Справа № 367/2277/21
Провадження по справі № 1-кп/367/485/2021
08 липня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021116420000034 від 14.02.2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосвітовка Ширяївського р-ну Одеської області, українця, громадянина України, офіційно працевлаштованого в ОСББ «Виговський», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -
ОСОБА_5 13.02.2021 року приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи біля території гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_6 , який лежав на землі, з корисливих мотивів, підійшов до останнього та з лівої кишені штанів потерпілого відкрито викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 7» вартістю 2567 грн.. В подальшому, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 2567 гривен.
Вищевказаними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Крім того, ОСОБА_5 17.02.2021 року приблизно о 19:45 год., правомірно перебуваючи в магазині «Новус», який знаходиться у АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, без дозволу та відома ОСОБА_7 , помістив рюкзак, що надав йому останній для зберігання, в якому знаходились кросівки чоловічі темно-синього кольору, USB кабель, зарядний блок, металеві щипці, портативний зарядний пристрій, штани чорного кольору, камуфляжні штани, камуфляжна куртка, шкіряна куртка, 2 футболки сірого та зеленого кольорів, до камери схову вищевказаного магазину «Новус», після чого закрив її на ключ та забравши його із собою, пішов по власним справам. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 17.02.2021 року приблизно о 21:30 год., повернувся до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться у АДРЕСА_4 , де діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за допомогою ключа відчинив камеру схову, звідки забрав рюкзак вартістю 293 грн. 40 коп., в якому знаходились кросівки чоловічі темно-синього кольору вартістю 204 грн., USB кабель вартістю 15 грн., зарядний блок вартістю 45 грн., металеві щипці вартістю 31 грн. 80 коп., портативний зарядний пристрій вартістю 147 грн., штани чорного кольору вартістю 231 грн., камуфляжні штани вартістю 165 грн., камуфляжна куртка вартістю 179 грн. 40 коп., шкіряна куртка вартістю 767 грн. 40 коп., футболка сірого кольору вартістю 114 грн. та футболка зеленого кольору вартістю 114 грн., що належать потерпілому, з місця вчинення злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2307 грн..
Вищевказаними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємно викрав чуже майно, вчинена повторно.
26.03.2021 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , з письмової згоди потерпілих, та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 повністю і беззастережно визнає себе винними у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 26.03.2021 року, укладену між його підзахисним та прокурором, пояснив, що дана угода відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у його присутності, добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 26.03.2021 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винними у вчиненні інкримінованих йому злочинів, викладених в обвинувальному акті.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників розгляду, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
Також, прокурором було надано суду письмові заяви потерпілих, відповідно до яких останні не заперечують щодо укладання угод з обвинуваченим.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, які згідно ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами, відповідно.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням сторонами було враховано особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризувався посередньо та обставини, що пом'якшує покарання, якою є щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При цьому, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України та за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_5 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений розуміє свої права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом у підготовчому судовому засіданні також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 26.03.2021 року та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Запобіжний захід до обвинуваченого судом не застосовувався.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню підлягають стягенню з обвинуваченого.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315, 374-376, 475 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості від 26 березня 2021 року, укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021116420000034 від 14.02.2021 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 787/21 від 05.03.2021 року в сумі 320 (триста двадцять) гривень та № 788/21 від 05.03.2021 року в сумі 320 (триста двадцять) гривень, що разом становить 640 (шістсот) гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню - рюкзак, в якому знаходились кросівки чоловічі темно-синього кольору, USB кабель, зарядний блок, металеві щипці, портативний зарядний пристрій, штани чорного кольору, камуфляжні штани, камуфляжна куртка, шкіряна куртка, 2 футболки сірого та зеленого кольорів, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі неподання апеляційної скарги.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1