СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18051/20
пр. № 2/759/4046/21
06 липня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «профіт Капітал», ТОВ «Колекторське агентство Фактор», треті особа: директор ТОВ «ФК «профіт Капітал» Гуцул Олена Василівна, директор ТОВ «Колекторське агентство Фактор» Садовський Максим Олександрович про захист прав споживача фінансових послуг, суд -
У жовтні 2020 року позивач звернувся до ТОВ «ФК «профіт Капітал», ТОВ «Колекторське агентство Фактор», треті особа: директор ТОВ «ФК «профіт Капітал» Гуцул Олена Василівна, директор ТОВ «Колекторське агентство Фактор» Садовський Максим Олександрович про захист прав споживача фінансових послуг.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона отримала від ТОВ «Колекторське агентство Фактор» боргове повідомлення на 4-х сторінках з копією витягу з договору факторингу №20201005 від 05.10.2020 р., копією витягу з додатку №1 до договору факторингу №20201005 від 05.10.2020 р., інформацією про нового кредитора, про те, що ТОВ «Колекторське агентство Фактор» є повіреним ТОВ «ФК «профіт Капітал», що є правонаступником ТОВ «Авентус Україна» - Credit Plus за кредитним договором №1974728 від 14.02.2020 р., відповідно з договором про відступлення прав вимоги №20201005 від 05.10.2020 р., що її борг 16940,00 грн. відступлений ТОВ «ФК «профіт Капітал».
Позивачка зазначає, що вона не визнає цих вимог та вважає їх безпідставними та незаконними та просить визнати недійсним та скасувати договір факторингу №20201005 від 05.10.2020 р. та стягнути з відповідачів компенсацію за порушення її конституційних прав та завдання їй матеріальної та моральної шкоди, оскільки вона 19.05.2020 р. подала позовну заяву до ТОВ «Авентус Україна» до Святошинського районного суду м. Києва про визнання укладених нею договорів недійсними та суддею Кириленко Т.В. відкрито провадження по справі.
Позивачка зазначає, що з початком карантину вона не змогла вчасно оплатити суму кредиту, через дію непереборної сили - карантину і карантинних заходів у державі. Внаслідок чого ТОВ «Авентус Україна» нарахував їй необґрунтовано високі відсотки, чим завдав матеріальної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати договір факторингу №20201005 від 05.10.2020 р. недійсним та вимоги по сплаті 16940 грн. відповідачів незаконними. Стягнути з відповідача 1 на її користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 84080 грн. Стягнути з відповідача 1 за дії відповідача 2 за дорученням відповідача 1 на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 140 133,30 грн. Зобов'язати відповідача 1 вилучити з бази даних відповідача 1 персональні дані позивача та знищити їх, щоб в подальшому відповідач 1 не розповсюджував незаконно персональні дані позивача. Зобов'язати відповідача 2 вилучити з бази даних відповідача 2 персональні дані позивача та знищити їх, щоб в подальшому відповідач 1 не розповсюджував незаконно персональні дані позивача. Віднести судовий збір за рахунок відповідачів в розмірі 840,80 грн. з відповідача 1 та 2102 гривень з відповідача 2.
26.10.2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 14-15).
25.10.2020 року ухвалою суду позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 21-22).
15.03.2021 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 91-92).
14.05.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 98).
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» боргове повідомлення, згідно якого повідомляється, що ТОВ «Колекторське агентство Фактор» є повіреним ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», що є правонаступником ТОВ «Авентус Україна» - CreditPlus за кредитним договором №1974728 від 14.02.2020 року, відповідно з договором про відступлення прав вимоги №20201005 від 05.10.2020 року, що борг 16940,00 грн., виник в результаті невиконання грошового зобов'язання за договором №1974728 від 14.02.2020 р., який було укладено з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - CreditPlus.
Право вимоги вказаної заборгованості було відступлене до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (а.с. 56).
Судом встановлено, що згідно витягу з договору факторингу №20201005 від 05.10.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу №20201005 від 05.10.2020 року (а.с. 56).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особа, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. ст. 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.
Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.12.2015 року в справі №6-1341цс15.
Пунктом 11 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. вказується, що у разі надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.
Пунктом 16 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. вказується, що саме по собі зростання/коливанння курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст.652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладання договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачем в свою чергу не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, що могли б бути підставою для визнання недійсним кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував, що під час укладення договору факторингу №20201005 від 05.10.2020 року сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору.
При цьому, позивачкою не обґрунтовано та не надано доказів, які б підтверджували підставу визнання договору факторингу №20201005 від 05.10.2020 року недійсним.
Також, позивачкою не надано доказів та обґрунтування щодо перебування її персональних даних у базі ТОВ «ФК «профіт Капітал», ТОВ «Колекторське агентство Фактор» та не зазначено, що це за бази даних.
Окрім цього, позивачкою не надано до суду доказів на підтвердження того, що їй заподіяно матеріальну шкоду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «профіт Капітал», ТОВ «Колекторське агентство Фактор», треті особа: директор ТОВ «ФК «профіт Капітал» Гуцул Олена Василівна, директор ТОВ «Колекторське агентство Фактор» Садовський Максим Олександрович про захист прав споживача фінансових послуг - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.
Суддя: Л.М. Шум