06.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/221/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників дану справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», м. Ужгород до опорного закладу освіти «Тячівська загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів № 1 ім. В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області», м.Тячів
про стягнення заборгованості за спожитий газ на суму 2423,23 грн.,
Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв'язку з невиконанням останнім власних зобов'язань за договором на постачання природного газу з оплати отриманого газу
Ухвалою суду від 08.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву з доказами на його обґрунтування та позивачу для надання відповіді на відзив.
Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.04.2021, докази чого містяться у справі.
Відповідно до ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
При цьому суд виходив з наступного.
11.01.2021 сторонами у даній справі укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕР887-44-21 (далі-договір), за умовами якого постачальник - позивач у справі - зобов'язався передати у власність споживачу -відповідачу у справі - у 2021 році природний газ, останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплачувати вартість газу у розмірах, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до розділу 2 договору сторони встановили, зокрема, що визначення фактичного обсягу поставленого природного газу сторонами здійснюється в наступному порядку:
- за підсумками розрахункового періоду споживач до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період;
- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», «Про Електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;
- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;
- у випадку відмови від підписання акту приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних постачальника;
Ціна газу для бюджетних установ та організацій становить 8,113424 грн. за 1 кбм, крім того, компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 1365760 грн. Ціна за 1 кбм природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 8,25 грн., крім того ПДВ 1,65 грн., всього з ПДВ -9,9 грн. ).
Відповідно до розділу 4 договору розрахунковий період за Договором становить один газовий (календарний місяць); оплата за газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку - 50% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 15 числа місяця, та здійснити наступну оплату в розмірі 50% за спожитий природний газ в поточному місяці до 30 (31) числа місяця поставки газу; споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період, у разі відсутності - за ціною, що діяла в попередньому місяці; - остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Матеріалами справи підтверджено (акт приймання-передачі природного газу № ЗЗК81003013 від 31.01.2021 та акт звіряння взаємних розрахунків за січень-лютий 2021р. підписані сторонами), що позивач у січні 2021 поставив відповідачу природний газ на суму 57529,00 грн., вартість якого останім не оплачена у повному обсязі, в результаті чого виникла його заборгованість на суму 2423,23 грн.
Наведене відповідачем у ході судового розгляду не спростовано.
Суд, вирішуючи спір по суті, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За таких фактичних обставин справи, оскільки відповідач не сплатив позивачеві вартість поставленого газу у строки та в порядку визначеними договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ на суму 2423,23 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з опорного закладу освіти «Тячівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області» (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Вайди, буд. 13, код ЄДРПОУ 26213325) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 39582749) заборгованість на суму 2 423,23 грн. (дві тисячі чотириста двадцять три грн. 23 коп.) та у відшкодування судових витрат - суму 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.)
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ушак І.Г.