02 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/467/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2021
у справі № 340/467/21
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної прокуратури
про стягнення матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просив стягнути з Держави України в особі Кіровоградської обласної прокуратури (м. Кропивницький вул. Велика Пермська, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910025) матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного за ч.3 та п.14 ч.5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року у сумі 975044,2 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску місячного строку звернення до суду. Заявнику наданий строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали від 15.02.2021, для усунення недоліків шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або зазначення інших підстав для поновлення такого строку.
На виконання вимог ухвали суду від 15.02.2021 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що мав правомірні очікування на сплату відповідної заборгованості у добровільному порядку.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 позовну заяву повернуто позивачеві відповідно до ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України з тих підстав, що останнім не наведено правових підстав для визнання поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду із цим позовом.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 26.02.2021, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті. Позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги спеціальну норму ч.2 ст.233 КЗпП України щодо відсутності обмеження строку звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці, внаслідок чого суд дійшов невірного висновку про пропуск строку звернення до суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є спором щодо проходження публічної служби, який виник у зв'язку з виплатою позивачеві заробітної плати у розмірі, меншому ніж він сподівався, тому під час обчислення строку звернення до суду застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: ч.5 ст.122 КАС України.
Суд зазначив, що правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26 березня 2020 року - і саме з цього дня розпочався перебіг місячного процесуального строку звернення позивача до суду.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки предметом даного спору є відшкодування шкоди, завданої прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу за період, коли позивач працював в органах прокуратури, тобто перебував на публічній службі, то даний спір пов'язаний з проходженням публічної служби і повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частини третьої статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 в аспекті конституційного звернення, положення частини 2 статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 за №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Зазначене свідчить про те, що в даних спірних правовідносинах норми Законів України «Про оплату праці», «Про прокуратуру», Кодексу законів про працю України, а також інших підзаконних нормативних актів з питань оплати праці є спеціальними порівняно з нормами КАС України.
Тому, щодо звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, в тому числі і шляхом відшкодування матеріальної шкоди, слід застосовувати положення саме спеціальних норм, які не встановлюють будь-якого строку звернення до суду, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції в аспекті спірних правовідносин дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся з позовом про захист своїх прав на отримання належних йому сум від власника або уповноваженого ним органу, а Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що інші закони можуть встановлювати інші строки звернення до суду, застосуванню підлягають саме положення статті 233 КЗпП України.
Тому висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду та як наслідок повернення позовної заяви, ґрунтується на неправильному застосуванні судом норм процесуального права.
Наведене вище відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі № 340/467/21 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко