07 липня 2021 року справа №200/1418/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 200/1418/21-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради в особі Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Слов'янської міської ради в особі Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради про скасування рішення Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської ради від 04 лютого 2021 року щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з реєстрації місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , зобов'язання Слов'янської міської ради в особі Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб зняти з реєстрації місця проживання неповнолітню доньку ОСОБА_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 99-104).
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, прийняти нове про задоволення позову. Посилання суду на те, що позивач разом з заявою про зняття з місця проживання дитини не надала відповідний документ, який би підтверджував зміну громадянства батька дитини, не грунтується на вимогах ст. 19 Конституції України. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не встановлює, що обов'язковою умовою зняття з реєстрації місця проживання дитини є подальша обов'язкова реєстрація місця проживання дитини в Україні. Суд зазначає, що зняття з реєстрації малолітньої дитини можливе лише з одночасним зняттям з реєстрації одного з батьків, однак, позивач звернулась до відповідача не з заявою про реєстрацію місця проживання дитини, а з заявою про зняття з місця проживання дитини. Ні Правила № 207, ні Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не містять норми про обов'язкове зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини разом з батьками (а.с. 110-113).
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач є громадянином України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 27 червня 2008 року, ОСОБА_1 (громадянка України) та ОСОБА_3 (громадянин України) є матір'ю та батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
04.02.2021 року позивач звернулась до відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської ради з заявою про зняття реєстрації малолітної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з вибуттям з АДРЕСА_1 за адресою до Російської Федерації на постійне місце проживання (а.с. 8).
До зазначеної заяви позивачем було надано: свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 27 червня 2008 року, копію паспорта законного представника ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданого 02.03.2000 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області, копія нотаріально посвідченої згоди батька дитини ОСОБА_3 , квитанція про сплату адміністративного збору, копія будинкової документації по будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відділом з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської ради позивачу відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 на підставі п. 11 Правил реєстрації місця проживання, через ненадання останньою необхідних документів та інформація у поданих документах є недостовірною, а саме згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 27.06.2008 року батьком дитини зазначено громадянина України, а подана згода (бланк серії 78 АБ 9765501) від громадянина Російської Федерації, також відсутній дозвіл ДМС або консульської установи на виїзд на постійне місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 зворотній бік).
Згідно ч. 1 ст.29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Частиною 3 ст. 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання особи від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає (ч.4 ст.29 ЦК України).
Отже, місце проживання дитини має бути місцем проживання її батьків або одного з них.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Ст. 156 Житлового кодексу України передбачено право на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей, без згоди інших співвласників житлового приміщення.
Відповідно до статті 6 Закону Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Згідно статті 7 Закон №1382-IV зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною 11 статті 6 цього Закону.
У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).
Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Згідно ст. 9-1 Закону №1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Відповідно до статті 10 Закону №1382-IV правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 відповідно до статті 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» затвердив Правила реєстрації місця проживання; Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів (пункт 1 Правил № 207).
Згідно п. 18 Правил № 207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає, зокрема: заяву за встановленою формою; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи; заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.
Згідно пункту 26 Правил № 207, який визначає зняття з реєстрації місця проживання особи, у разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до пункту 11 Правил № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Таким чином, для зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини з одним із батьків, яка не досягла 14 років, законодавство вимагає подання письмової згоди другого з батьків у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, крім випадків коли місцезнаходження дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування. При цьому, вказаними нормами не встановлено форму письмової заяви про згоду.
Відмовляючи в задоволені заяви про зняття з реєстрації місця проживання дитини відповідач посилається на те, що позивачем не надано необхідних документів та інформація у поданих документах є недостовірною, а саме згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 27.06.2008 року батьком дитини зазначено громадянина України, а подана згода (бланк серії 78 АБ 9765501) від громадянина Російської Федерації, також відсутній дозвіл ДМС або консульської установи на виїзд на постійне місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До матеріалів справи позивачем надана нотаріально засвідчена згода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Дзержинськ, Донецька область, громадянство: Російської Федерації, стать: чоловіча, паспорт НОМЕР_3 , виданий ГУ МВС Росії по АДРЕСА_2 , відповідно до якої останній надає згоду на зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Згода на зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання ОСОБА_2 була надана ОСОБА_3 , який є громадянином Російської Федерації, при цьому у свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 27.06.2008 року батьком ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_3 який є громадянина України.
При зверненні до відповідача позивач не надав будь - яких документів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_3 громадянства Російської Федерації.
Отже, відповідач під час прийняття спірного рішення не був обізнаний, що ОСОБА_3 змінив громадянство.
Листом Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 25.02.2021 року № 1402.58-884/1402.58.1-21 повідомлено, що ОСОБА_3 до Слов'янського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області для оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання до Російської Федерації відносно себе та/або своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 не звертався. Інформації щодо припинення Громадянства України ОСОБА_3 відсутня (а.с. 42).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надана згода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Дзержинськ, Донецька область, громадянство: Російської Федерації, стать: чоловіча, паспорт НОМЕР_3 , виданий ГУ МВС Росії по АДРЕСА_2 , відповідно до якої останній надає згоду на зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належним документом, що підтверджує згоду батька ОСОБА_2 на зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382) законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та міжнародних договорів України.
Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом (ст. 2 Закону № 1382).
Згідно ст. 3 Закону № 1382 свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь - якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Згідно п.1 Правил № 207 ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні.
Таким чином, чіткий перелік документів, які особа повинна подати для зняття з реєстрації місця проживання встановлено для пересування та вибору місця проживання на території України та в межах цієї території.
В даному випадку, позивач подала заяву на зняття з реєстрації місця проживання за межи території України, а саме до Російської Федерації згідно згоди невстановленої особи, громадянина Російської Федерації, про що зазначено в самій заяві - вибуття на постійне проживання до Російської Федерації.
Вибуття на постійне місце проживання до інших держав регулюється нормами Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затверджений наказом МВС від 16.08.2016 № 816, Порядку провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затверджений наказом МЗС України від 22.12.2017 № 573.
Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (наказом МВС від 16.08.2016 № 816).
Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України (наказ МЗС України від 22.12.2017 № 573).
Обидва порядка передбачають зняття з реєстрації місця проживання після прийняття відповідного рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном.
Згідно п.17 Порядку, затвердженого наказом МЗС України від 22.12.2017 року № 573, зняття з реєстрації місця проживання у зв'язку з оформленням документів для залишення на постійне проживання за кордоном, а також отримання відповідних довідок здійснюються особисто або законним представником чи представником за довіреністю, посвідченою в установленому законом порядку.
Згідно п. 4 Розділу IV Порядку, затвердженого наказом МВС від 16.08.2016 року № 816, у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні.
Таким чином, в Україні встановлений порядок зняття з реєстрації місця проживання у зв'язку з виїздом (залишенням) на постійне місце проживання за кордон.
Відповідачу позивачем не був наданий дозвіл Державної міграційної служби або консульської установи на виїзд на постійне місце проживання дитини ОСОБА_2 , у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного виснвоку, що відмова відповідача у знятті з реєстрації місця проживання є правомірною.
Згідно п. 18 Правил № 207 дитина реєструється саме разом з одним із батьків, тобто, вказаними нормами не допускається реєстрація дитини окрема від жодного з батьків.
Позивач та її неповнолітня дитина на даний час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач з заявою до відповідача про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно з заявою про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини, не зверталась та до теперішнього часу відповідно до відомостей паспорту зареєстрований за попередньою адресою.
Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
На дату подання заяви про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини за новою адресою у зв'язку з виїздом до Російської Федерації, позивач, був зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, вимогою позивача було зняття з реєстрації місця проживання малолітню дитини без одночасного зняття з реєстрації одного з батьків малолітньої дитини, що є порушенням вимог статті 29 Цивільного кодексу України.
Проведення процедури зняття з реєстрації місця проживання дитини призведе до порушення вимог ч. 3 ст. 29 ЦК України та Правил № 207 та відповідно прав дитини, оскільки реєстрацію місця проживання малолітньої дитини залишиться житло, де не зареєстрований жодний із батьків.
Згідно ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року № 44/25, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року №" 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства».
Згідно статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, зняття з реєстрації малолітньої дитини допускається лише з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання одного з батьків.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова відповідача про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 є правомірною.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 200/1418/21-а за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради в особі Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Повний текст постанови складений 7 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова