Справа № 544/557/21
№ 2/544/278/2021
іменем України
29 червня 2021 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої - судді Сайко О.О.,
за участю секретаря Костенко Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника позивача адвоката Коваля В.І.,
представника третьої особи - Пирятинської міської ради Полтавської області в особі Служби у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області - Грицай І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборна, 41 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Пирятинська міська рада Полтавської області в особі Служби у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2004 року. Шлюб між сторонами розірваний 05 серпня 2010 року. За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З жовтня 2012 року малолітня донька ОСОБА_4 проживає у позивача, так як відповідач добровільно від неї відмовилася. 11.05.2017 згідно розпорядження голови Пирятинської РДА ОСОБА_5 було відібрано у відповідача та передано позивачу на утримання та виховання. Рішенням Пирятинського районного суду від 03.11.2017 у задоволенні позову Пирятинської РДА про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відмовлено. Відповідача було попереджено про неналежне виконання нею батьківських обов'язків відносно її неповнолітніх дітей та роз'яснено, що ухилення від виконання батьківських обов'язків є підставою для відповідальності, встановленої законом. Проте відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами сина та дочки, станом їх здоров'я, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дітьми. Відповідач шкільним життям дітей взагалі не цікавиться, протягом навчальних років з першого класу у навчальному закладі не з'являлася. Постановою Пирятинського районного суду від 04.11.2020 відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП (несплата аліментів) до 120 годин суспільно корисних робіт. У березні 2021 року відповідач у нетверезому стані чіплялася до дітей на вулиці міста та штовхнула дочку ОСОБА_4 , яка впала у канаву, виражалася нецензурною лексикою в присутності дітей та обзивала їх. Відповідач будь-якої участі у вихованні дітей не приймає. Діти проживають з позивачем та перебувають на його повному утриманні. ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Всі питання щодо виховання дітей позивачем вирішуються самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позбавити відповідачку ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач пояснив, що діти повністю знаходиться на його утриманні та вихованні. Відповідач поводить себе неадекватно, діти її бояться і не хочуть ходити до неї в гості. Аліменти по рішенню суду відповідачка платить нерегулярно, один раз в три місяці. Ні продуктами харчуванням, ні одягом вона дітей не забезпечує, школу не відвідує, здоров'ям не цікавиться.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що діти раніше приходили до неї додому, спілкувалися поки в неї були гроші. Зараз в неї коштів немає, тому вони з нею не спілкуються. Після розірвання шлюбу по домовленості з колишнім чоловіком дочка ОСОБА_4 пішла проживати до батька. У 2017 році вона потрапила у лікарню з молодшим сином, тому і син ОСОБА_5 став проживати з батьком. Школу, де навчаються діти, вона не відвідувала, знала, що діти нормально навчаються. Продукти харчування та кошти на дітей надавала добровільно щомісяця. З лютого припинила надавати кошти, так як в неї їх зараз немає. Вважає, що дітей проти неї налаштовує колишня свекруха. Вона дітей не залякує, не обзиває, спиртними напоями не зловживає. Доповнила, що офіційно вона не працевлаштована, працює на сезонних роботах, маючи дохід по 200 грн за день роботи.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служби у справах дітей виконкому Пирятинської міської ради Полтавської області - Грицай І.І. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги щодо позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначила, що питання про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав розглядалося на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Пирятинської міської ради. Розглянувши всі матеріали, комісія встановила, що ОСОБА_2 дійсно самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, участі у вихованні дітей не приймає, матеріально не допомагає, не цікавиться їх шкільним життям та здоров'ям, при випадкових зустрічах у місті ображає дітей. В 2017 році в неї вилучали дітей у зв'язку із загрозою їх життю та здоров'ю, так як мати залишила десятирічного та однорічного синів самих вдома на 3 дні. Діти проживають з батьком та бабусею, які займаються їх утриманням та вихованням. З дітьми була проведена бесіда, спілкуватися з матір'ю вони не бажають. Діти самі написали заяву, щоб матір позбавили батьківських прав.
Опитаний у судовому засіданні неповнолітній син сторін ОСОБА_3 пояснив суду, що до 2017 року проживав з матір'ю. В період спільного проживання вона вела аморальний спосіб життя, вживала спиртне, била та ображала його. Одного разу залишила їх з однорічним братом самих вдома більше ніж на 3 дні. Ніяких позитивних спогадів того періоду він не пригадує. Після того як він став проживати з батьком, мати їх з сестрою життям не цікавиться, школу не відвідує, подарунків до свят та коштів ніколи особисто йому не давала. Вважає, що відповідачка не виконує свої батьківські обов'язки, тому не заперечував щодо позбавлення її батьківських прав.
Опитана у судовому засіданні малолітня донька сторін ОСОБА_4 пояснила суду, що з матір'ю спілкуватися не бажає, вони її з братом бояться. Декілька місяців тому вона зустріла їх у місті, була нетвереза, ображала їх нецензурно та пхнула її в канаву. Їх з братом життям остання не цікавиться, із святами не вітає. З грудня минулого року вони до неї не ходять, так як останнього разу застали її з братом вдома нетверезу з неадекватною поведінкою. Вважає, що відповідачка не виконує свої батьківські обов'язки, тому не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що позивач є її рідним сином. Після розлучення діти сторін проживали спочатку у відповідачки. З 2012 року вони домовилися, що донька ОСОБА_4 житиме з позивачем. У 2017 році, після того як відповідач залишила малолітніх дітей вдома на 4 дня самих, сина ОСОБА_5 в неї відібрали і передали батьку. У 2017 році суд розглядав питання позбавлення відповідача батьківських прав та дав їй шанс на виправлення, вона декілька місяців трималася, а потім знову почала зловживати спиртним. В школі у дітей вона не буває, до лікарів не водить. Діти останній раз були в неї 19.12.2020. Відповідач була неадекватною і вони втекли додому та більше до неї не ходять. Аліменти вона платить нерегулярно, по 100 грн, останній раз платіж був у березні місяці. Свідок зазначила, що завжди підтримувала спілкування дітей з матір'ю, не налаштовувала їх проти неї. Але останнім часом спілкуватися з нею дітям неможливо, вона при зустрічі їм погрожує, обзиває. Діти були самі ініціаторами позбавлення її батьківських прав.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що знає відповідачку, часто бачить та зустрічає її в місті, зокрема в тому банку, де працює свідок. Неодноразово бачила відповідачку у нетверезому стані разом з її молодшим сином.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що знайомий з відповідачкою та він особисто разів 10 підвозив її до місця проживання її старших дітей, яким вона привозила продукти харчування. Останній раз це було перед Новим роком.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що перебуває з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах з березня цього року. Підтвердив, що вона раніше допомагала дітям матеріально, а зараз в неї немає коштів. Раніше відповідачка з дітьми часто спілкувалася по телефону, тепер не спілкується, причина йому невідома.
Суд, заслухавши сторін, свідків, думку їх неповнолітніх дітей, представника позивача та представника третьої особи, оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2004 року. Шлюб між сторонами розірваний з 05 серпня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.08.2010 (а.с.5-6).
За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12,13).
З жовтня 2012 року малолітня донька сторін ОСОБА_4 за домовленістю батьків проживає з позивачем. Згідно розпорядження голови Пирятинської райдержадмінстрації №178 від 11.05.2017 малолітнього ОСОБА_5 було відібрано у матері та передано позивачу на утримання та виховання (а.с.14). Діти проживають з батьком у будинку по АДРЕСА_1 (а.с.23).
Відповідачка ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не бере, не цікавиться їх життям та здоров'ям, не спілкується з березня 2021 року, матеріальну допомогу на утримання надає не в повному обсязі та нерегулярно.
Станом на 01.04.2021 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей за рішенням суду становить 32 423 грн (а.с.20,21). Постановою Пирятинського районного суду від 04.11.2020 відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП до адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт (а.с.22).
Згідно характеристики учениці 7-А класу Пирятинського ліцею ОСОБА_4 , дівчинка навчається у навчальному закладі з 2014 року. Вихованням дитини займаються тато і бабуся. Вони приділяють значну увагу вихованню дитини та створенню належних житлово-побутових умов, постійно підтримують зв'язок із школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори. Мати у вихованні дівчинки участі не приймає (а.с.24).
Згідно характеристики учення 8-А класу Пирятинського ліцею ОСОБА_5 , хлопець навчається у навчальному закладі з 2018 року. Вихованням дитини займаються тато і бабуся. Вони приділяють значну увагу вихованню дитини та створенню належних житлово-побутових умов, постійно підтримують зв'язок із школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори. Мати шкільним життям сина не цікавиться, протягом навчання ОСОБА_5 в ліцеї не з'являлася (а.с.25).
Згідно довідки сімейного лікаря ФОП ОСОБА_12 , з якими позивач підписав декларацію про надання первинної медичної допомоги, мама дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_13 - ОСОБА_2 станом здоров'я дітей жодного разу не цікавилися (а.с.38).
Питання позбавлення відповідачки батьківських прав вже було предметом судового розгляду. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.11.2017 у задоволенні позову Пирятинської райдержадміністрації про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 відмовлено. Відповідачку було попереджено про належне виконання нею батьківських обов'язків відносно її неповнолітніх дітей та роз'яснено, що ухилення від виконання батьківських обов'язків є підставою для відповідальності, встановленої законом (а.с.15-19).
За висновком виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області від 14.06.2021 ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків. Розглянувши наявні матеріали, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Пирятинської міської ради прийшла до висновку, що є всі підстави прийняти рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с. 49-51).
Відповідно до ст. Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради від 27.02.1991, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно принципу ст.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
За приписами ч.2 ст. 150,157 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідачка, яка раніше була попереджена судом про належне виконання своїх батьківських обов'язків, висновків не зробила та вказані вимоги закону не виконувала. Про сина та доньку не піклується, матеріальну допомогу надає нерегулярно та не в повному обсязі, не виявляє інтересу до дітей, не бере участь у їх вихованні та житті. У судовому засіданні відповідач визнала, що з березня 2021 року взагалі не спілкується з дітьми та не намагається налагодити із ними контакт, аліменти на дітей не сплачує так як немає коштів. Діти у судовому засіданні пояснили про своє небажання спілкуватися з матір'ю, яка їх при зустрічах ображає та вчиняє сварки, веде антисоціальний спосіб життя. Показання свідків зі сторони відповідача ( ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ) не підтверджують виконання відповідачкою батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітніх дітей, її прагнення брати участь у вихованні дітей, піклуватися про них.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як слідує з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.07, із змінами, внесеними постановою Пленуму ВС України № 20 від 19.12.08, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачка свідомо ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків, тому у суду відсутні підстави стверджувати про існування передумов для зміни поведінки відповідача відносно її неповнолітніх дітей в кращу сторону.
Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд вважає, що думка неповнолітніх дітей відповідачки щодо позбавлення її батьківських прав, є індивідуальною, самостійно сформованою під впливом поведінки самої відповідачки, без стороннього впливу дорослих, з якими вони проживають.
Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав, на думку суду, не свідчить про інтерес відповідачки до дітей. Конкретні дії відповідачки протягом значного періоду часу є ключовим критерієм при прийнятті рішення про позбавлення її батьківських прав. Матеріали справи містять достатньо доказів того, що відповідачка свідомо не виконує свої батьківські обов'язки, не бажає змініти своє ставлення та поведінку по відношенню до дітей.
Ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей порушує права та інтереси неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тому суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав та задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі у задоволення позову -покладається на відповідача.
Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн належить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4 000 грн, яка полягала у підготовці адвокатом та складанні позовної заяви та інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях, є співрозмірним із складністю справи та наданими послугами адвоката, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Надання адвокатом Ковалем В.І. юридичних послуг при розгляді справи в суді підтверджується, зокрема, договором про надання правничої допомоги №15/04 від 15.04.2021, де визначено розмір гонорару адвоката в розмірі 1000 грн за одну годину роботи (а.с.37), розрахунком суми витрат на правничу допомогу (а.с.84-85), актом приймання-передачі наданих послуг від 29.06.2021 (а.с.61); квитанцією від 29.06.2021 про отримання адвокатом гонорару в сумі 4 000 грн за надані послуги (а.с.60). Відповідач клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляла та не обґрунтувала неспівмірність таких витрат, заперечувала щодо їх сплати з підстав відсутності у неї коштів, тому заявлена позивачем сума витрат в розмірі 4000 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 263, 265, 280, 352 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 (народження ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 07.07.2021.
Головуюча О.О. Сайко