Справа № 761/16014/21
Провадження № 1-кс/761/9699/2021
Іменем України
30 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю представника скаржника ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 23.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12019100100011203 від 19.11.2019 року,-
У провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана скарга.
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначає, що 19.11.2019 року старшим слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 була винесена постанова про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12019100100011203 від 19.11.2019 року.
Скаржник не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому просить слідчого суддю її скасувати.
Представник скаржника в судовому засіданні просив скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження з підстав зазначених у скарзі.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника скаржника, повно та всебічно дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В своїй скарзі заявник зазначає, що слідчий, приймаючи рішення, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без дослідження усіх обставин кримінального правопорушення.
Так, з постанови слідчого про закриття кримінального провадження та наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100011203 від 19.11.2019 року, здійснювалось за ч. 1 ст. 122 КК України.
Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 25 КПК прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ці положення становлять зміст публічності як засади кримінального провадження.
Стаття 477 КПК передбачає, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, згаданих у цій статті.
Юридична сутність кримінального провадження у формі приватного обвинувачення полягає в тому, що воно ініціюється лише потерпілим від цього злочину, його законним представником чи представником. Роль держави полягає в тому, щоб провести досудове розслідування та здійснити правосуддя. Передбачені цією нормою статті Особливої частини КК визначають відповідальність за злочин, яким перш за все потерпілому спричинена моральна, фізична чи матеріальна шкода. Саме тому пріоритетне значення набуває захист здоров'я, свобод, прав та інтересів потерпілого. В таких кримінальних справах кримінально-правове та кримінальне процесуальне значення мають насамперед волевиявлення потерпілого, його оцінка діяння та особи того, хто його вчинив. При вирішенні питання про закриття провадження в справах приватного обвинувачення визначна роль належить саме потерпілому.
З постанови слідчого вбачається, що потерпілим від цього злочину є ОСОБА_6 . В той же час в ході здійснення досудового розслідування ОСОБА_6 відмовився від написання заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення та від подання пояснень щодо отримання тілесних ушкоджень, а відтак виявив свою байдужу позицію щодо розпочатого за заявою ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Також матеріали скарги не містять даних, що ОСОБА_6 був обмежено дієздатним або недієздатним на момент подання ОСОБА_4 заяви про вчинення відносно її сина - ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що б давало змогу останній бути його законним представником.
Отже з матеріалів досудового розслідування вбачається, що слідчий обґрунтовано прийняв рішення про закриття кримінального провадження.
Крім того, слідчим в ході проведення досудового розслідування проводились усі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії, які були спрямовані на встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Таким чином постанова слідчого повністю відповідає вимогам, визначеним в ч. 5 ст. 110 КПК України та містить усі необхідні для постанови складові.
Враховуючи викладене, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 22,26,91,92,284,303,306,307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 23.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12019100100011203 від 19.11.2019 року - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1