печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46800/20-а
Категорія 139
08 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Топал А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області молодшого лейтенанта поліції Баран Романа Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
установив:
27.10.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, просить скасувати постанову серії ЕАМ № 3305761 від 18.10.2020 р. поліцейського 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області молодшого лейтенанта поліції Баран Р.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу, закрити провадження у справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2020 р. відповідачем було винесено означену постанову, втім вважає постанову незаконною.
Ухвалою суду від 30.10.2020 р. у адміністративній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3305761 від 18.10.2020 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за частиною першою статті 126, частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 18.10.2020 р. о 23:26:50 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 290 км керував транспортним засобом Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом ПГ АСКАНИЯ-2 д.н.з. НОМЕР_2 з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив пункт 2.9 «в» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий, а також в ході перевірки документів був відсутній чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, компетенцію органів Національної поліції у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у разі вчинення порушень правил дорожнього руху, що передбачені частиною першою статті 121, частиною першою статті 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно частини четвертої розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно частини другої розділу ІІІ такої Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 121, статтею 126Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, отже суд не приймає до уваги твердження позивача, що відповідач незаконно розглянув справу.
Згідно частин дев'ятої, десятої розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається Кодексому України про адміністративні правопорушення), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Означене узгоджується із нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно статті 279 якого розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, оголошується, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюється особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно другого абзацу означеної статті заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, що у розрізі правил Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, означає виконання тих же процесуальних дій на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно частин першої, другої розділу ІV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.
Статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено перелік питань, які орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити, а саме: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, така особа має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно частини п'ятої розділу ІV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту восьмого розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у виді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так відповідач в ході розгляду справи та при складанні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставі Інструкції, якою він безпосередньо керується під час здійснення своїх професійних обов'язків, розглядає справу та виносить постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що постанова серії ЕАМ № 3305761 від 18.10.2020 р. прийнята обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання принципу пропорційності, оскільки дотримано баланс між несприятливими наслідками для інтересів позивача і цілями, на досягнення який спрямована оскаржувана постанова.
Керуючись статтями 2, 6, 11, 72-90, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області молодшого лейтенанта поліції Баран Романа Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Волкова С.Я.