07 липня 2021 року справа № 580/3423/20 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішень вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі №580/3423/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування актів та зобов'язання вчинити дії,
29.06.2021р. до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання протиправним рішень вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Акт №15 форми Н-1/НПВ від 25.05.2021р. розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23.08.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23.09.2019 року та скласти Акт за формою Н-1 з урахуванням висновків викладених в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2020р.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідач, на виконання рішення суду, у даній справі, провів повторно службове розслідування та склав відповідний Акт, в якому дійшов аналогічних висновків, що вже були предметом розгляду в межах даної справи. Зазначені обставини на переконання позивача є неналежним виконанням судового рішення. Нових же обставин нещасного випадку, що спростували б висновки судового рішення не встановлено, у зв'язку із чим прийняті рішення відповідача на виконання рішення суду є протиправними.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
З урахуванням зазначених положень ч.5 ст. 383 КАС України, суд доходить висновку про можливість розгляду поданої позивачем заяви в порядку письмового провадження.
За наслідками розгляду поданої заяви, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2020р. у справі №580/3423/20, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 24.07.2020р. форми Н-5*, що стався з ОСОБА_1 23.09.2019 року; Визнано протиправним та скасовано акт форми НТ* від 24.07.2020р. №22 про нещасний випадок невиробничого характеру. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23.09.2019 року, з урахування висновків суду в даному рішенні.
Вказане судове рішення, за наслідками апеляційного оскарження, набрало законної сили - 07.04.2021 р.
27.05.2021р. Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/3423/20 видано виконавчий лист у вищезазначеній зобов'язальній частині.
31.05.2021р. зазначений виконавчий лист пред'явлено до примусового виконання та 03.06.2021р. постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. відкрито виконавче провадження №65649707 з примусового виконання виконавчого листа №580/3423/20 виданого 27.05.2021 року Черкаським окружним адміністративним судом.
Суд зазначає, що обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) покладається примусове виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та приймає постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що відомостей про те, що виконавцем вживались передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, а саме перевірка, повторна перевірка виконання рішення боржником, оформлення акта про повторне, без поважної причини невиконання рішення боржником, накладення штрафу матеріали справи не містять.
З огляду на те, що рішення в справі №580/3423/20 зобов'язального характеру має виконуватись у порядку визначеному Законом України “Про виконавче провадження”, а позивачем не надано суду доказів закінчення виконавчого провадження або його завершення в інший, передбачений чинним законодавством спосіб, суд доходить висновку про передчасність поданої заяви, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», та який в свою чергу не призвів до належного виконання рішення відповідачем у добровільному порядку.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 383 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішень вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі №580/3423/20 - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко