30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15758/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року (головуючий суддя - Луніна О.С.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - Відповідач-1), Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - Відповідач-2), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 322 від 27.10.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Павлоградського ВП ГУНП, інспектора з ювенальної превенції відділення превенції, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ».
В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, тому підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.138-146).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив про правомірність накладення дисциплінарного стягнення, оскільки дії Позивача не узгоджуються з високим званням поліцейського, встановленого Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення права на справедливий судовий розгляд, неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що не потрібно пов'язувати професійну діяльність пацієнта (служба в Національній поліції) з особистим життям як людини та громадянина, який перебував на вихідному дні і не представляв державний орган, не виконував службових завдань, на надавав поліцейські послуги, передбачені статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач вказує, що перебуваючи на вихідному він не міг порушити службову дисципліну.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією Павлоградського ВП ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог п.3,4 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, в діях Позивача, у зв'язку із чим останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
29 червня 2021 року на електронну пошту суду апеляційної інстанції за вх. №47749 надійшло клопотання від ОСОБА_1 про розгляд справи №160/5758/20 без його присутності.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.
Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року перебував на службі в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України, з 17.08.2020 року займав посаду інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
З 01.03.2021 року займає посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Наказом Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування» № 295 від 01.10.2020 року, призначено проведення службового розслідування за фактом порушення санітарно-протиепідеміологічних правил і норм, передбаченим Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та можливих неправомірних дій, інспектором з ювенальної превенції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
27 жовтня 2020 року затверджено Висновок про результати службового розслідування за фактом можливого порушення протиепідеміологічних правил і норм, передбаченим Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та можливих неправомірних дій, інспектором з ювенальної превенції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Згідно із відомостями вказаного висновку, дисциплінарною комісією встановлено, що 21.09.2020 о 12:35 до чергової частини Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби 102 надійшло повідомлення (ЄО 24433) про те, що 21.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні амбулаторії загальної практики та сімейної медицини №8 м. Павлоград, в кабінеті флюорографії, знаходиться пацієнт без захисної маски, який відмовляється її вдягати та вчиняє сварку з працівником медичної установи. Цього ж дня о 12:50 до чергової частини Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби 102 надійшло аналогічне повідомлення (ЄО 24434). Вказане звернення надійшло від медичного працівника амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8 м. Павлоград ОСОБА_2 про особу, яка вчинила сварку в медичному закладі.
21.09.2020 від служби 102 надійшло повідомлення про те, що 21.09.2020 о 12:30 за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8 м. Павлоград, в кабінеті флюорографії працівник медичної частини відмовився проводити ОСОБА_1 флюорографію, через те, що останній відмовився вдягати медичну маску. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО № 24475).
Виїздом на місце події було встановлено, що пацієнтом, на якого надійшло звернення на спецлінію 102, виявився працівник поліції, а саме, інспектор з ювенальної превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Медичний працівник ОСОБА_2 написала заяву до керівництва Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, в якій зазначила, що просить прийняти міри до ОСОБА_1 1982 р.н., який у амбулаторії загальної практики та сімейної медицини №8 м. Павлоград, в кабінеті флюорографії відмовився одягати захисну маску та при спробі заявниці взяти у ОСОБА_1 його амбулаторну картку, задля відміни запису про проходження флюорографії, останній почав викручувати їй руку, чим спричинив фізичний біль.
При опитуванні медична сестра амбулаторії загальної практики та сімейної медицини №8 м. Павлоград ОСОБА_2 пояснила, що 21.09.2020 вона знаходилась на робочому місці в амбулаторії загальної практики та сімейної медицини №8 м. Павлоград в кабінеті флюорографії №8. До кабінету зайшов пацієнт без захисної маски, вона зробила йому зауваження на те, що він знаходиться в лікарні без захисної маски та поки він її не одягне, вона не має права йому зробити обстеження, у відповідь він сказав, що вона злочинка та працювати в медичному закладі не буде, бо порушує закон та за це буде нести кримінальну відповідальність, далі сів на стіл і відповів, що не вийде з кабінету поки йому не зроблять флюорографію. З 12.27 по 13.31 ОСОБА_1 не покидав кабінет флюорографії, у зв'язку з його діями не можливо було прийняти інших пацієнтів. Весь час погрожував медичним працівникам, які знаходились у кабінеті, в цей час вона вирішила викликати працівників поліції, саме тоді пацієнт пред'явив своє службове посвідчення працівника поліції. Коли прибув на місце події екіпаж поліції, вони з ним провели бесіду. ОСОБА_2 вирішила віддати ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 55 гривень, які він заплатив для проведення обстеження, але натомість хотіла у нього забрати амбулаторну картку, для зняття відмітки про проходження флюорографічного обстеження. Неочікувано він схопив її за руку та почав викручувати, чим спричинив фізичний біль. Після вмовлянь працівниками поліції, про виконання вимог щодо карантинних заходів, о 13.31 він вийшов з кабінету №8 та пішов у невідомому їм напрямку. Рука, яку покрутив гр. ОСОБА_1 боліла декілька днів, але за медичною допомогою ОСОБА_2 не зверталась. Остання зазначила, що поведінка гр. ОСОБА_1 , який представився працівником поліції неприпустима та не відповідає етиці поведінки поліцейського.
При опитуванні медична сестра амбулаторії загальної практики та сімейної медицини №8 м. Павлоград ОСОБА_3 пояснила, що 21.09.2020 о 12.30 вона знаходилась на робочому місці, цього ж часу до кабінету флюорографії зайшов ОСОБА_1 , який представився працівником поліції. Під час знаходження в кабінету флюорографії перебував без захисної маски та на будь-які зауваження вдягнути маску, реагував агресивно та чинив сварку, чим створив чергу до кабінету флюорографії та протягом однієї години не виходив з нього. ОСОБА_1 принципово не вдягав захисну маску та казав, що працівники медичного закладу не змусять його вдягнути захисну маску.
Під час проведення перевірки, для з'ясування всіх обставин події, також було здійснено перегляд відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які 21.09.2020 прибули на місце події.
Опитаний інспектор відділу реагування патрульної поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , пояснив наступне: 21.09.2020 о 13.45 під час несення служби, надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_1 , амбулаторія загальної практики та сімейної медицини № 8, за фактом порушення правил щодо карантинних заходів. Прибувши на місце події у кабінет флюорографії, знаходився ОСОБА_1 , який є діючим працівником поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про що самостійно пред'явив посвідчення працівника поліції на своє ім'я, заявниці ОСОБА_2 , яка є медичним працівником амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8 та обслуговує громадян, які звернулись до медичного закладу з потребою у проходженні флюорографії.
ОСОБА_1 знаходився в амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8 та, зокрема, у кабінеті флюорографії без захисної маски, на неодноразові прохання медичних працівників кабінету флюорографії, одягти захисну маску, відповідав відмовою та не реагував на зауваження. На прохання ОСОБА_2 покинути кабінет флюорографії, ОСОБА_1 також не реагував, чим зупинив діяльність кабінету флюорографії та створив велику чергу, у якій знаходились літні люди та громадяни з дітьми.
З працівником поліції ОСОБА_1 у кабінеті флюорографії, протягом 15 хв. проводилась профілактична бесіда працівниками поліції про дотримання правил карантину, після чого останній самостійно покинув амбулаторію загальної практики та сімейної медицини № 8.
Поліцейський відділу реагування патрульної поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції ОСОБА_5 та поліцейський відділу реагування патрульної поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області рядовий поліції ОСОБА_6 надали аналогічні пояснення.
12.10.2020 за вх. № 3353 до канцелярії Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на ім'я начальника Павлоградського ВП надійшов рапорт від інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якому зазначено наступне:
«Доводжу до Вашого відома, що відповідно до пп. 5 ч. 2 ст. 8 «Права суб'єкта персональних даних», ЗУ «Про захист прав персональних даних», цим рапортом я пред'являю вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних та використання в службових документах органу (підрозділу) поліції в тому числі в рамках проведення службового розслідування на підставі наказу №295 від 01.10.2020 ГУНП в Дніпропетровській області в Павлоградському ВП.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 вищезгаданого закону «Відомості про особисте життя фізичної особи не можуть використовуватись як чинник, що підтверджує чи спростовує її ділові якості».
Відсутня об'єктивність розгляду матеріалу ЄО № 24433 від 21.09.2020 р. та ЄО № 24475 від 21.09.2020 р. є підстави вважати, що присутнє упереджене ставлення, тому використати мої дані можливо лише на підставі закону, що стосується ЄО № 24433 від 21.09.2020 р. в рамках адміністративного або кримінального провадження, а ЄО № 24475 від 21.09.2020р. лише в рамках кримінального провадження, нічого не приховуючи та не спотворюючи.
Відповідно до ст. 124 Конституції України «Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди». При цьому, посадова особа діє виключно у спосіб передбачений Конституцією та законами України.»
При опитуванні інспектор з ювенальної поліції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до пп. 5 ч. 2 ст. 8 «Права суб'єкта персональних даних», ЗУ «Про захист персональних даних, він рапортом № 3353 ВМ від 12.10.2020 року, зареєстрованим в Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області, пред'явив вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних та використання в службових документах органу (підрозділу) поліції в тому числі в рамках проведення службового розслідування на підставі наказу № 295 від 01.10.2020 ГУНП в Дніпропетровській області в Павлоградському ВП. Відповідно до ч. 4 ст. 10 вищезгаданого закону, «Відомості про особисте життя фізичної особи не можуть використовуватись як чинник , що підтверджує чи спростовує її ділові якості. Відсутня об'єктивність розгляду матеріалу ЄО № 24433 від 21.09.2020 р. та ЄО № 24475 від 21.09.2020 р. є підстави вважати, що присутнє упереджене ставлення, тому використати дані Позивача можливо лише на підставі закону, що стосується ЄО № 24433 від 21.09.2020 р. в рамках адміністративного або кримінального провадження, а ЄО № 24475 від 21.09.2020 р. лише в рамках в рамках кримінального провадження, нічого не приховувати та не спотворюючи. Відповідно до ст. 124 Конституції України «Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди». При цьому, посадова особа діє виключно у спосіб, передбачений Конституцією та законом України. На підставі наведеного, проведення службового розслідування всупереч забороні на обробку та використання персональних даних в службовому розслідуванні в Національній поліції, буде мати наслідки юридичної відповідальності, передбачені ст. 182 ККУ, а дії посадової особи у спосіб визначений не законом, а статутом, будуть мати юридичну відповідальність передбачену ст. 365 ККУ. ОСОБА_1 в поясненні зазначив, що він забороняє обробку та використання в службових документах органів внутрішніх справ його персональних даних у порядку, передбаченому ЗУ «Про захист персональних даних», в тому числі для проведення службового розслідування.
При опитуванні ОСОБА_7 пояснив, що 21.09.2020 о 12.30 він прийшов до амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8, для проходження флюорографії, перед ним зайшов громадянин, який представився медичним працівникам, працівником поліції, відмовившись одягати захисну маску, на зауваження медичних працівників та громадян покинути кабінет не реагував, покидати кабінет флюорографії відмовився, чим затримав чергу на одну годину, в період цього часу ним було повністю блоковано роботу кабінету флюорографії.
При опитуванні ОСОБА_8 пояснила, що 21.09.2020 о 12.45 вона знаходилась в амбулаторії загальної практики та сімейної медицини № 8, та чекала своєї черги для проходження флюорографії. До кабінету флюорографії зайшов невідомий чоловік, який представився медичним працівникам, працівником поліції, був без захисної маски та на будь-які зауваження відвідувачів та працівників лікарні не реагував, поводив себе неадекватно та протягом 40 хв. Не виходив з кабінету флюорографії, чим паралізував прийом громадян, в черзі знаходились літні люди та діти.
Положеннями ст. 8 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що фінансування профілактичних та протиепідеміологічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб, ст. 3 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» - фінансування санітарних і протиепідеміологічних заходів, а також забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.
07.11.2015 року ОСОБА_1 склав та особисто підписав присягу працівника Національної поліції України, затверджену Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ. За змістом якої, поліцейський зобов'язаний вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Таким чином, аналізуючи зібрані з даного приводу матеріали службового розслідування, пояснення осіб, які були учасниками даного факту, встановлено, що факти порушення санітарно-епідеміологічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та неправомірних дій, інспектором з ювенальної превенції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
У Висновку про результати проведення службового розслідування від 27.10.2020 року запропоновано:
1. Службове розслідування за фактом порушення санітарно-протиепідеміологічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та неправомірних дій, інспектором з ювенальної превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вважати закінченим, а факти такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження.
2. За порушення службової дисципліни, недотримання р. ІV п. 3, 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України, а саме у допущенні неввічливого та не етичного поводження з громадянами, погрозами та застосуванні насильства (фізичного болю) відносно іншої особи, а саме працівника медичної установи ОСОБА_2 застосувати до інспектора з ювенальної превенції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
3. Начальнику відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП ( ОСОБА_9 ), дотримуючись вимог розділу ІІ Конституції України, здійснити відвідування за місцем мешкання підлеглого поліцейського старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 для вивчення побутових умов поліцейського, його соціальної захищеності, як складових, що впливають на морально-психологічний стан, також зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 провести роз'яснювальну роботу, щодо дотримання протиепідеміологічних заходів, відповідно до постанови КМУ від 22.07.2020 №641 та виконання вимог вказівок НПУ, ГУНП, попередити його, що у разі недотримання зазначених правил, його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно чинного законодавства.
Наказом Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 27.10.2020 №322 за порушення службової дисципліни, недотримання р. ІV п. 3,4 «Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України, а саме у допущенні неввічливого та не етичного поводження з громадянами, погрозами та застосуванні насильства (фізичного болю) відносно іншої особи, а саме працівника медичної установи ОСОБА_2 , застосовано до інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Павлоградського ВП ГУНП а Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Поняття службової дисципліни закріплено у ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту вказано, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі Правила № 1179), серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами п. 2 розділу IV Правил № 1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний:
бути тактовним та доброзичливим;
висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі;
надати можливість особі висловити власну думку;
до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
Водночас вимогам п. 3 Правил № 1179 встановлено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Згідно із ч. 4 Правил № 1179 поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно із ч.1-2, 10 із ст.14 Дисциплінарного статуту службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (далі Порядок №893), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, отримання начальником Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області заяви ОСОБА_2 про прийняття мір до гр. ОСОБА_1 , є достатньою підставою для призначення та проведення службового розслідування.
Відповідно до п. 4 розд. V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
-ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
-обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
-відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
-вид і розмір заподіяної шкоди;
-причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Так, під час службового розслідування дисциплінарна комісія Павлоградського ВП ГУНП перевіряла дотримання Позивачем вимог, що пред'являються до поліцейських та наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
За приписами ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із ст.12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
11.03.2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила пандемію коронавірусу в світі.
Пандемія - сильна епідемія, яка характеризується поширенням інфекційного захворювання на всій території країни, територію суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу. Пандемія оголошується тоді, коли з'являється новий вірус і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За приписами ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня на усій території України карантин.
За приписами п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (21.09.2020) на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Однак, ігноруючи вказані обмеження у зв'язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, ОСОБА_1 21.09.2020 року, всупереч вимогам чинного законодавства, у медичному закладі (громадській споруді) перебував без респіратора або захисної маски, що підтверджено і самим Позивачем у позовній заяві, що підтверджується матеріалами службового розслідування.
Крім того, в амбулаторії Позивач поводив себе у спосіб, що суперечить встановленим Правилами етичної поведінки поліцейських, а саме, представився працівником поліції, продовжував порушувати приписи постанови КМУ № 641, вів себе неввічливо до працівника медичного закладу та затримав чергу до флюорографічного кабінету, чим порушив норми професійної етики.
За результатом службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України, а саме у допущенні неввічливого поводження з громадянами.
Приписами п. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п. 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
Статтею 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно з п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Отже, вищевказаними нормами чинного законодавства передбачено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського.
Проте ОСОБА_1 вчинив дії, що призвели до приниження авторитету Національної поліції України.
Позивач, як працівник поліції склав присягу, перебуває на державній службі особливого та безперервного характеру зі спеціальними умовами, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, зобов'язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватись норм професійної етики.
Таким чином, до спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських, Закон України «Про захист персональних даних» застосуванню не підлягає.
В силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського.
Таким чином, на Позивача правомірно було накладено дисциплінарне стягнення, оскільки його вищевказані дії не узгоджуються з високим званням поліцейського, встановленого Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 01 квітня 2021 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №160/15758/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 06 липня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов