вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2021м. ДніпроСправа № 904/3233/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" (SIA "Zodiak Plus"), м. Рига, Латвійська Республіка
до Державного підприємства "СМОЛИ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 38-07/15 від 31.03.2020 року у загальному розмірі 30 690,55 Євро, що еквівалентно 1 036 628,56 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 22.02.2021 року
Представники:
від позивача: Кващук О.Д., ордер ВА № 1012254 від 04.03.2021 року, адвокат;
від відповідача: Лєвшакова О.В., довіреність № 58-01/363 від 30.06.2020 року, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" (SIA "Zodiak Plus") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМОЛИ" про за договором про закупівлю № 38-07/15 від 31.03.2020 року у загальному розмірі 30 690,55 Євро, що еквівалентно 1 036 628,56 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 22.02.2021 року, з яких: основна заборгованість у розмірі 29 196,00 Євро, 3% річних у розмірі 297,97 Євро та пеня у розмірі 40 417,25 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю № 38-07/15 від 31.03.2020 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 27.04.2021 року о 12:20 год.
21.04.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 20.04.2021 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
26.04.2021 року електронною поштою від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 26-04-01 від 26.04.2021 року.
27.04.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 58-01/260 від 26.04.2021 року.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 28.06.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 03.06.2021 року о 12:00 год.
01.06.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 31.05.2021 року про проведення судового засідання без участі представника.
У підготовче судове засідання 03.06.2021 року представники сторін не з'явились.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2021 року о 12:30 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 01.07.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю № 38-07/15 від 31.03.2020 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.
Відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги та зазначив, що порушення його грошового зобов'язання є наслідком скрутного фінансового становища підприємства та відсутністю державного фінансування.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є: наявність правових підстав для виникнення зобов'язань Відповідача перед Позивачем, факт їх несвоєчасного виконання та наявність правових підстав для відповідальності Відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2020 року між Державним підприємством "Смоли" (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" (SIA "Zodiak Plus") (далі - Постачальник, Позивач) було укладено договір про закупівлю № 38-07/15 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2020 році поставити Замовникові на умовах СРТ згідно з ІНКОТЕРМС-2020 товар: Єдиний закупівельний словник CPV за ДК 021:2015 - 24320000-3 Основні органічні хімічні речовини. (Стирол мономер), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: Єдиний закупівельний словник CPV за ДК 021:2015-24320000-3 Основні органічні хімічні речовини (Стирол мономер), марка “СДЗБ”. Стирол мономер, марка “СДЗБ” - вироблено методом каталітичного дегідрування етилбензолу.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає відповідним вимогам: Відповідність якості: Якісні показники Металону згідно з ІМРСА Methfnol Reference Specifications.
Ціна договору, відповідно до п. 3.1. Договору, становить 270 000,00 ЄВРО.
Умовами п. 4.1. Договору визначено, що розрахунки за цим Договором здійснюються у грошовій одиниці - ЄВРО.
Попередня оплата не передбачена. Оплата здійснюється протягом 120 (ста двадцяти) днів з дати отримання товару. Датою отримання товару при цьому вважається дата відмітки про отримання товару у товаро-транспортній накладній (п. 4.2 Договору).
Згідно п. 4.3. Договору оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 4.4. Договору датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
В п. 4.5. Договору зазначено, що всі банківські витрати на території України відносяться за рахунок Замовника, поза територією України за рахунок Постачальника.
Згідно із підпунктами 5.1.-5.8. пункту 5 Договору поставка товару здійснюється автотранспортом, на умовах СРТ згідно із ІНКОТЕРМС-2020. Умови поставки: СРТ Камянське, місце поставки: проспект Аношкіна, будинок 179, місто Кам'янське, Дніпропетровська область, Україна, поштовий індекс 51917, Державне підприємство "Смоли". Поставка товару здійснюється у кількості згідно із заявкою Замовника. Приймання Товару по якості здійснюється відповідно інструкції № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" від 25.04.1966 р., затвердженої Держарбітражем при РМ СРСР. Приймання по кількості - відповідно до інструкції № П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" від 25.04.1966 р., затвердженої Держарбітражем при РМ СРСР. Претензії стосовно кількості та якості пред'являються у порядку та у строки, передбачені цими Інструкціями.
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар (п. 6.1, 6.1.1 Договору).
В п. 7.1. Договору зазначено, що всі зміни до Договору є дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані повноважними представниками Сторін.
Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та договором.
Згідно 8.3. Договору у разі порушення зобов'язання з оплати товару, згідно умов цього Договору, Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.
Пунктом 11.1. Договору передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
У разі не досягнення сторонами згоди спори (розбіжності) підсудні судам України і підлягають розгляду згідно з процесуальним законодавством України ( п. 11.2. Договору).
Згідно п. 11.3. Договору всі відносини між сторонами, а також всі спори, які можуть виникнути у зв'язку із договором вирішуються згідно матеріального права України.
Відповідно до п. 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині взаєморозрахунків Сторін - до їх повного завершення.
Пунктом 12.2. Договору передбачено, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії.
Зміни до Договору можуть бути внесені лише за згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до Договору й підписується Сторонами ( п. 13.1 Договору).
Відповідно до заявок № 4 від 01.06.2020 року, № 5 від 12.06.2020 року, № 6 від 23.06.2020 року до договору транспортного експедирування укладеної позивачем та відповідачем погоджено маршрут м. Первомайський, Щокинский район, Тульська область, РФ - м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Україна. Об'єм авто стандартний, спосіб завантаження цистерна. Адреса митного оформлення м/п "Кам'янське" (UA110020), м. Кам'янське, 3-й Травневий провулок, 22. Сума фархту, умови оплати 1500,00 USD по безготівковому розрахунку за 1 автотранспорт. Оплата здійснюється після вивантаження та отримання оригіналів документів заводу оригіналів ЦМР протягом 2 банківських днів.
Згідно акт наданих послуг № 165 від 12.06.2020 року, № 170 від 20.06.2020 року, № 182 від 01.07.2020 року приватним підприємством "Азуріт" надано послуги позивачу на суму 3 997,28 ЄВРО.
Приватним підприємством "Азуріт" виставлено рахуноки на оплату позивачу № 165 від 12.06.2020 року, № 170 від 20.06.2020 року, № 182 від 01.07.2020 року на суму 3 997,28 ЄВРО.
Згідно акта звірки розрахунків підписаного сторонами заборгованість станом на 01.07.2020 року у відповідача перед позивачем становить 29 196,00 ЄВРО.
Відповідно до довідки Департаменту з виконання функцій Реєстру підприємств Латвійської республіки від 04.08.2020р. №7-3-77479 товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" має організаційно-правову форму: товариство з обмеженою відповідальністю. Єдиний реєстраційний номер:40103766168. Ідентифікатор одержувача платежу єдиної платіжної зони в євро:LV19ZZZ40103766168. Зареєстроване 06.03.2014р.. Юридична адреса: Рига, вул. Ернеста Бирзніека-Упіша 20А-12, LV-1050.
На виконання та відповідно до умов Договору позивачем в черні здійснено три поставки товару на загальну суму 29 196,00 Євро, а саме:.
9 червня 2020 року здійснено поставку товару (вантажовідправник ВАТ "Щекиноазот") у кількості 21,84 тон на суму 9 828,00 Євро (450 х 21,84). Перевізник: приватне підприємство "Азуріт".
Поставка підтверджується наступними документами: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 007846, електронною митною декларацією UA903220/2020/001680, рахунком постачальника № 46 від 05.06.2020 р. Згідно із умовами пп. 4.2. п. 4 Договору строк оплати поставленого товару сплив: 07.10.2020 р. (09.06.2020 + 120 днів).
17 червня 2020 року здійснено поставку товару (вантажовідправник ВАТ "Щекиноазот") у кількості 21,48 тон на суму 9 666,00 Євро (450 х 21,48). Перевізник: приватне підприємство "Азуріт".
Поставка підтверджується наступними документами: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 007847, електронною митною декларацією ИА903220/2020/001820, рахунком постачальника № 53 від 16.06.2020 р. Згідно із умовами пп. 4.2. п. 4 Договору строк оплати поставленого товару сплив: 15.10.2020 р. (17.06.2020 + 120 днів).
30 червня 2020 року здійснено поставку товару (вантажовідправник ВАТ "Щекиноазот") у кількості 21,56 тон на суму 9702,00 Євро (450 х 21,56). Перевізник: приватне підприємство "Азуріт".
Поставка підтверджується наступними документами: міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 007848, електронною митною декларацією UA903220/2020/001962, рахунком постачальника № 59 від 26.06.2020 р. Згідно із умовами пп. 4.2. п. 4 Договору строк оплати поставленого товару сплив: 28.10.2020 р. (30.06.2020 + 120 днів).
Отже, на виконання умов Договору позивач здійснив поставки, а відповідач прийняв узгоджений сторонами товар на загальну суму 29 196,00 Євро, що підтверджується вищенаведеними доказами.
Товар прийнято без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості товару. Зобов'язання щодо оплати товару в установлений строк відповідач не виконав. В матеріалах справи відсутні докази наявності внесення сторонами змін до умов Контракту.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки.
Щодо стягнення суми основного боргу
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (стаття 530 Цивільного кодексу України).
В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зч.1-2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.
Позивач виконав умови договору та поставив відповідачу товар на суму 29 196,00 Євро.
Відповідно до п. 4.2. договору, попередня оплата не передбачена. Оплата здійснюється протягом 120 календарних днів з дати отримання товару.
З урахуванням п. 4.2 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки, що встановлено судом вище, та підтверджено належними і допустимими доказами.
Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 29 196,00 Євро, не заперечується останнім, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01.07.2020 підписаним обома сторонами. Доказів часткової або повної оплати отриманого товару після підписання акту звірянні, відповідач не надав.
За таких обставин, у Державного підприємства "Смоли" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" у розмірі 29 196,00 Євро.
А отже, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 196,00 Євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми нені
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначено вище, пунктом 8.3 договору встановлено, що у разі порушення зобов'язання з оплати товару, згідно умов цього договору, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми платежу.
Аналіз наведених норми чинного законодавства та умов договору свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у кредитному договору, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1923/16, від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Отже, положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11, які були підтримані Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.
За таких обставин, вимоги про застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, можуть заявлятися лише в національній валюті України (гривні).
При цьому, відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
А отже, з урахуванням умов договору, пеня у цьому випадку має обчислюватися і стягуватися в національній валюті України - гривні. Пеня у гривні повинна обчислюватися щоденно (на момент щоденного прострочення зобов'язання).
Такі правові висновки Верховного Суду щодо правил проведення розрахунку пені за прострочене зобов'язання, виражене в іноземній валюті, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
На підставі пункту 8.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 08.10.2020 по 18.02.2021 у загальному розмірі 40 417,25 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та усім вищенаведеним вимогам до розрахунку пені на основне зобов'язання, виражене в іноземній валюті.
Отже, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 40 417,25 грн. підлягає задоволенню.
Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 297,97 Євро за загальний період з 08.10.2020 по 18.02.2021.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 297,97 Євро є вірним та та підлягає задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 460,36 Євро.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Смоли" (51917, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Аношкіна, буд. 179; код ЄДРПОУ 30168850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Плюс" (SIA "Zodiak Plus") (Латвійська Республіка, м. Рига, вул. Ернеста Бірзніека-Упіша, 20А-14, LV-1050, ідентифікаційний код (єдиний реєстраційний номер) 40103766168) суму основного боргу у розмірі 29 196,00 Євро, пеню у розмірі 40 417,25 грн., 3% річних у розмірі 297,97 Євро та витрати зі сплати судового збору у розмірі 460,36 Євро.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 07.07.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік