ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 липня 2021 року м. Київ № 640/18170/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя
про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати ухвалу Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 21.04.2021 № 887/1дп/15-21 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2;
- визнати бездіяльність Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя протиправною та зобов'язати відкрити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує дії членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 та просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 21.04.2021 № 887/1дп/15-21 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2.
Згідно з пунктом 1 частини першої 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом статті 4 КАС України: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт й18); індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VIII член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону); за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункти 1,4 частини першої статті 43); висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43); рішення про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає (частина друга статті 46); рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, передається на затвердження до Вищої ради правосуддя у пленарному складі. У такому випадку Вища рада правосуддя розглядає питання на пленарному засіданні без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і ухвалює рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи або про скасування такого рішення Дисциплінарної палати і відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 46).
З урахуванням наведеного правового регулювання, суд вважає, що саме Дисциплінарна палата приймає рішення про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, в окремому випадку одне з таких рішень може прийняти Вища рада правосуддя. При цьому наведеними нормами встановлено неможливість оскарження рішення про відкриття дисциплінарного провадження та встановлено, що член Дисциплінарної палати можуть ініціювати процедуру затвердження рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження на пленарному засіданні Вищою радою правосуддя.
Відтак, суд дійшов висновку, що ухвала Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 21.04.2021 № 887/1дп/15-21 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 не є рішенням (нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом) суб'єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 19 КАС України та яке стосується прав, інтересів позивача.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 справа №9901/497/18 за позовом прокурора про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про закриття дисциплінарного провадження, надаючи тлумачення наведеним норм Основного Закону України та КАС України висловила правову позицію, за якою поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду. Подібних висновків дійшла Велика Палата в постановах 22.03.2018 справа № 800/559/17, від 03.04.2018 справа №9901/152/18.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.12.2018 у справі №9001/748/18 за позовом особи до Вищої ради правосуддя про скасування рішення Дисциплінарної палати наголошено про необхідність дотримання процедури, передбаченої Законом України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема статті 51.
З огляду на встановлені обставини щодо оскарження позивачем ухвали та бездіяльності Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя, зважаючи на проаналізоване правове регулювання, з урахуванням наведеної судової практики Верховного Суду, щодо особливостей оскарження рішень, які ухвалюються під час розгляду дисциплінарних скарг стосовно суддів та суб'єктів оскарження таких рішень, суд дійшов висновку, що позов не належить розглядати в судах. Враховуючи такий висновок, суд не роз'яснює позивачу права на звернення до іншого суду.
Крім того, суд зазначає, що інше тлумачення Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яке б дозволяло оскаржувати дії членів Вищої ради правосуддя, Дисциплінарних палат під час розгляду скарг на суддів призвело б до нівелювання повноважень незалежного конституційного органу. Оскарження до окружного адміністративного суду дій, висновків членів Дисциплінарних палат унеможливить неупереджений, незалежний розгляд таких скарг.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Є.В. Аблов