Справа № 761/15613/21
Провадження № 3/761/4708/2021
17 травня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за частиною 1 статті 443 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2021 року серії АА №320552, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі марки «Богдан А-09202» державний номерний знак НОМЕР_1 , маршрут 181, які не мали спецперепусток, чим порушив п.п.2.2 п.2 Протоколу №29 постійної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при КМДА від 01.04.2021.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статтею 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки від ОСОБА_1 не надходило.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином про розгляд справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляв, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані матеріали, приходжу до висновку, що в його діях не вбачається склад адміністративного правопорушення, визначеного частиною 1 статтею 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 256, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно із статтею 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за статтею 44-3 КУпАП, передбачена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Суд зауважує, що нормою статті 44-3 КУпАП передбачено серед ознак суті такого адміністративного правопорушення, необхідність посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, норми статті 44-3 КУпАП відсилають до інших законодавчих чи нормативних актів, або ж рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які конкретно правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" іншими актами законодавства, а також рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, в даному випадку повинні були бути застосовані (з викладенням їх змісту), і які положення таких правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, були порушені.
Однак, як вбачається, із фабули протоколу про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2021 року серії АА №320552 в ньому, зазначено лише посилання на п.п.2.2 п.2 Протоколу №29 постійної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при КМДА від 01.04.2021, а тому суд позбавлений змоги встановити, яку саме протиправну, винну дію чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 .
Підпунктом 2.2 пункту 2 Протоколу № 29 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА від 01 квітня 2021 року, вирішено, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству «Київський метрополітен», комунальному підприємству «Київпастранс», комунальному підприємству «Комунальна служба перевезень», керівникам приватних компаній, які обслуговують міські маршрути, з 00 год. 00 хв. 05.04.2021 до 16.04.2021 забезпечити перевезення осіб, які мають відповідні спеціальні перепустки, посвідчення особи та засоби індивідуального захисту.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, суд зауважує що, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 є керівником суб'єкта господарювання, який надає послуги із здійснення перевезення чи перебуває у трудових відносинах із відповідним суб'єктом господарювання, чи на нього покладено обов'язки керівника,а протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом і не являється безперечним доказом вини правопорушника.
У постанові від 29 квітня 2020 року у адміністративній справі № 161/5372/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правові висновки, згідно яких роз'яснив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Отже, суб'єктивна думка спеціаліста, який є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів, не може свідчити про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би безперечно встановити, що останній вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 44-3, 247, 256, 278, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутність у його діях складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя О.С. Чайка