Справа № 367/2377/19
Провадження №2/367/1307/2021
Іменем України
05 липня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
за участі: секретаря Балинської О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який позивач мотивує тим, шо 17.10.2017 року, приблизно о 13 год 10 хв, відповідач по справі ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по бульвару Перова, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ VITО112 GDI» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу по справі - ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортного засобу і спричинення матеріальних збитків.
22.11.2017 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/16271/17 відповідача ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Постановою суду встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідачем було заподіяно технічні пошкодження транспортному засобу який належить позивачу ОСОБА_1 ,, що стало наслідком завдання останньому матеріальної шкоди.
З метою оцінки пошкоджень, спричинених відповідачем автомобілю позивача «MERCEDES-BENZ VITO 112 GDI» д.н. НОМЕР_2 , експертом-оцінювачем ОСОБА_3 05.06.2018 року було складено звіт № 37/18 про оцінку матеріального збитку спричиненого позивачу транспортного засобу, відповідно до якого встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO 112 GDI» д.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 163 566,04 грн.
За проведення дослідження транспортного засобу та виготовлення експертом-оцінювачем ОСОБА_3 звіту про оцінку матеріального збитку транспортного засобу позивач сплатив 900,00 грн.
Посилаючись на ст.ст. 22,1187, 1187 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 163 566,04 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та 900,00 грн. у відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом страви.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, вказував, що шкоду, завдану внаслідок ДТП, позивачу повинно бути відшкодовано Моторним (транспортним) страховим бюро України за рахунок фонду захисту потерпілих громадян. Зазначав, що розмір матеріальних збитків, визначених Звітом від 05.06.18 № 37/18, дивним чином співпадає з сумою вартості ремонтних робіт визначених системою AUDATEX. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду до розгляду справи в якості третьої особи було залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України.
До суду надійшли письмові пояснення третьої особи, Моторного (транспортного) страхового бюро України, в яких представник зазначає, що 17.10.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачеві ОСОБА_1 . Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вищевказаній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до інформації, отриманої з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, транспортні засоби позивача та відповідача на момент ДТП застрахованими не були.
Відповідно до положень п/п. «г» п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 ст. 13 цього закону.
Відповідно до положень п. 13.1 ст. 13 Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Однак, ОСОБА_1 не є винуватцем ДТП, тому у разі заподіяння шкоди в результаті ДТП має право отримати відшкодування на загальних підставах.
Відповідно до п.п. «а» п. 41 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Пунктом 1.7 статті 1 цього Закону передбачено, що забезпечений транспортний засіб -це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Отже, виходячи з наведеного, особи, на яких поширюється ст. 13 Закону вважаються такими, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а транспортний засіб, якими вони керують, незалежно від права володіння не вважається забезпеченим, якщо він не заначений у жодному чинному договорі обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
З огляду на зазначене вважає, що позивач не має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, за рахунок фондів МТСБУ.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, підтвердив, зазначені в ньому обставини, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, підтвердив обставини, зазначені в його відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з?явився, причини неявки суду не повідомив, тому суд з урахуванням думок сторін, вирішив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що відповідно до постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 р. (а.с. 5) 17.10.2017 року, о 13-10 год, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по бульвару Перова, в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ VITО112 GDI» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 (а.с. 24) вбачається, що автомобіль «MERCEDES-BENZ VITО112 GDI» д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .
Згідно Звіту оцінювача автотранспортних засобів ОСОБА_3 від 05.06.18 № 37/18 (а.с. 6-22) матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO 112 GDI» д.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 163 566,04 грн.
За проведення дослідження транспортного засобу та виготовлення експертом-оцінювачем ОСОБА_3 звіту про оцінку матеріального збитку транспортного засобу позивач сплатив 900,00 грн., про що свідчить розрахункова квитанція від 05.06.18 серія АБЖА № 888544 (а.с. 23).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права .
Згідно з ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Враховуючи, що шкода, завдана позивачу у зв?язку із пошкодженням його автомобіля, заподіяна з вини відповідача, саме він повинен відшкодувати таку шкоду.
Щодо посилання відповідача на те, що таке відшкодування повинно бути здійснено з фондів МТСБУ, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п/п. «г» п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 ст. 13 цього закону.
Відповідно до положень п. 13.1 ст. 13 Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Однак, ОСОБА_1 не є винуватцем ДТП, тому у разі заподіяння шкоди в результаті ДТП він має право отримати відшкодування на загальних підставах.
Відповідно до п/п. «а» п. 41 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Пунктом 1.7 статті 1 цього Закону передбачено, що забезпечений транспортний засіб -це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Отже, виходячи з наведеного, особи, на яких поширюється ст. 13 Закону, вважаються такими, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а транспортний засіб, якими вони керують, незалежно від права володіння не вважається забезпеченим, якщо він не заначений у жодному чинному договорі обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
З огляду на зазначене, позивач не має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, за рахунок фондів МТСБУ.
Суд не приймає до уваги непогодження відповідача із Звітом оцінювача автотранспортних засобів ОСОБА_3 від 05.06.18 № 37/18, яким визначено розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, оскільки його посилання є неконкретними і надуманими, побудованими на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надавались докази, не заявлялось клопотання про призначення авто-товарознавчої експертизи на спростування вказаного вище Звіту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню.
У зв?язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, пов?язані із підготовкою до звернення до суду, а саме: витрати на проведення експертизи та складання звіту в розмірі 900,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 1188 ЦК України, ст.ст. 81, 259, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд -
Задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 163 566,04 грн. (сто шістдесят три тисячі п?ятсот шістдесят шість гривень 04 коп.) та судові витрати в розмірі 900,00 грн. (Дев?ятсот гривень 00 коп.).
Повний текст рішення буде складено до 15.07.2021 р.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.Я. Линник