Справа № 758/3874/21
Провадження № 1-кп/758/1078/21
08.07.2021 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070002920 від 02.10.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, суд,-
У невстановлений час та в невстановленому місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем «Ford Scorpio» , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить знайомому йому ОСОБА_4 , шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 12.05.2018, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Правди, 110, ОСОБА_5 , діючи з метою незаконного заволодіння транспортним засобом шляхом обману, попросив потерпілого ОСОБА_4 передати йому транспортний засіб у користування та зобов'язався періодично сплачувати за це грошові кошти, однак дійсного наміру повертати автомобіль не мав. Будучи введеним в оману, не знаючи про дійсні наміри ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передав йому автомобіль «Ford Scorpio» д.н.з. НОМЕР_2 разом з ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ., який належить ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , отримавши транспортний засіб та не маючи на меті його повертати, з місця вчинення злочину зник, а в подальшому за користування автомобілем не сплачував та автомобіль не повернув, тим самим незаконно вилучив автомобіль із володіння ОСОБА_4 всупереч його волі, чим спричинив матеріальну шкоду 41 037, 67 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, здійснив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.
В судовому засідання потерпілим та обвинуваченим спільно подано угоду про примирення від 07 липня 2021 року у кримінальному провадженні №12020100070002920 від 02.10.2020 року, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 .
Відповідно до умов зазначеної угоди про примирення від 07 липня 2021 року потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100070002920 від 02.10.2020 за спільною ініціативою та взаємною згодою, у відповідності до ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.289 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, відомості про розмір та відшкодування завданої шкоди, наявність пом'якшуючої обставини, дані, які характеризують особу обвинуваченого. Крім того, узгодили міру покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.289 КК України у виді обмеження волі із звільненням останнього від відбування покарання на підставі ст. 75 КК із випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням обов'язків, визначених у ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, підтвердив, що вій дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, погодився із визначеним в угоді покаранням, розміром та порядком відшкодування шкоди. При цьому, цілком розуміє, що наслідком укладення та затвердження цієї угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених ст. п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України та обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України. Просив затвердити угоду про примирення від 07.07.2021, добровільно укладену між ним та потерпілим ОСОБА_4 , вказав на свою готовність відшкодувати шкоду найближчим часом.
Потерпілий ОСОБА_4 суду підтвердив, що угода між ним та ОСОБА_5 укладена добровільно, обставини, викладені в угоді підтверджує, погоджується із визначеним сторонами розміром відшкодування та узгодженим покаранням. Також підтвердив обізнаність щодо обмеження права оскарження вироку на підставі угоди згідно положень ст. 394, 424 КПК України та позбавленням права в подальшому вимагати притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, дата її укладення та підписи сторін.
У ході розгляду угоди обвинувачений та потерпілий, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд переконався, що укладена угода відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.
Суд переконався та дійшов висновку про те, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений взмозі виконати взяті на себе зобов'язання, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 50, 65 КК України, з урахуванням наявності пом'якшуючої обставини, а саме щирого каяття.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, узгоджене сторонами в угоді, а саме в межах санкції, якою визначена кримінальна відповідальність за вчинене правопорушення, у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 289 КК України.
Водночас, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, критичне ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, якою є щире каяття, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5 можливі без відбування покарання, та вважає за можливе, як узгоджено сторонами в угоді, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Крім цього, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його іспитового строку на нього слід покласти обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода про примирення, укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 - підлягає затвердженню.
Згідно з ст. 124 КПК України, судові витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 07 липня 2021 року, укладену в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100070002920 від 02.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, між обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 , - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробовуванням із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/111-20/49210-АВ від 23.11.2020 року, що становить 980,70 грн. в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1