ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2021Справа № 910/956/21
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65-Б)
до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25)
Представники сторін:
від позивача: Лоскот С.С. - адвокат;
від відповідача: Верещагіна А.О. - адвокат
22 січня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (позивач) надійшла позовна заява №02-9-1/1468 від 16.01.2021 року до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) про стягнення збитків на суму в розмірі 158 114, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем завдано збитків позивачу внаслідок опублікування повідомлення позивачу статусу "Переддефолтний".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 року у справі №910/956/21 позовну заяву №02-9-1/1468 від 16.01.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення збитків залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
02.02.2021 року ухвалу суду у даній справі було направлено позивачу, за адресою, яка вказана в позовній заяві.
05 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви №02-9-1/1058 від 01.02.2021 року, на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2021 року, про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/956/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечує проти позову, посилаючись на правомірність виставленого рахунку-фактури (INVOICE) № 3006202000148 на сплату послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1 на суму в розмірі 2 6666 310, 65 грн. Відповідач також вказує на те, що за результатами перевірки у межах здійснення заходів державного регулювання, його зобов'язано у строк до 31.12.2020 року врегулювати питання щодо виставлення рахунків на оплату послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1за грудень 2019 року та присвоєння статусу "Переддефолтний" учасникам ринку, які набули цей статус у зв'язку з несплатою цих рахунків, проте вказує що дії Національної енергетичної компанії "Укренерго" з виставлення вказаних рахунків-фактур не визнано неправомірними, а отже дані постанови не підтверджують неправомірності його дії.
Крім того, у відзиві Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечуючи щодо позовних вказує, що позивачем не доведено взаємозв'язку між діями відповідача та збитками, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" просить стягнути.
16 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
30 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 року ухвалено розгляд справи № 910/956/21 здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 14.04.2021 року.
08 квітня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні 14.04.2021 року оголошено перерву на 19.05.2021 року.
11 травня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
19 травня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2021 року.
В судове засідання 16.06.2021 року з'явилися представники сторін, які надали усні пояснення по справі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 575 від 26.06.2018 року здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.
24 квітня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 0238-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії (договір).
Згідно з договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" було підписано акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/19/12-0238 від 31.12.2019 року за період з 01 грудня до 31 грудня 2019 року.
Отже, сторонами було зафіксовано та підтвердили факт купівлі-продажу електричної енергії, її обсяги та вартість.
30 червня 2020 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру (INVOICE) № 3006202000148 на сплату послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1 на суму в розмірі 2 666 310, 65 грн.
З наданим рахунком позивач не погоджувався та вважав їх протиправними, у зв'язку з чим направляв заперечення щодо нарахування відповідачем оплати за такі послуги, в тому числі і до органів, які здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підтверджується наявними матеріалами справи.
6 липня 2020 року на сайті Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у мережі Інтернет було опубліковано повідомлення про набуття цього дня Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" статусу "Переддефолтний".
Позивач вказує, що в результаті застосування до нього статусу "Переддефолтний" відповідач позбавив його можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії, в тому числі брати участь у публічних торгах, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" не отримало прибутку на який розраховувало в розмірі 158 114, 50 грн.
Суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 30 червня 2020 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру (INVOICE) № 3006202000148 на сплату послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1 на суму в розмірі 2 6666 310, 65 грн.
6 липня 2020 року на сайті Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у мережі Інтернет було опубліковано повідомлення про набуття цього дня Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" статусу "Переддефолтний".
21 жовтня 2020 року Комунальним підприємством "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ" було оприлюднено інформацію про процедуру закупівлі електричної енергії (постачання електричної енергії) ДК 021:2015-09310000-5 на 2021 рік з очікуваною вартістю 19 228 986, 00 грн. (№ UA-2020-10-21-009111-а).
Позивач через електронну систему "PROZORO" взяв участь у відкритих торгах, що проводились Комунального підприємства "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ" та 19.11.2020 рік підготувало та розмістило в електронній системі "PROZORO" для закупівлі електроенергії в порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі" тендерну пропозицію за № 02-11/4799 та інші документи, передбачені тендерною документацією Комунального підприємства "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ", які необхідні для участі у процедурі закупівлі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач беручи участь в процедурі закупівлі Комунального підприємства "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ" розраховував укласти та мав реальні наміри укласти договір, здійснювати постачання електричної енергії та отримати прибуток за надання своїх послуг.
25 листопада 2020 року тендерна пропозиція позивача була відхилена Комунальним підприємством "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ", що підтверджується протоколом розгляду тендерних пропозицій № UA-2020-10-21-009111-а, з підстав перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" в статусі "Переддефолтний".
У зв'язку з тим, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" була відхилена, позивач не мав можливості у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" здійснювати повторювального процесу пониження цін або приведених цін у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Суд вказує на наступне.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 11 листопада 2020 року на підставі звернень учасників ринку електричної енергії щодо проведення позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині виставлення рахунків за "Послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1" за грудень 2019 року, зокрема і позивача у справі, складено акт № 435.
В акті № 435 зазначено, що виставлення рахунку із призначенням платежу "Послуга з обслуговування субрахунку UA-1" замість рахунку із призначенням платежу "збір за небаланс електричної енергії" є порушенням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" підпункту 8 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09 листопада 2017 року № 1388, щодо обов'язку ліцензіата укладати договори, які є обов'язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів, а саме пункту 5.6 глави 5 Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 1 до Правил ринку, щодо подання Сторонами платіжних документів відповідно до Правил ринку.
Вказаним актом встановлено наявність порушень Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" вимог законодавства.
На підставі акту № 435 від 11.11.2020 року НКРЕКП було винесено постанову № 11.12.2020 року № 2417 "Про накладення штрафу на НЕК "Укренерго" за порушення ліцензійних умов передачі електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".
Таким чином доводи відповідача про правомірність його дій з виставлення із призначенням платежу "послуги з підтримки діяльності субрахунку UA-1" є такими, що спростовуються прийнятим актом № 435.
Відповідно до ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України збитки завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Як передбачено ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками згідно з ч.2 ст.22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодження майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (постанова Великої палати Верховного Суду від 14.04.2020 року у справі № 925/1196/18).
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція позивача була відхилена Комунальним підприємством "БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ" саме у зв'язку з протиправною поведінкою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго", а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" має достатні підстави вважати, що такі дії з боку відповідача заподіяли збитки товариству у вигляді упущеної вигоди на суму 158 114, 50 гривень.
Вищевикладене спростовує доводи відповідача про недоведеність взаємозв'язку між його діями та збитками, які позивач просить стягнути.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen.), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що обгрнутованість та доведеність позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65-Б; код ЄДРПОУ 42223804) збитки (упущену вигоду) на суму в розмірі 158 114, 50 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 700, 00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 07.07.2021 року.
Суддя М.В. Данилова