ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2021Справа № 754/12041/20
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Автогаражного кооператива по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь"
про стягнення 22538,21 грн
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» про стягнення 21 128,85 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26.02.2021 провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» про стягнення коштів - закрито. Роз'яснено заявнику його право подати позов в порядку господарського позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.03.2021 на підставі ст. 256 ЦПК України та заяви представника позивача матеріали справи № 754/12041/20 за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» про стягнення коштів передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 повернуто до Деснянського районного суду міста Києва матеріали справи №754/12041/20 за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" про стягнення коштів.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі №754/12041/20 скасовано. Матеріали справи №754/12041/20 передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у господарській справі.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, зокрема, позовна заява не містить правових підстав позову, а також доказів, що підтверджують викладені у позові обставини.
Приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".
Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Водночас, додані до позовної заяви копії документів на підтвердження заявлених позовних вимог належним чином не засвідчені, а відтак не є доказами в розумінні ст. 91 ГПК України, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Крім того, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення в сумі 22 538,21 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що є вимогами майнового характеру, які мають вартісну оцінку і відповідно розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Таким чином, при подачі позовної заяви до господарського суду заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Водночас, в матеріалах справи наявне копія квитанції № 60 від 18.09.2020 на суму 840,80 грн.
Приписами статті 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, в матеріалах справи № 754/12041/20 відсутня виписка зі спеціального фонду Державного бюджету України про зарахування судового збору на суму 840,80 грн.
При цьому, Господарський суд міста Києва не наділений можливостями перевірити зарахування судового збору в сумі 840,80 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки останній був сплачений за місцезнаходженням Деснянського районного суду міста Києва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за розгляд даної позовної заяви.
З огляду на викладене вище, у разі надання підтвердження про зарахування судового збору в сумі 840,80 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, недоплата судового збору за розгляд даної позовної заяви становить 1261,20 грн, який підлягає сплаті за реквізитами Господарського суду міста Києва, а саме: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті), Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
Також, суд звертає увагу, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах від 14.02.2019 у справі № 918/702/18, від 23.01.2019 у справі № 904/1081/18, від 12.02.2019 у справі № 924/491/17 та багатьох інших.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити ОСОБА_1 усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- письмового правого обґрунтування заявлених позовних вимог;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме в копіях засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством;
- доказів сплати судового збору у розмірі 1261,20 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва за розгляд позовних вимог;
- підтвердження про зарахування судового збору в сумі 840,80 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов