вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
07.07.2021м. ДніпроСправа № 904/9958/15 (904/6229/21)
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС", м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 в якому просило суд:
1.Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" рухоме майно відчужене за договорами купівлі-продажу, а саме:
- автомобіль вантажний ГАЗ 3302 СПГ, Синій, 2006 рік, номер об'єкта НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року;
- автомобіль легковий DAEWOO LANOS ТF69Y, Червоний, 2008 рік, номер об'єкта НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827234 від 15.02.2018 року;
- автомобіль LEXUS RX 350, чорний, 2008 рік, номер об'єкту JTJHK31U602062455, державний номер НОМЕР_5 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827299 від 15.02.2018 року.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" право власності на:
- автомобіль вантажний ГАЗ 3302 СПГ, Синій, 2006 рік, номер об'єкта НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року;
- автомобіль легковий DAEWOO LANOS ТF69Y, Червоний, 2008 рік, номер об'єкта НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827234 від 15.02.2018 року;
- автомобіль LEXUS RX 350, чорний, 2008 рік, номер об'єкту JTJHK31U602062455, державний номер НОМЕР_5 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827299 від 15.02.2018 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду із позовом, в якому міститься вимога про витребування майна та вимога про визнання права власності, які по суті є вимогами майнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Велика Палата Верховного Суду у справі №910/13737/19 (постанова від 25.08.2020) зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" про витребування з чужого незаконного володіння та про визнання права власності на це майно складається з шести вимог майнового характеру.
У відповідності до ч. 1. ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У відповідності до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві зазначив, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви складає 2270,00 грн.
В той же час, в позовній заяві позивачем вказано ціну позову 59 227,75 грн., але як вбачається з договору №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року вартість майна 7200 грн., з договору купівлі-продажу №1242/2018/827234 від 15.02.2018 року вартість майна 9120 грн., з договору купівлі-продажу №1242/2018/827299 від 15.02.2018 року вартість майна 61920,00 грн. Отже загальна вартість спірного майна складає 78 240,00 грн. Доказів, в обґрунтування вартості майна на суму 59 227,75 грн. позовна заява не містить.
Отже, враховуючи, викладене позивач при зверненні до суду із даним позовом повинен сплатити судовий збір у розмірі 13 620,00 грн. (за шість вимог майнового характеру).
Доказів сплати судового збору у розмірі 13 620,00 грн. позивачем до суду не подано.
Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на договір №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року, за яким, за твердженням позивача, було відчужено рухоме майно ОСОБА_1 , а саме: автомобіль вантажний ГАЗ 3302 СПГ, Синій, 2006 рік, номер об'єкта НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 ,
Водночас, як вбачається зі змісту договору №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року, який додано до позовної заяви, за вказаним договором було відчужено автомобіль з наступними характеристиками: марка автомобіля - ГАЗ 3302 СПГ, рік випуску - 2006, колір - синій, номер кузова (шасі) НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_2 .
Отже, поданий позивачем договір №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року, свідчить про відчуження автомобіля з номером кузова (шасі) НОМЕР_6 , тоді як позивач у позовній заяві просить суд витребувати та визнати за ним право власності на автомобіль з номером об'єкта Х9633020062164889.
Також позивач у позовній заяві зазначає, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом надіслання відповідачу вимоги №02-01/24 від 17.03.2021 року, але до позовної заяви вказаної вимоги та доказів її направлення додано не було.
Крім того, в порушення пункту 8 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Тобто, позивачем при поданні даної позовної заяви не було дотримано приписи пунктів 3, 5, 8 частини третьої статті 162, статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем не зазначено жодної обставини та причини неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та не надано відповідних доказів.
Отже, за оцінкою суду позивачем до позову не додано доказів, які б у сукупності підтверджували, що на момент подання позовної заяви майновий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати відомості із зазначенням ціни позову про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" рухоме майно відчужене за договорами купівлі-продажу, а саме:- автомобіль вантажний ГАЗ 3302 СПГ, Синій, 2006 рік, номер об'єкта НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827278 від 15.02.2018 року; - автомобіль легковий DAEWOO LANOS ТF69Y, Червоний, 2008 рік, номер об'єкта НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827234 від 15.02.2018 року;- автомобіль LEXUS RX 350, чорний, 2008 рік, номер об'єкту JTJHK31U602062455, державний номер НОМЕР_5 , згідно договору купівлі-продажу №1242/2018/827299 від 15.02.2018 року та визнання права власності на це майно.
- надати докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі - 13 620,00 грн.
- надати належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві (копію вимоги №02-01/24 від 17.03.2021 року та докази її направлення).
- надати письмові пояснення щодо прохальної частини позову у співвідношенні до змісту договору №1242/2018/827278 від 15.02.2018р.
- надати відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.07.2021 й оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Владимиренко