ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 липня 2021 року м. Київ №640/21151/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Оптимал»
до Київської митниці Держмитслужби
провизнання протиправним та скасування рішення
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Оптимал» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 09 червня 2020 року №UА100000/2020/000263/2;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 09 червня 2020 року №UA100060/2020/00507.
Позовні вимоги вмотивовано протиправною відмовою відповідача в митному оформленні частини ввезеного на митну територію України позивачем товару за заявленою ним вартістю, визначеною самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав необхідний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, який відповідачем безпідставно не взято до уваги. Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості за резервним методом, відповідачем скориговано митну вартість на товар, ввезений позивачем на митну територію України, розмір якої склав 44998,88 Євро, тоді як позивачем було визначено митну вартість товару в розмірі 29382,41 Євро.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про те, що декларантом до митного органу подано митну декларацію для здійснення митного оформлення з документами, які не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, надані позивачем додаткові документи унеможливлювали перевірку митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність отримання від декларанта визначених статтею 53 Митного кодексу України додаткових документів та відомостей. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані) не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Оптимал» 09 червня 2020 року на підставі митної декларації №UA100060/2020/382091 заявлено до митного оформлення наступні товари:
- Товар № 1: автомобільні фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згорання(код товару 84213100) графа 31 митної декларації (згідно переліку).
- Товар № 2: автомобільних фільтрів для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання(код товару 84212300), графа 31 митної декларації(згідно переліку).
Вартість вказаного вище товару, згідно даних митної декларації №UA100060/2020/382091 від 09 червня 2020 pоку, визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту та згідно інвойсу №22168 від 03 червня 2020 року.
Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів представником позивача ТОВ «ЕВЕРІС» при митному оформленні товарів був наданий наступний перелік документів:
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)
Автотранспортна накладна (Road consignment note)
Декларація про походження товару
Книжка МДП (TIR carnet)
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару
Прейскурант (прайс-лист)
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією
Доповнення до зовнішньоекономічного договору
Зовнішньоекономічний договір
Договір про перевезення
Некласифіковані документи
Копія митної декларації країни відправника
Видаткові накладні.
З повідомлення відповідача в електронній формі від 09 червня 2020 pоку протоколи обробки електронного документу 1033130; ідентифікатор, повідомлення - 9025c84e-2b83-4199-9a5d-c2 69b02 6d010, час створення документу 13:01:34, відповідачем проведена консультація та затребувані від декларанта додаткові документи. А саме, в повідомленні від митниці декларанту зазначене:
1) відповідно до автотранспортної накладної № 0011451 перевізником є фірма «TDV «Lvivska avtobaza №1»» однак довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Маск-Груп»;
2) копія митної декларація країни відправлення № 20LTVC0100EK188209 не містить відміток митного органу країни відправлення. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
У зв'язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідне подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності):
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
копію митної декларації країни відправлення;
за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивачем надані запитувані документи.
Однак, позивач отримав повідомлення відповідача в електронній формі від 09 червня 2020 року, протокол обробки електронного документу 1033843; ідентифікатор, повідомлення - 27030491-466a-4910-9c91-5e4f43854001, час створення документу 17:53:41, в якому за результатом аналізу додаткових документів, та документів поданих до митного оформлення, митним органом встановлено наступне:
додатково наданий договір транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 не містить підпису та печатки експедитора. Вказане викликає сумніви у достовірності відомостей, зазначених в товаросупровідних документах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу;
за результатом аналізу висновку Київської обласної ТПП від 27.02.2020 № КТП-0490 встановлено, що вказаний висновок стосується іншої партії товару, яка надійшла на територію України відповідно до інших товаросупровідних документів;
в якості додаткових документів надані видаткові накладні. Разом з тим, не надано копії податкової накладної або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних, та можливих первинних бухгалтерських документів щодо надходження коштів за господарською операцією.
Також митним органом зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
У зв'язку з вищенаведеним, 09 червня 2020 року Київською митницею Державної митної служби України прийнято Рішення №UA100000/2020/000263/2 про коригування митної вартості товарів № 1 та № 2 (коди товарів: № 1 - 84213100; № 2 - 84212300), внаслідок чого митна вартість товарів була визначена із застосуванням резервного методу та збільшена.
З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України, позивачем подано митну декларацію від 10 червня 2020 року №UA100060/2020/382233 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 90043,69 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи разом із митною декларацією позивач надав відповідачу для митного оформлення товарів документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України.
У подальшому відповідачу на його вимогу надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. При цьому, така його вимога не містила причин та їх обґрунтування, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано та яку саме складову митної вартості товару повинен підтвердити позивач.
Згідно з графою 33, а саме з додатковим повідомленням до графи 33, оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідач уважає, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у п.2-3 статті 53 Митного кодексу України.
Щодо доводів відповідача, викладених в графі 33 оскаржуваного рішення та у відзиві на позовну, суд зазначає наступне.
Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів UA100000/2020/000263/2 від 09 червня 2020 року митний орган вказує, що додатково наданий договір транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 не містить підпису та печатки експедитора. Вказане викликає сумніви у митного органу щодо достовірності відомостей, зазначених в товаросупровідних документах, відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу.
Позивач в позовній заяві навів наступні пояснення, а саме зазначив, що наданий декларантом для митного оформлення товарів договір транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1, укладений декларантом з ТОВ «МАСК- ГРУП», який не містив підпису та печатки експедитора поданий для митного оформлення товарів декларантом в електронному вигляді. У даному випадку дійсно мала місце суто технічна помилка декларанта при завантаженні файлу вищезазначеного договору без підпису та печатки експедитора.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що декларантом додатково були подані митному органу документи, пов'язані з вищезазначеним договором, та з посиланням на цей договір, а саме:
Додаток №1 до договору транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 від 29.05.2020р., який містить підпис та печатку експедитора;
Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 04.06.2020, яка містить підпис та печатку експедитора.
У вищезазначених документах міститься аналогічна договору інформація про вартість транспортного перевезення товарів, а саме - 36 000,00 грн., яка базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, та піддається обчисленню відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України, на який посилається митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів.
Більше того, до позовної заяви позивачем долучено копію договору транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 з підписом та печатками сторін, які уклали цей договір.
Іншою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, на думку митного органу, стало те, що висновок Київської обласної ТПП від 27.02.2020 № КТП-0490, поданий митному органу для митного оформлення, стосується іншого товару.
Проте, з такими висновками контролюючого органу суд не погоджується, виходячи з того, що вищезазначений висновок стосується того самого товару за кодами код товару згідно з УКТ ЗЕД 84213100 та 84212300), від того самого постачальника та на виконання того самого Контракту № 01/08-01 від 16 жовтня 2008 року, укладеного між UAB «BALTIC FILTER» (Литва) та ТОВ «АВТО- ОПТИМАЛ», та міг бути використаний декларантом при наданні митному органу для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів при митному оформленні товарів відповідно до інвойсу № MF 22168 від 03. 06.2020 і мав бути врахований митним органом.
Аналогічних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №640/5716/19, а саме: «Крім того, Експертний висновок Київської ТПП від 18.03.2019 №Ц-216/2 стосується того самого товару, від того самого постачальника та на виконання того самого договору. Відтак, доводи відповідача щодо неможливості використання цього висновку, оскільки стосуються іншої поставки є необґрунтованим».
Стосовно інших підстав, які відповідач виклав у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Так, за результатами розгляду заяви про надання додаткових документів вих. №03/07 від 20 липня 2020 pоку, яка надавалась відповідачу у порядку 55 Митного кодексу України, спірне рішення про коригування митної вартості товарів було залишено без змін.
В той же час, підставою для відмови в задоволенні скарги слугувала обставина, що згідно умов п.3.4. договору транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 передбачені умови оплати за транспортно-експедиторські послуги не пізніше, як три банківські дні.
Але митний орган здійснює посилання у відповіді від 28.07.2020 р. №78-1/15/11/14848 не на весь пункт Договору в контексті договору, а тільки на частину (витяг ) з пункту 3.4. Договору.
Водночас, як наголосив позивач, пункт 3.4. договору транспортного експедирування від 16.01.2020 № 16/01-1 викладений наступним чином:
«п.3.4. Якщо у Заявці не вказане інше, то строк оплати не може перевищувати три банківських дні з моменту отримання рахунку та акту, або фото/факс (сканованої) копії рахунку(як що передбачена передоплата).»
Таким чином сторони договору транспортного експедирування передбачили додаткові умови оплати відповідно до заявки, а саме заявка, яка була своєчасно надана митному органу для митного оформлення тов № 29/05-2 від 29.05.2020 року, згідно якої передбачені умови оплати з відстроченням платежу.
Таким чином, подальше проведення розрахунків шляхом оформлення відповідного платіжного доручення здійснювалось на підставі та за умов, зазначених у такій заяві. До того ж обов'язком митного органу є здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, а не дійсності здійснення господарської операції.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема:
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Враховуючи, що страхування товару не здійснювалось і позивачем було подано про це довідку, висновок відповідача про недотримання положень частини другої статті 53 Митного кодексу України є необґрунтованим.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем надані документи, передбачені пунктом 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599, що підтверджують вартість транспортних послуг по перевезенню вантажу до кордону України.
Таким чином всупереч доводам відповідача позивачем належним чином підтверджено ціну товарів, ввезених на митну територію України.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 Митного кодексу України).
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Неможливість відповідача з поданих позивачем документів підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару, є підставою для застосування ним іншого методу визначення митної вартості цього товару.
Разом з тим, такий сумнів відповідача та неможливість визначення митної вартості з поданих декларантом документів не підтверджується наявними матеріалами справи та проведеним аналізом у даній справі.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
При цьому відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для застосування резервного методу визначення ціни придбаного позивачем товару, а відповідно для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Оптимал» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 09 червня 2020 року №UА100000/2020/000263/2.
3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 09 червня 2020 року №UA100060/2020/00507.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Авто-Оптимал» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, код ЄДРПОУ 33830728) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вулиця Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко