30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1439/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (головуючий суддя - Олійник В.М.) в адміністративній справі
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО»
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО» (далі - Відповідач), в якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальність «ОПКО» (юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 19, офіс 306-Б), код ЄДРПОУ 37118811, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Палладіна, 16 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі;
- обов'язок щодо забезпечення виконання рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що актом перевірки товариства з обмеженою відповідальність «ОПКО» щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2020 №436 встановлено 28 порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Подальша експлуатація об'єкта Відповідача із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено (а.с.140-144).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що Відповідачем не надано доказів повного усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, встановлених в акті перевірки від 23 грудня 2020 року № 436.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції обмежився висновком про те, що повного усунення всіх виявлених порушень Відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що наразі мають місце, є небезпечними для життя і здоров'я людей. Відповідач вказує, що на момент винесення рішення усі порушення вже були усунуті, однак Відповідач не мав можливості надати Акт перевірки про їх усунення, оскільки його було складено після винесення рішення.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Відповідач на підтвердження усунення порушень в повному обсязі до суду першої інстанції не надав належних документів. Застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення суб'єктом господарювання виявлених порушень.
Також, Позивачем письмово заявлено клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги без участі його представника.
Позивач належним чином сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, з урахуванням клопотання останнього та приймаючи до уваги думку представника Відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні, заслухавши представника Відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, проаналізувавши її підстави, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що у період з 17.12.2020 по 23.12.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальність «ОПКО» щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: м. Київ, проспект Палладіна, 16 в Святошинському районі м. Києва.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2020 №436, яким встановлені наступні порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей:
- на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05м, що суперечить вимогам п.7.3.8 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (розділ III, глава 2, п. 2.23, 2.37 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- із торговельної зали магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », антресольного поверху ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, в порушенні п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (розділ III, глава 2, п. 2.23 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- технічне переоснащення або капітальний ремонт (перепланування) торгівельних приміщень (влаштування складських приміщень, влаштування антресольного поверху ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») виконано без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, чим знижено рівень пожежної безпеки (розділ II, п.21,22 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- адміністративно-офісні приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та приміщення під антресольним поверхом ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не обладнані системою автоматичного пожежегасіння (розділ V, глава 1, пункт 1.2. 1.3 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення. Деякі наявні покажчики «ВИХІД» знаходяться у несправному стані (розділ III п. 2.23., 2.32. ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) (розділ IV, глава 2, п. 2.22 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не підвищено межу вогнестійкості протидимної системи захисту (розділ V, глава 1, пункт 1.1 ППБУ);
- в магазинах застосовані декоративні стелі типу «грильято», які перекривають схеми зрошування спринклерів та зони дії димових пожежних сповіщувачів в порушення вимог п. 7.2, п. 8.2.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V, глава 1, пункт 1.1, 1.4 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- шляхи евакуації до запасних евакуаційних виходів з торгівельних залів (приміщень орендарів «Сіti Вrends», « ІНФОРМАЦІЯ_5 ») проходять через складські приміщення, які утворилися після перепланування, в порушення п. 7.3.1. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», п. 8.4. ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» (розділ II, п.21, 22, розділ III, глава 2, п.2.23, 2.37 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- складські приміщення магазинів «Сіti Вrends», «Тагdі», «ОРАНЖ» (приміщення для прийому, зберігання та підготовки товару до продажу), які утворилися після перепланування, не відокремлені від торгової зали протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу та не передбачений вхід до них через тамбур шлюз , в порушення п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» (розділу II, п. 22, розділу VI, глави 4, п.4.1 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- двері складських приміщень (магазинів «« ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 ») не виконані протипожежними 2 типу, що суперечить вимогам п.6.3.9 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» (розділ III, глава 2, п. 2.3 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- у складських приміщеннях не впорядковано зберігання матеріальних цінностей (розділ VI, глава 9, п. 9.1, п/п 7 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- здійснюється складування матеріальних цінностей на шляхах евакуації (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») (розділ III, глава 2, п.2.37 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- електричні вмикачі силових та освітлювальних мереж складських приміщень не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори (розділ IV, глава 1, п.1.15 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (розділ III, глава 2, п.2.9 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- дозволяється складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці (розділ IV, глава 2, п.2.22 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- здійснюється зберігання на вантажно-розвантажувальних рампі товарів і тари («Варус») (розділ VI, глава 4, п.4.11 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- в приміщеннях закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » влаштовано антресольний поверх без підвищення межі вогнестійкості його несучих конструкцій (як для будівлі II ступеню вогнестійкості), що суперечить вимогам п.5.1, таб. 1 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (розділ II, п.21, 22, розділ III, глава 2 п.2.6, 2.23 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- для опорядження (облицювання) стін зали закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_8 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 » допускається використання матеріалів з вищою пожежною небезпекою/ ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (розділ III, глави 2, п.2.17, ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- внутрішні відкриті сходи, що ведуть 3 антресольного поверху закладу громадського харчування (« ІНФОРМАЦІЯ_3 »), виконані дерев'яними, що суперечить вимогам п.5.1, табл 1 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» (розділ II, п.21, 22, розділ III, глава 2, п.2.23 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- ширина маршу внутрішніх відкритих сходів, закладу громадського харчування (« ІНФОРМАЦІЯ_3 »), менше 1,2 м (розділ II, п.21, 22, розділ III, глава 2, п.2.23 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- зони з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо) закладів громадського харчування (« ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») не обладнані модульною системою локального пожежегасіння, спеціалізовані для такого виду загорань (в порушення п. 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту») (п. 1.2. глави 1, розділу V ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- в обідніх залах закладів громадського харчування проходи менше 1.35 м (розділ VI, глава 4, п.4.8 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- торгівельна зала магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » не відокремлена від адміністративно-господарчих приміщень протипожежними перешкодами з заповненими прорізами (розділ III, глава 2, п.2.3 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- допускається під сходами в закладі харчування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » складування матеріальних цінностей (розділ III, глава 2, п. 2.37 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- приміщення або їх частини надаються в орендне користування іншим суб'єктам господарювання без поданих декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57 Кодексу цивільного захисту України), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- на шляхах евакуації будівлі в тому числі і в тамбурах виходів розміщені торговельні автомати, ІР-бокси, банкомати тощо (розділ VI, глава 4, п. 4.11., розділ III п. 2.37 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа);
- на випадок виникнення пожежі приміщення закладів торгівлі та харчування не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (розділ VI, п.4.7 ППБУ), (ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа).
Відповідно до статті 1 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що Кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Абзацом 7 ч. 1 ст. 6 Закону України №877 визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з п. 1 Положення Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 13.12.2019 № 711), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Частиною 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальним органом на території м.Києва є Позивач.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб'єктів господарювання.
Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Отже, державний нагляд (контроль) здійснюється уповноваженим органом щодо суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.
Як вбачається з матеріалів справи, за зверненням Відповідача Позивачем була проведена позапланова перевірка, на підставі якої складено акт від 12.02.2021 № 59.
Відповідно до висновків даного акту:
- адміністративно-офісні приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » не обладнані системою автоматичного пожежогасіння (розділ V, глава 1, пункт 1.2. 1.3 ППБУ);
- частково відсутні пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перешкод (Варус) (розділ IV, глава 2, п. 2.22 ППБУ);
- складські приміщення магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_10 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_12 », закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (приміщення для прийому, зберігання та підготовки товару до продажу), які утворилися після перепланування, не відокремлені від торгової зали протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу та не передбачений вхід до них через тамбур шлюз в порушення п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» (розділу II, п. 22, розділу VI, глави 4, п. 4.1 ППБУ);
- двері складських приміщень (магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_12 », закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_9 ») не виконані протипожежними 2 типу, що суперечить вимогам п.6.3.9 ДБН В.2.2-23 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» (розділ III, глава 2 , п. 2.3 ППБУ);
- для опорядження (облицювання) стін зали закладу харчування « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », допускається використання матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (розділ III, глави 2, п.2.17, ППБУ);
- зони з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо) закладів громадського харчування (« ІНФОРМАЦІЯ_9 ») не обладнані модульною системою локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань (в порушення п. 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту»), (наявна система не відповідає чинним вимогам) (п. 1.2. глави 1, розділу V ППБУ);
- торгівельна зала магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » не відокремлена від адміністративно-господарчих приміщень протипожежним перешкодами з заповненими прорізами;
- на шляхах евакуації будівлі, в тому числі і в тамбурах виходів, розміщені торговельні автомати, ІР-бокси, банкомати тощо;
- на випадок виникнення пожежі приміщення не всіх закладів торгівлі та харчування забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.
Таким чином, Відповідач не усунув в повному обсязі порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, встановлені в акті перевірки від 23.12.2020 року № 436.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів повного усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, встановлених в акті перевірки від 23 грудня 2020 року № 436.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає недостатніми у контексті спростування підстав адміністративного позову посилання Відповідача на відсутність виявлених порушень в Акті №279 від 23 квітня 2021 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ОПКО», оскільки оцінюючи даний Акт в якості доказу колегія суддів зазначає, що у наведеному аспекті Акт не містить жодної інформації стосовно фактів усунення саме тих порушень, які обумовили звернення суб'єкта владних повноважень до суду.
За таких обставин Акт №279 від 23 квітня 2021 року не є належним та достатнім доказом, підтверджуючим усунення тих чи інших порушень, і не виключає розумні сумніви щодо обставини усунення порушень, на яку посилається Відповідач.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції про задоволення позову у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 квітня 2021 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПКО» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі №160/1439/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 06 липня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов