Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"07" липня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/457/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.,
секретар судового засідання: Чухалова О.А.,
розглядаючи справу за позовом: Новоград-Волинської районної спілки споживчих товариств
до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача - Житомирська обласна державна адміністрація
про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю,
за участю представників сторін:
від позивача: Єфімчук М.В. - голова правління;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Тягунова О.В. - довіреність від 19.01.2021 № 8/14-21/34
Новоград-Волинська районна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання за нею права власності на нежитлові будівлі: склад-майстерню, площею 263,9 кв.м. та гараж, площею 177,1 кв.м, розташовані за адресою: Житомирська область, місто Новоград-Волинський, вул. Потапова, 7, за набувальною давністю.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.06.2021.
Ухвалою суду від 16.06.2021 відкладено підготовче судове засідання на 07.07.2021; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирську обласну державну адміністрацію (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1, ідентифікаційний код 00022489).
24.06.2021 до суду від Новоград-Волинської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про залучення співвідповідачем у справі - Житомирську обласну державну адміністрацію.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання підтримав.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи при розгляді клопотання про залучення співвідповідача поклався на розсуд суду. Крім того, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки письмової позиції щодо позову.
Розглядаючи подане представником позивача клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Житомирської обласної державної адміністрації, заслухавши учасників справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
За змістом поданого клопотання Житомирська обласна державна адміністрація підлягає залученню співвідповідачем у справі оскільки є орендодавцем земельної ділянки, на якій розташоване майно, що є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, з огляду на викладене вище у сукупності, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, а також перелік обставин, що входять до предмету доказування по справі, з огляду на приписи ст. 48 ГПК України, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності підстав для залучення до участі у справі в якості співвідповідача Житомирської обласної державної адміністрації.
Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у п. 85 Постанови Великої Палати від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
Разом з тим, з огляду на набуття Житомирської обласної державної адміністрації іншого процесуального статусу як відповідача у справі, суд вважає за необхідне виключити Житомирську обласну державну адміністрацію зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Поряд з цим, у зв'язку з набуттям Житомирською обласною державною адміністрацією статусу відповідача у справі, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.
Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарського процесуального кодексу України встановлює інший вид підсудності.
Водночас, за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору чи суб'єктного складу в таких справах процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці.
Приписами статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключну підсудність справ.
Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Поряд з тим, за приписами частини п'ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Тобто, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.
Правило ж про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм частини 3 статті 30 ГПК України та частини 5 статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною 5 статті 30 ГПК України.
Отже, Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, обласна державна адміністрація.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №918/572/19.
Так, позов про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю, подано, зокрема, до Житомирської обласної державної адміністрації, тобто одним з відповідачів за вказаним спором є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України.
З огляду на зазначені вище обставини, оскільки одним з відповідачів у даній справі є Житомирська обласна державна адміністрація, спір за вказаним позовом відповідно до приписів ч. 5 ст. 30 ГПК України підсудний Господарському суду міста Києва.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов'язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності) визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, суд дійшов висновку про направлення справи № 906/457/21 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись статтями 30-31, 48, 233-235 ГПК України, господарський суд,-
1. Залучити Житомирську обласну державну адміністрацію (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1, код ЄДРПОУ 00022489) до участі у справі в якості співвідповідача.
2. Виключити Житомирську обласну державну адміністрацію (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1, код ЄДРПОУ 00022489) зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
3. Справу №906/457/21 за позовом Новоград-Волинської районної спілки споживчих товариств до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, Житомирської обласної державної адміністрації надіслати за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено 07.07.2021.
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - в справу
2,3,4 - сторонам - рек.