07 липня 2021 р.Справа № 953/18570/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 р. (ухвалене суддею Божко В.В.) по справі № 953/18570/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, в якому просив скасувати постанову серії ЕАМ № 3341111 від 26.10.2020 р. про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 р. та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: Кодексу України про адміністративні правопорушення (в подальшому - КУпАП); Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки відсутні належні докази, які б підтвердили вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 26.10.2020 р. інспектором роти № 6 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Корнільєвим О.Е. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3341111, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП за те, що він 26.10.2020 р. о 12:20 год., керуючи транспортним засобом «TOYOTA SEQUOIA», державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі в с. Травневе, Харківської області в межах автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 448 км, де максимальна швидкість 50 км на годину, перевищив швидкість на 92 км/год., швидкість вимірювалася пристроєм ТС 000464, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (в подальшому - Правила).
Не погоджуючись із вищевказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова винесена при наявності події адміністративного правопорушення та вини позивача в його вчинені, розмір адміністративного стягнення накладено правомочною посадовою особою та в межах санкції статті.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 12.4 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/г.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26.10.2020 р. о 12:20 год., керуючи транспортним засобом «TOYOTA SEQUOIA», державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі в с. Травневе, Харківської області в межах автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 448 км, рухався зі швидкістю 142 км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 92 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові відповідачем, в порушення ст. 283 КУпАП, не зазначено у якості доказів відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, а лише зазначено, що швидкість вимірювалась пристроєм ТС 000464 (назва пристрою відсутня).
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. (справа № 337/3389/16-а), від 31.01.2019 р. (справа 464/2309/17), від 13.02.2020 р. (№ 524/9716/16-а).
Крім того, в оскаржуваній постанові вказаний час вчинення позивачем правопорушення 12.20 год., а відповідно до фотознімку (роздруківка з приладу "TruCam LTІ 20/20") час вчинення правопорушення вказаний 12:57 год., тобто, на 37 хвилин пізніше ніж зазначено в оскаржуваній постанові.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3341111 складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, та не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 420,40 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 675 грн., а всього 1095,40 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 272, 286, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2021 по справі № 953/18570/20 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову, винесену інспектором роти № 6 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Корнільєвим Олександром Едуардовичем серії ЕАМ № 3341111 від 26.10.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень, а всього 1095,40 (одна тисяча дев'яносто п'ять) гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін