"29" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/996/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (65102, Одеська обл., м. Одеса, пляж Лузанівка, код ЄДРПОУ 22481842)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 57148,14 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Дідик С.В., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 57148,14 грн., з яких: 31148,85 грн. основного боргу, 5459,02 грн. пені, 3323,07 грн. інфляційних втрат та 17217,20 грн. 25% річних.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки продукції «Алкогольні напої» №162 від 23.03.2017.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 18.05.2021 о 16:15. У зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, судове засідання 18.05.2021 о 16:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 24.05.2021 призначено судове засідання у справі №916/996/21 на 15.06.2021 об 11:15. У судовому засіданні 15.06.2021 судом у протокольній формі, з метою забезпечення відповідачу у справі належних процесуальних гарантій на отримання доступу до суду та повної реалізації належних йому процесуальних прав, винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 29.06.2021 о 14:45.
24.06.2021 за вх.№17031/21 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2021 просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судові засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/996/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідача не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Фурдуй Олегом Івановичем (покупець) укладено договір поставки продукції «Алкогольні напої» №162, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.
Згідно з п.1.2 договору товар передається покупцю частинами - товарними партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної відповідно до погодженого сторонами замовлення (замовлення).
За п.3.1 договору загальна вартість даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодженої на нього ціни, відповідно до додатків (специфікацій) до даного договору та письмових замовлень покупця.
У відповідності до розділу 6 договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Постачальник не здійснює відвантаження продукції покупцеві у випадку несплати попередніх партій в встановлений пунктом 7.2 договору строк.
Відповідно до розділу 7 договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України. При недотриманні терміну (строку) поставки товару, покупець має право відмовитись від прийому замовленого ним товару. У випадку прострочення платежу передбаченого 6.2 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період, за який нараховується пеня, від вартості товару за кожен день прострочення оплати до моменту сплати, а також 25% річних від простроченої суми. Сума заборгованості сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За прострочення строку повернення тари зазначеного в п.5.1 цього договору терміном до 15 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 150% ціни заставної вартості тари, а терміном більше 15 днів - 300% з урахуванням раніше знятого штрафу. Сплата збитків, пені, штрафних санкцій та відсотків не звільняє покупця від виконання зобов'язань встановлених цим договором. Нарахування пені та відсотків за договором за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснюється за весь час (за весь період) прострочення виконання цього зобов'язання, до моменту (дня) його повного виконання. Часткова оплата за отриманий товар не впливає є на розмір пені.
Згідно з розділом 9 договору всі спори, шо виникатимуть з даного договору будуть вирішуватися сторонами шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди спір передається на розгляд Господарського сулу, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
За п.12.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє один рік, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34283,60 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №НРН00077838 від 04.10.2018 на суму 3164,34 грн. з ПДВ, №НРН00078878 від 09.10.2018 на суму 629,16 грн. з ПДВ, №НРН00081480 від 18.10.2018 на суму 4229,95 грн. з ПДВ, №НРН00081481 від 18.10.2018 на суму 823,61 грн. з ПДВ, №НРН00083128 від 25.10.2018 на суму 2420,58 грн. з ПДВ, №НРН00095209 від 14.12.2018 на суму 6538,31 грн. з ПДВ, №НРН00083127 від 25.10.2018 на суму 3900,31 грн. з ПДВ, №НРН00096887 від 21.12.2018 на суму 1272,46 грн., №НРН00098390 від 28.12.2018 на суму 7239,42 грн. з ПДВ, №НРН00098391 від 28.12.2018 на суму 2456,78 грн. з ПДВ, №НРН00000372 від 04.01.2019 на суму 1608,68 грн. з ПДВ.
В акті звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2021, підписаному лише з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка», кінцеве сальдо на користь позивача визначено у сумі 31148,85 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалів справи довідки за вих.№1806/21 від 18.06.2021 взаємних розрахунків за договором поставки №162 від 23.03.2017 між ТОВ «Лузанівка» та ФО-П Фурдуй Олегом Івановичем сума боргу склала 31148,85 грн.
20.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» надіслало на адресу Фізичної особи-підприємця Фурдуй Олега Івановича претензію від 15.01.2021 №1501/21 щодо невиконання зобов'язань за договором поставки №612 від 23.03.2017.
Несплата відповідачем решти наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, а також нарахованих на нього пені, інфляційних втрат та 25% річних.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Щодо юрисдикції даного спору господарський суд бере до уваги обставини того, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідач був суб'єктом підприємницької діяльності, відповідно спір виник у зв'язку з виконанням господарського договору поставки продукції «Алкогольні напої» №162 від 23.03.2017.
Станом на дату подання позову, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_1 припинив свою діяльність як фізична особа - підприємець.
Оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання відповідачем умов господарського договору №162 від 23.03.2017р., зобов'язання за яким у відповідача з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинились, даний спір належить до юрисдикції господарського суду. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року №640/16902/18 (14-358цс19).
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором поставки продукції «Алкогольні напої» №162 від 23.03.2017, не сплатив у передбачені договором розміри та строки вартість поставленого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» про стягнення з відповідача 31148,85 грн. основного боргу.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 25% річних слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем 25% річних та пені передбачена п.п. 7.3, 7.4 договору поставки продукції «Алкогольні напої» №162 від 23.03.2017.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 5459,02 грн. пені, 3323,07 грн. інфляційних втрат та 17217,20 грн. 25% річних.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (65102, Одеська обл., м. Одеса, пляж Лузанівка, код ЄДРПОУ 22481842) 31148 /тридцять одну тисячу сто сорок вісім/ грн. 85 коп. основного боргу, 5459 /п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять/ грн. 02 коп. пені, 3323 /три тисячі триста двадцять три/ грн. 07 коп. інфляційних втрат, 17217 /сімнадцять тисяч двісті сімнадцять/ грн. 20 коп. 25% річних та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 05 липня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля