про залишення позовної заяви без руху
05.07.2021 р. Справа № 914/1429/21
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Санаторію "Нафтуся Прикарпаття"
до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 13.12.2018р.
у справі №914/1429/21
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Санаторію "Нафтуся Прикарпаття"
про стягнення 63309,32 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про стягнення 63309,32 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021р. позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №914/1429/21 та передано для розгляду судді Петрашку М.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Ухвалою суду від 31.05.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.06.2021р.
В судовому засіданні 29.06.2021р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.07.2021р.
30.06.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області у справі №914/1429/21 надійшла зустрічна позовна заява Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 13.12.2018р.
Частиною 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно із частиною 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом заявлено позовну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 13.12.2018р.
Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та вимог Закону України «Про судовий збір», позивачу за зустрічним позовом в даному випадку слід було сплатити судовий збір та подати до суду докази його сплати за позовну вимогу немайнового характеру, тобто в розмірі 2270,00 грн. або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із поданих матеріалів, Санаторієм "Нафтуся Прикарпаття" доказів сплати судового збору у вищезазначеному розмірі до зустрічної позовної заяви не долучено.
Однак, як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, Санаторій "Нафтуся Прикарпаття" звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічно позову.
Обгрунтовуючи необхідність звільнення від сплати судового, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що неможливість подати цей зустрічний позов матиме наслідком покладення на нього значного грошового зобов'язання, що у свою чергу взагалі може спричинити зупинення діяльності санаторію та унеможливить оздоровлення інвалідів, учасників АТО, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та осіб, котрим після перенесення коронавірусної інфекції необхідно проходити відповідний курс оздоровлення.
При цьому, як зазначає позивач за зустрічним позовом, він є санаторно-курортним закладом та, із врахуванням положень статті 22 Закону України «Про курорти», є закладом охорони здоров'я, та, згідно Класифікатора видів економічної діяльності - КВЕД 86.10, Закону України «Про курорти», є лікувальним закладом.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення санаторію від сплати судового збору за подання зустрічного позову, і, відповідно, для підтвердження надзвичайно скрутного майнового стану санаторію, позивач за зустрічним позовом просить звернути увагу на наявні звіти санаторію про фінансові результати за 2019-2021 роки, відповідно до яких санаторій не отримав прибутку, а поніс збитки. Зокрема, як вказано у зустрічній позовній заяві, у 2019 році санаторій поніс збитки у розмірі 2846 тис.грн., у 2020 році - збитки у розмірі 4437 тис.грн., за перший квартал 2021 року - збитки у розмірі 1148 тис.грн.
Враховуючи наведене та посилаючись при цьому на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», позивач за зустрічним позовом вважає, що сума судового збору є такою, що відповідає умовам, при яких особа звільняється від сплати такого (чи надається відстрочення чи розстрочення сплати судового збору).
У зустрічній позовній заяві, Санаторій "Нафтуся Прикарпаття" також зазначає про те, що у нього відсутні будь-які кошти на єдиному відкритому банківському рахунку, посилаючись при цьому на довідку з банку про залишок коштів, а також на довідку Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про те, що інших рахунків, окрім зазначеного в довідці банку, у санаторію немає. Вказані довідки долучені до зустрічної позовної заяви.
Крім того позивач за зустрічним позовом зазначає, що єдиний банківський рахунок санаторію було арештовано під час виконавчого провадження.
Разом з тим, обгрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач за зустрічним позовом просить суд взяти до уваги те, що право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Пільги щодо сплати судового збору передбачено статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема як зазначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
З огляду на викладене, розглянувши подані докази, суд зазначає, що підстави для звільнення Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Щодо підстав відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд зазначає, що такі підстави передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як зазначалося судом, позивач за зустрічним позовом, обгрунтовуючи необхідність звільнення його від сплати судового збору, посилається на те, що сума судового збору є такою, що відповідає умовам, при яких особа звільняється від його сплати (чи надається відстрочення чи розстрочення сплати судового збору), оскільки за твердженням позивача за зустрічним позовом, 5 відсотків розміру річного доходу Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" складає меншу суму ніж розмір судового збору, який необхідно сплатити в даному випадку.
З цього приводу слід зазначити, що пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору (зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати) лише для фізичних осіб, а не для юридичних осіб.
З огляду на викладене, клопотання юридичної особи - Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.
Разом з тим суд зазначає, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пп.1, 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що предметом позову вважається частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті, тобто предметом позову є позовні вимоги.
В даному випадку позовною вимогою є визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 13.12.2018р., відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує певний товар.
З врахуванням викладеного, суд зазначає, що клопотання позивача за первісним позовом про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» також не підлягає задоволенню, оскільки предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити також про те, що подання довідки Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про наявність у нього лише одного рахунку в ПАТ «Альфа-Банк», на якому відсутній залишок коштів, а також подання звітів про фінансові результати за 2019-2021 роки в даному випадку не можуть лягати в основу для звільнення Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" від сплати судового збору, розмір якого встановлений Законом України «Про судовий збір».
Отже враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не подано доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку про необхідність звільнення Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" від сплати судового збору, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Таким чином суд зазначає про те, що позивач не дотримався вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не сплатив судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку і розмірі, а саме в розмірі 2270,00 грн.
Частиною 1 та частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 164, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" від сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, а саме для подання доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.М. Петрашко