29 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17381/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (головуючий суддя Златін С.В.) в адміністративній справі № 160/17381/20, розглянутої у письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 28.12.2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника, викладеного у формі листа від 02 грудня 2020 року № 0400-010310-8/115295, зобов'язати відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дня звернення за такою пенсією.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем її права на переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
У відзиві на позов відповідач посилається на безпідставність позовних вимог, в зв'язку з чим у їх задоволенні просить відмовити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права та задовольнити позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на правомірність висновків суду першої інстанції та у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
Частиною 1,2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, з 06.02. 2004 року отримує пенсію за віком відповідно Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058- ІV(далі Закон №1058).
Матеріали справи свідчать, що позивач 20.11.2020 року звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058, надала до заяви наступні документи: копію паспорту та довідки про ідентифікаційний номер платника податків, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 року про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 та перебування на його утриманні, довідку та акт з місця проживання.
Відповідач листом від 02.12.2020 року відмовив позивачу у призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника через відсутність доказу реєстрації шлюбу, зазначена відмова пенсійного органу оскаржена позивачем до суду.
Положеннями ч.2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон № 1058. Положеннями ч.3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначені види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення визначаються, виключно, законами про пенсійне забезпечення.
Приписами ст. 36 Закону №1058 передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11. 2013 року по 21.02.2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною 2 ст.36 Закону №1058 встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є вичерпним, вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов'язків.
Здійснивши аналіз законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вжиті в Законі № 1058 поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя.
За приписами ч.1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану; проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Так як положеннями ст. 36 Закону №1058 визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі, суд першої інстанції правомірно зазначив, що до подружжя жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без шлюбу, не належать, і не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника після смерті.
При вирішенні справи, суд першої інстанції вірно застосував судову практику Верховного Суду від 31.10.2019 року по справі №461/3169/17, де зазначено, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Надані суду докази, як-то: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 року про встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 та перебування на його утриманні, довідка та акт з місця проживання не є належними та допустимими доказами щодо підтвердження права позивача на перехід на пенсію по втраті годувальника.
Оскільки відповідач при розгляді заяви позивача на перехід на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , з яким позивач не перебувала в зарееєтрованому шлюбі, діяв в межах наданих повноважень, з дотриманням приписів чинного пенсійного законодавства відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 , підстави для задоволення позову відсутні.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.
Оскільки судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального права, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.315,316,321,322,325 КА України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року в адміністративній справі № 160/17381/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 червня 2021 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий