30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14492/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (головуючий суддя - Турлакова Н.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 322 від 27.10.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Павлоградського ВП ГУНП, інспектора з ювенальної превенції відділення превенції, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ».
В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що наказ від 18.09.2020 року № 1516к начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області є протиправним, оскільки службове розслідування, яким встановлено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни проведено поверхнево, необ'єктивно та упереджено, а висновки про порушення ним службової дисципліни зроблені помилково, оскільки відсутні ознаки вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, Позивач зазначає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани є необґрунтованим та незаконним, так як дисциплінарного правопорушення (проступку), на думку Позивача, він не вчиняв, а дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку, оскільки порушення, зазначені у висновку, а саме той факт, що він повинен був звіритися з журналом відпусток чи інформаційною базою в комп'ютері, щоб уникнути помилки у розрахунку відпустки не відповідають дійсності та не вказують на непрофесійне виконання останнім службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів та посадових (функціональних) обов'язків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено (а.с.109-113).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято без врахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, з порушенням принципів розсудливості, безсторонності та пропорційності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що дії капітана поліції ОСОБА_1 , що виразились у помилковому розрахунку кількості діб основної оплачуваної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 , у випадку невиявлення зазначеної помилки працівниками УКЗ ГУНП, могли призвести до надання старшому сержанту поліції ОСОБА_2 надмірної кількості діб відпустки, що призвело б до порушення ГУНП норм чинного законодавства, що регулюють порядок надання відпусток поліцейським та трудового законодавства в цілому.
Позивач, який був належним чином сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, що, з урахуванням думки представника Відповідача, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні, заслухавши представника Відповідача, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, проаналізувавши її підстави, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що Позивач проходив службу в ОВС України з 14.05.2014р., в Національній поліції з 07.11.2015 року, з 25.02.2019 року призначений на посаду старшого інспектора відділення кадрового забезпечення полку патрульної служби поліції особливого призначення (далі - ППСПОП) «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Дисциплінарних стягнень не мав.
Згідно Наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1214 від 15.07.2020 року, керівництвом ППСЛОП «Дніпро-1» виявлено факт порушення порядку надання щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейському полку старшому сержанту поліції ОСОБА_2 . З метою проведення повної і всебічної перевірки та встановлення обставин за вказаним вище фактом, на підставі Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, наказано, призначити службове розслідування за фактом порушення порядку надання щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейському ППСПОП «Дніпро-1» старшому сержанту поліції ОСОБА_2 .
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1457 від 19.08.2020 року продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом №1214 від 15.07.2020р. у термін до 15 вересня 2020 року.
За результатами проведеного службового розслідування Відповідачем складено Висновок службового розслідування від 08.09.2020 р., затверджений начальником ГУНП в Дніпропетровській області 10.04.2020 р., яким встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 1-4 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію».
Під час проведення службового розслідування, згідно пояснень капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що 26.06.2020 до відділення кадрового забезпечення ППСПОП Дніпро-1 надійшов рапорт про надання щорічної основної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 провів перевірку щодо недоліків ведення особової справи, проходження щорічного медичного огляду, причин щодо не надання відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 виявлено не було у зв'язку з чим ним був підписаний рапорт.
На момент підписання рапорту капітаном поліції ОСОБА_1 наказу, згідно якого проводилася перевірка кількості надання днів відпустки, у підрозділі не було знайдено, тому він не мав інформації щоб перевірити кількість вказаних днів в рапорті старшого сержанта поліції, ОСОБА_2 . Через декілька днів після того, як рапорт був направлений до канцелярії УКЗ ГУНП, було виявлено неправильну кількість зазначених днів, відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 .
З пояснень старшого сержанта ОСОБА_2 від 10.09.2020 р., під час проведення службового розслідування, вбачається, що 26.06.2020 року він звернувся до старшого інспектора відділення кадрового забезпечення капітана поліції ОСОБА_1 для видачі бланка рапорту на відпустку за 2019 рік. Йому прорахували відпустку терміном на 30 діб.
У висновку службового розслідування від 08.09.2020 р. зазначено, що старший інспектор відділення кадрового забезпечення капітан поліції ОСОБА_1 повинен був звіриться з журналом відпусток чи інформаційною базою в комп'ютері, щоб уникнути помилки у розрахунку відпустки, але останній не визнає, свою провину у помилкових розрахунках відпустки, яке спровокувало порушення надання щорічної основної оплачуваної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 .
Також, у вказаному висновку зазначено, що за час служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе добре. До виконання службових обов'язків відносився добросовісно. Має достатній рівень професійної підготовки та практичний досвід роботи.
Дисциплінарна комісія вважає, що дії капітана поліції ОСОБА_1 , які виразились в порушенні обчислення щорічної основної оплачуваної відпустки мають склад дисціплінарного проступку, що є наслідком особистої недисциплінованості поліцейського і останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області у Висновку службового розслідування від 08.09.2020р., затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 10.04.2020р. запропоновано, у т.ч.: 1. Факт щодо порушення надання щорічної основної оплачуваної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 вважати таким, що знайшов своє підтвердження, в діях капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок встановлено. 2. Службове розслідування за фактом порушення надання щорічної основної оплачуваної відпустки капітаном поліції ОСОБА_1 , завершити. 3. За порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.2 ч.1 ст. 18, п. 1-4 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у помилковому розрахунку кількості діб основної оплачуваної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 , застосувати до старшого інспектора відділення кадрового забезпечення ППСПОП «Дніпро-1» ГУНП в Дніпропетровський області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
Згідно рапорта заступника начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 11.09.2020р. звернуто увагу, що при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією, визначеною наказом ГУНП від 15.07.2020 № 1214 було порушено вимоги ч. 2 ст. 14, ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п. 1,4 Розділу V, Розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України в частині повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та не дотримано вимог ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду дисциплінарного стягнення, яке підлягає застосуванню до поліцейського.
Висновки щодо наявності дисциплінарного проступку у діях капітана поліції ОСОБА_1 з відповідною юридичною кваліфікацією з посиланням на положення закону документами та матеріалами, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку не підтверджені, вина поліцейського за результатами проведеного службового розслідування не встановлена, у зв'язку з чим вважаю передчасним закінчення службового розслідування та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності до усунення вищевказаних недоліків.
На підставі вказаного висновку вказаного службового розслідування, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1516 к від 18.09.2020 року за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.2 ч.1 ст. 18, п.1-4 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у помилковому розрахунку кількості діб основної оплачуваної відпустки старшому сержанту поліції ОСОБА_2 , застосовано до старшого інспектора відділення кадрового забезпечення ППСПОП «Дніпро-1» ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 - дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби у Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
В силу частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частинами 1-4 ст.93 Закону України №580-УІІІ визначено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до ч.1 ст.15 Дисциплінарного статуту НПУ проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 18 Дисциплінарного статуту НПУ, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно з ч. ч 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з чч.1, 2 ст.21 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.2 розділу 1 Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1356/32808 (далі - Положення) дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків. Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
У свою чергу, висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Такі обставини повинні бути встановлені членами дисциплінарної комісії під час проведення службового на підставі зібраних ними матеріалів та пояснень осіб, яким відомі обставини щодо яких здійснюється службове розслідування.
Проте висновок щодо наявності дисциплінарного проступку у діях капітана поліції ОСОБА_1 з відповідною юридичною кваліфікацією з посиланням на положення закону документами та матеріалами, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку не підтверджені, вина поліцейського за результатами проведеного службового розслідування не встановлена.
Так відповідно до ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, проте суд не вбачає протиправного діяння в помилковому розрахунку кількості діб основної оплачуваної відпустки.
Також у вказаних діях, не вбачається ознак дисциплінарного проступку, а саме протиправної винної дії чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Крім того у висновку службового розслідування від 08.09.2020р. зазначено, що старший інспектор відділення кадрового забезпечення капітан поліції ОСОБА_1 повинен був звіриться з журналом відпусток чи інформаційною базою в комп'ютері, при цьому згідно відповіді начальника управління кадрового забезпечення від 18.11.2020 р. ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, копія якої містіться в матеріалах справи зазначено, що у полку патрульної поліції особливого призначення «Дніпро-1» не передбачені інформаційна база про відпустки, а також ведення журналу відпусток працівників.
Відповідачем не заперечується що жодні негативні наслідки не настали, відповідна технічна помилка була виправлена та жодних негативних наслідків не настало, що підтверджується витягом з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 06.07.2020 року №39 в о/с, відповідно до якого ОСОБА_2 надано відпустку на 20 діб, копія якого наявна в матеріалах справи та відповідачем не заперечується.
Також, згідно висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в ОВС України з 14.05.2014р., в Національній поліції з 07.11.2015 року, дисциплінарних стягнень не мав, а за час служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе добре. До виконання службових обов'язків відносився добросовісно. Має достатній рівень професійної підготовки та практичний досвід роботи.
Таким чином, дисциплінарна комісія Відповідача під час складання висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваного наказу також не врахувала положення ч. ч 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, а саме характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу Позивача ступінь його вини, його попередню бездоганну поведінку та добросовісне ставлення до служби.
Також, висновок службового розслідування не містить жодного посилання на порушення Позивачем будь-яких нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів чи посадових обов'язків, які б вказували на непрофесійне виконання службових обов'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені у висновку службового розслідування, вони не підтверджують факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку та до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани, оскільки сукупність зібраних даних (відповідно до матеріалів службового розслідування) поза розумним сумнівом не доводить вини Позивача та не може бути визнана судом достатньою для прийняття рішення про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності
З огляду на викладене, Відповідачем не дотримано наведених вимог Дисциплінарного статуту, оскільки не з'ясовано обставин та факту скоєння дисциплінарного проступку, не враховано відсутності шкоди, попередньої бездоганної поведінка особи, добросовісне ставлення до служби.
За таких обставин наведені недоліки призвели до помилкової оцінки дій Позивача, та безпідставної необхідності застосування до Позивача дисциплінарного стягнення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції про задоволення позову у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 01 лютого 2021 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №160/14492/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 06 липня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов