Рішення від 06.07.2021 по справі 907/261/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

06.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/261/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників дану справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ», м. Черкаси

до Великоберезнянської селищної ради, смт. Великий Березний Закарпатської області

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 42350,88 грн.

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв'язку з невиконанням останнім власних зобов'язань за укладеним сторонами договором про постачання електричної енергії з оплати вартості електроенергії поставленої у грудні 2020.

Ухвалою суду від 15.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву з доказами на його обґрунтування та позивачу для надання відповіді на відзив.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач письмовим відзивом, не заперечуючи факту одержання електроенергії від позивача та неоплати її вартості, пояснює виникнення спірної заборгованості відсутністю додаткової угоди сторін, яка згідно п.п. 2, 3 додаткової угоди № 6 до договору, мала бути укладена щодо електроенергії закупленої у період з січня по лютий 2021, та просить відмовити у позові в частині витрат позивача пов'язаних з розглядом даної справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.12.2019 сторонами у даній справі укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № Е/11-20 (договір), за умовами якого постачальник - позивач у справі - зобов'язався передати у власність споживачу - відповідачу у справі - у 2020 електричну енергію, останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплачувати вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, передбачених договором (з урахуванням змін та доповнень до договору внесених додатковими угодами №№1-6 від 20.01.20, 03.02.20, 01.10.20, 01.12.20, 28.12.20).

Сторони додатковими угодами №№ 2-5 вносили зміни до договору щодо ціни на електроенергію

28.12.20 сторони уклали додаткову угоду № 6, відповідно до якої продовжили дію договору на строк до 28.02.2021 в частині постачання електроенергії, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 1 угоди). Умовами угоди (п.п. 2, 3) сторони узгодили, що загальна вартість товару, що буде закуплена в період з 01.01.2021 по 28.02.2021, визначається окремою додатковою угодою та не може перевищувати 20% суми договору; конкретний обсяг послуг, що будуть закуплені у зазначений період визначається додатковою угодою сторін після затвердження кошторису споживача.

Відповідно до п.п. 5.6, 5.7, 5.9 договору сторони узгодили, що розрахунок за фактично передану електроенергію здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки, шляхом перерахування грошових коштів на спецрахунок постачальника відповідно до виставленого останнім рахунку (п. 7.2 договору)

На виконання умов договору позивач у грудні 2020 поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 42350,88 грн., надіславши на електронну та поштову адреси відповідача акт приймання-передачі електричної енергії № РН-0008104 від 11.01.2021 та рахунок-фактуру № СФ-0008648 на зазначену суму.

Відповідач не сплатив вартість поставленої електроенергії у встановленому договором порядку, у зв'язку з чим 5.02.2021 позивач надіслав відповідачу претензію про оплату боргу на суму 42350,88 грн., на яку отримав відповідь відповідача листом від 11.02.2021, за змістом якого останній повідомив, що зможе здійснити оплату за спожиту електричну енергію після підписання окремої додаткової угоди.

Наведені обставини передували та послугували підставою подання даного позову, у ході судового розгляду не спростовані та не заперечуються відповідачем.

Суд, вирішуючи спір по суті, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає, зокрема, електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу, з якого виникли спірні відносини сторін у даній справі.

Згідно ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

За таких фактичних обставин справи, оскільки відповідач не сплатив позивачеві вартість поставленої електричної енергії у строки та в порядку визначеними договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електроенергію на суму 42350,88 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства та за умовами договору.

Неоплата відповідачем вартості поставленої електроенергії з посиланням на відсутність додаткової угоди сторін згідно п.п. 2, 3 додаткової угоди № 6 до договору не може бути прийнята судом до уваги, оскільки спірна поставка електроенергії відбулася у грудні 2020, в той час, коли зазначеними пунктами додаткової угоди № 6 до договору сторони узгодили необхідність укладення окремої додаткової угоди щодо загальної вартості товару та конкретного обсягу послуг, що буде закуповуватися у період з 01.01.2021 по 28.02.2021.

Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 73-79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Великоберезнянської селищної ради (89000, Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 04351127) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, код ЄДРПОУ 36860996) суму 42350, 88 грн. (сорок дві тисячі триста п'ятдесят грн. 88 коп.), та у відшкодування судових витрат - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.

Попередній документ
98138720
Наступний документ
98138722
Інформація про рішення:
№ рішення: 98138721
№ справи: 907/261/21
Дата рішення: 06.07.2021
Дата публікації: 08.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.07.2021)
Дата надходження: 13.04.2021
Предмет позову: стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
УШАК І Г
відповідач (боржник):
Великоберезнянська селищна рада
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"