Справа № 567/618/21
01 липня 2021 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., при секретарі Самолюку А.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Хмарук Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила:
02.05.2021 близько 19:10 год. в м.Острог Рівненської області по провул.Слобідський, ОСОБА_1 керував мопедом "Honda Dio", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що 02.05.2021 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Захисник Хмарук Ю.М. вказує, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки матеріали справи не містять достатньо доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, зокрема постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та просить закрити провадження у справі.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.ст.251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність особи настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а згідно ст.9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, згідно яких огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порушень працівниками поліції вимог Інструкції «Про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття справи, не встановлено.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 02.05.2021 серії ДПР18 №438966, а також іншими доказами.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.05.2021 встановлено, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого щодо ОСОБА_1 , встановлено що 02.05.2021 він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Водночас, з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 02.05.2021 ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення алкогольного сп'яніння та місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився та не здійснював дій направлених на бажання проходження тесту.
Згідно рапорта поліцейського СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.05.2020 вбачається, що ОСОБА_1 02.05.2021 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 в законному порядку було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 14.05.2021 №2508/202/01/10-2021 встановлено, що ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності: 02.05.2021 - за ч.4 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.
Згідно електронної бази даних ОСОБА_1 22.08.2019 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, 01.10.2019 позбавлений права керування транспортними засобами строком на три роки.
Водночас, в матеріалах справи відсутня постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КК України, яка б набрала законної сили.
Тому вищенаведені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП не можна вважати достатнім та допустимим виходячи з наступного.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Окрім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна норма міститься в статті 62 Конституції України.
Таким чином, аналізуючи у сукупності досліджені докази приходжу до висновку, що ОСОБА_1 02.05.2021 дійсно керував транспортним засобом марки Хонда Діо, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану сп'яніння відмовився. Належних та допустимих доказів того, що останній повторно протягом року вчинив будь-яке з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні, оскільки з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 хоча ставилося у провину правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, проте рішення суду, яке набрало законної сили щодо даного порушення у матеріалах справи відсутнє.
Приймаючи до уваги, що сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, вважаю, що викладені у протоколі обставини щодо повторно протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП не доведена.
В той же час, береться до уваги доведеність вини ОСОБА_1 про те, що 02.05.2021 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, що також підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.
За таких підстав, в судовому засіданні встановлено, що 02.05.2021 ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність, крім іншого, настає за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та в судовому засіданні з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення невідповідної частини статті 130 КУпАП, яку порушив ОСОБА_1 не спростовує факту вчинення самого правопорушення та не є підставою для закриття провадження по справі.
Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення береться до уваги те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується не вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працевлаштований хоча є працездатним, обставин, які пом'якшують вину, не встановлено.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, з урахуванням санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік у межах санкції, визначеної ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановила:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 07.07.2021.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.