м. Черкаси
06 липня 2021 року Справа № 580/4019/21
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Трофімової Л.В. в адміністративній справі №580/4019/21 за позовом приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: державне підприємство «Укрриба» та регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Степанецька сільська рада Канівського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
11 червня 2021 року справа №580/2443/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 16 червня 2021 року відкрито загальне провадження у справі.
Ухвалою від 16 червня 2021 року виділено у самостійне провадження з присвоєнням нового номеру справи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №00004381401 (справа №580/4019/21).
02.07.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп», адвоката Кучерука В.В. про відвід судді.
У обґрунтування підстав для відводу заявником зазначено, під час підготовки справи до судового розгляду ухвалою від 16.06.2021 виділено у самостійне провадження сім позовних вимог, що на думку представника позивача викликає підстави сумніватись у намірах судді забезпечити виконання завдань адміністративного судочинства, позаяк множинність новоутворених справ за відсутності множинності сторін не буде сприяти своєчасному вирішенню судом спору. Ухвалою від 18.06.2021 зобов'язано позивача та відповідача до часу призначеного підготовчого засідання надати: рішення Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області, починаючи з 2016 до 2019 років про встановлення ставок податку на земельні ділянки (плата за землю, орендна плата), зазначити альтернативні джерела пошуку і перевірки інформації на офіційних сайтах, залучено до участі у справі у якості третьої особи Степанецьку сільську раду Канівського району Черкаської області та зобов'язано Степанецьку сільську раду Канівського району Черкаської області до часу призначеного судового засідання надати: рішення Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області, починаючи з 2016 до 2019 років про встановлення ставок податку на земельні ділянки (плата за землю, орендна плата), що на думку заявника, порушує вимоги статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк покладення обов'язку надати документи на позивача та третю особу (на думку заявника) є неправомірним. Оскільки предметом спору є оскарження ППР, то рішення у даній справі не може вплинути на права і обов'язки залученої третьої особи - органу місцевого самоврядування. Викладені у заяві обставини на думку представника позивача викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено відвід.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Трофімової Л.В. від 06 липня 2021 року визнано заяву про відвід судді - необґрунтованою та передано заяву про відвід судді у справі №580/4019/21 для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
За наслідками автоматизованого розподілу, 06 липня 2021 року заяву про відвід судді Трофімової Л.В. передано на вирішення судді Білоноженко М.А.
За приписами ч. 8 та ч. 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Вирішуючи заявлений відвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судді може бути заявлено відвід учасниками справи, за підставами зазначених у статтях 36-37.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як вбачається із підстав заявленого відводу, його заявлено з огляду на сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Трофімової Л.В. в ході розгляду даної справи, що є підставою для відводу судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96).
Не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень.
Так, суд звертає увагу, що доводи та міркування, наведені у заяві про відвід судді, зводяться до незгоди позивача із процесуальними рішеннями судді щодо виділення у самостійне провадження семи позовних вимог, витребування доказів у позивача та залучення до участі у справі третіх осіб.
Судом враховано, що відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, суд зазначає, що незгода позивача з процесуальними рішеннями судді, прийнятими в ході розгляду справи не може бути підставою для відводу головуючого в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи №580/4019/21.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, про необгрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки об'єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді позивача з процесуальними діями та рішенням судді, з огляду на що у задоволенні заяви про відвід судді Трофімової Л.В. належить відмовити.
Згідно частини 12 ст. 40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 294 КАС України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не належить.
Керуючись положеннями статей 4, 37, 39, 40, 241, 248, 256 КАС України, суддя, -
В задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Трофімової Л.В. в адміністративній справі №580/4019/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.А. Білоноженко