ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 липня 2021 року м. Київ № 640/11496/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будкомпанія Артфел»
до треті особи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Міністерство культури та інформаційної політики України (третя особа-1) Міністерство культури України (третя особа-2)
провизнання протиправним та скасування рішення в частині,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомпанія Артфел» з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства культури України, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.04.2021):
- визнати протиправним та скасувати п. 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 1 п. 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 1 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам'ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112)»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 2 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про археологічну спадщину», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 3 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 4 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 5 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 6 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження»;
- визнати протиправним та скасувати абзац 17 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 28.12.2017 №14467/0/7-1-17 для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум 'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ «Будкомпанія Артфел» вважає помилковим висновок відповідача щодо віднесення ділянки проектування (адреса розташування земельної ділянки: на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва) до меж історичного ареалу м. Києва, оскільки такі межі не затверджено центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як це передбачено положеннями ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Крім того, представником позивача наголошено на тому, що як станом на момент затвердження оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, так і станом на момент звернення з даним позовом до суду, Київською міською радою не затверджено План зонування території центральної планувальної зони міста Києва, що передбачено ч. 8 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не затверджено детальний план території, у відповідності до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з урахуванням того, що у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельних ділянок, на яких планується будівництво об'єкта, до пам'яток культурної спадщини, як національного значення, так і місцевого значення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив заперечення та пояснень третіх осіб.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому зазначено, що саме з 29.12.2018 оскаржувані містобудівні умови та обмеження набули чинності для позивача. При цьому, із заявленими позовними вимогами до суду позивач звернувся більше ніж через два роки після їх затвердження, тобто з пропуском строку на звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якому останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Крім того, у відповіді на відзив також вказано, що у відповідності до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.04.2021 у справі №640/19594/20, містобудівні умови та обмеження або їх окремі положення можуть бути оскаржені до суду протягом усього строку їх дії, тобто до закінчення будівництва об'єкту. На додаток, представником позивача зауважено, що на виконання п. 4.2.6 п. 4.2 договору про будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва від 19.12.2018, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Фінансово-промислова група «Атіка», Товариством з обмеженою відповідальністю «Феліксія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомпанія Артфел», відповідно до акту приймання-передачі документів від 15.01.2021, позивачу серед іншої документації передано оскаржувані містобудівні умови та обмеження.
З огляду на викладене, суд звертає увагу на наступне.
Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи зміст акту приймання-передачі документів від 15.01.2021, копія якого наявна у матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Будкомпанія Артфел» не пропущено строк звернення з даним позовом до суду, оскільки примірник оскаржуваних містобудівних умов та обмежень останнім отримано лише 15.01.2021, а до суду позивач звернувся 23.04.2021, тобто у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку. Доказів того, що зміст оскаржуваних містобудівних умов та обмежень позивачу був відомий до 15.01.2021, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, а з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими про відкриття провадження у даній справі шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі за адресами, вказаними в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про врученням поштового відправлення та довідкою відділу поштового зв'язку про причини повернення, правом на надання пояснень щодо позову не скористались.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва (надалі - Містобудівні умови та обмеження), якими визначено, зокрема, наступне:
- умовна висота 73,5 ? h ? 26,5 м. Остаточно граничнодопустиму висоту визначати проектною документацією, з урахуванням оточуючої забудови, за умов дотримання вимог з інсоляції та на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України (п. 1);
- визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92** (абз. 1 п. 2);
- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам'ятки археології місцевого значення « Культурний шар Подолу » (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112) (абз. 1 п. 5);
- виконати вимоги Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про археологічну спадщину», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 2 п. 5);
- проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 3 п. 5);
- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 4 п. 5);
- дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 5 п. 5);
- отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження (абз. 6 п. 5);
- проектну документацію розробляти та затверджувати, серед іншого, відповідно до вимог Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» (абз. 17 п. 5).
Вважаючи вказані положення Містобудівних умов та обмежень протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент затвердження спірних Містобудівних умов та обмежень), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
У силу ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що містобудівні умови та обмеження містять у собі, зокрема, планувальні обмеження в частині визначених меж історичних ареалів та гранично допустиму висотність будинків.
Так, оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень ділянку проектування віднесено до меж Центрального історичного ареалу (абз. 1 п. 5), у зв'язку з чим на ТОВ «Будкомпанія Артфел», як на замовника будівництва, покладено обов'язок з виконання вимог Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про археологічну спадщину», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 2 п. 5); розроблення проектної документації у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (абз. 3 п. 5); отримання висновку щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 4 п. 5); отримання дозволу на виконання робіт, згідно з чинним законодавством, в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 5 п. 5); отримання висновку Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження (абз. 6 п. 5); розроблення та затвердження проектної документації, відповідно до вимог Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» (абз. 17 п. 5).
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент затвердження спірних Містобудівних умов та обмежень).
У розумінні ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Приписами п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини.
Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що об'єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам'ятки тільки із занесенням його до Реєстру.
Разом із тим, судом встановлено, що у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельної ділянки, яка розташована на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва до пам'яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
На виконання вказаних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок №318 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент затвердження спірних Містобудівних умов та обмежень), п. 1 якого визначено, що історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини (п. 4 Порядку №318).
Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (п. 5 Порядку №318).
Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури (п. 12 Порядку №318).
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджено Список історичних населених місць України, серед яких, зокрема, зазначено, місто Київ.
Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.
Як вбачається, з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460), дію наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11, яким визначено межі та режими використання історичних ареалів історичних населених місць, а саме: міста Києва, зупинено.
Відтак, станом на момент виникнення спірних правовідносин межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», з урахуванням приписів Порядку №318, належним чином не затверджені.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 67-74 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №826/5755/17 (ЄДРСР №80167779).
Таким чином, викладені в оскаржуваних п.п. 1, 2 та абзацах п. 5 Містобудівних умов та обмежень твердження про віднесення ділянка проектування до меж Центрального історичного ареалу є такими, що не відповідають положенням законодавства, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, виходячи з відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають приписи Закону України «Про охорону культурної спадщини», з урахуванням приписів Порядку №318.
Суд також звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об'єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури. Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім'я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дозвіл Міністерства культури України для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не замовнику будівництва.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №826/5755/17 (ЄДРСР №80167779).
Крім того, суд звертає увагу, що визначення відповідачем в абз. 5 п. 5 Містобудівних умов та обмежень словосполучення «у разі необхідності» додатково свідчить про відсутність чіткого визначення обов'язку у замовника будівництва на отримання дозволу на виконання відповідних робіт.
Натомість, аналіз наведених законодавчих положень свідчить про відсутність правової визначеності у питанні погодження містобудівних умов щодо будівництва у межах історичних ареалів міста Києва.
З приводу вказаного слід зазначити, що у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 зазначено, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі». Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування. Така неврегульованість чи відсутність визначеності в діяльності органів державної влади щодо особи, зокрема, забезпечення, додержання чи реалізації прав і свобод людини і громадянина, може мати негативні наслідки і призвести до сваволі. Визначеність правового регулювання має на меті запобігти будь-якому її прояву щодо особи.
Європейський Суд з прав людини посилається на правозастосовну практику, якою визначено, що поняття «передбачене законом» та «передбачені законом» у ст.ст. 8- 11 Конвенції не лише вимагає, щоб оскаржувані заходи мали місце в національному праві, а й посилаються на якість того законодавства, яке має бути достатньою мірою доступним і надавати можливість передбачати наслідки, тобто повинно бути сформульоване достатньо чітко, щоб дозволити людині - у випадку необхідності та з належною допомогою - узгоджувати з ним свою поведінку («The Sunday Times v. the United Kingdom» від 26.04.1979). У рішенні у справі «Ukrainian Media Group v. Ukraine» від 29.03.2005 Європейський Суд також нагадує, що закон має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість розумною, залежно від обставин, мірою передбачити наслідки певної дії. Ступінь передбачуваності значною мірою залежить від змісту акту, який розглядається, сфери, яку він має охопити, та кількості та статусу тих, кому його адресовано (рішення у справі «Groppera Radio AG and Others v. Switzerland» від 28.03.1990).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про протиправність та необхідність скасування абз. 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 17 п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в оскаржуваній частині.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 26.04.2021 №79, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 20 430,00 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено. З огляду на розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача 20 430,00 грн. понесених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 72-77, 139, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомпанія Артфел» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275, адреса: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2), Міністерства культури України (код ЄДРПОУ 37535703, адреса: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування, що має бути погоджене Міністерством культури України».
Визнати протиправним та скасувати абзац 1 п. 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам'яток історії та культури» ДБН 360-92**».
Визнати протиправним та скасувати абзац 1 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в археологічній та ландшафтній охоронних зонах, в межах архітектурного та археологічного заповідників (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979), в межах Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (постанова Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 №183, в межах пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, в межах пам'ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 №1112)».
Визнати протиправним та скасувати абзац 2 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про археологічну спадщину», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318».
Визнати протиправним та скасувати абзац 3 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318».
Визнати протиправним та скасувати абзац 4 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».
Визнати протиправним та скасувати абзац 5 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».
Визнати протиправним та скасувати абзац 6 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, де зазначено: «отримати висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження».
Визнати протиправним та скасувати абзац 17 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісних споруд та бізнес-центру з підземним паркінгом» на перетині вул. Верхній Вал, Кожум 'яцької та Вознесенського узвозу у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2018 №32, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини».
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомпанія Артфел» (код ЄДРПОУ 42661983, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11) документально підтверджені понесені ним судові витрати у розмірі 20 430,00 грн. (двадцяти тисяч чотирьохсот тридцяти грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 32).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок