05.07.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6801/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.07.2021 р.
Представники сторін:
від позивача: Серьогіна С.В., довіреність №404 від 15.06.2021 р., адвокат;
представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення суджового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 (повний текст складено 22.03.2021 суддя Рудь І.А.) у справі №904/6801/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами у сумі 334 321 грн. 92 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" плату за користування вагонами у розмірі 334 321 грн. 92 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем плати за користування вагонами залізниці за весь час знаходження вагонів на під'їзній колії відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6801/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішенням вмотивоване тем, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 у справі № 210/3931/19 спірні вагони (№№ 63223069, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315, 65282485, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483) визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно і визначенням місця його зберігання території відповідача. Відповідно, останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 КПК України. Незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного користування останнім спірними вагонами, а також, доказів його вини у затримці вагонів, що позбавляє позивача права для нарахування плати за користування вагонами.
Розглянувши клопотання відповідача про застосування до позивача штрафу в порядку ст. 135 ГПК України за зловживання процесуальними правами, викладене у відзиві на позовну заяву від 11.01.2021, господарський суд, враховуючи , щ належне використання свого права на звернення до суду не є зловживанням процесуальними правами згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, визнав недостатніми підстави, на які посилається заявник, для застосування штрафних санкцій відносно позивача за зловживання процесуальними правами.
Крім цього, судом визнано не доведеними належними та допустимими доказами факт несення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:
- після прибуття вагонів на станцію Кривий Ріг зазначені вагони були подані на під'їзну колію Відповідача у порядку, встановленому укладеним між сторонами договором № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч від 13.11.2017 р. .Про подавання вагонів №№ 65282485, 65335804, 65384315, 65731531, 65951238, 66793134, 67703736, 67916437 на під'їзну колію Відповідача було складено Пам'ятку про подавання вагонів № 697 від 07.07.2019 р., та Пам'ятку подавання вагонів № 706 від 10.07.2019 р. щодо вагонів №№ 60046265, 63223069, 63676910, 63692503, 63849.483, 67169045, 67662577, 67675835. Жодних зауважень з боку Відповідача у пам'ятках не зроблено. Таким чином, здійснюючи нарахування плати за користування вагонами, що були передані у встановленому порядку на під'їзну колію відповідача, і до теперішнього часу не повернуті залізниці, здійснювалась правомірно, у відповідності до Правил користування загонами і контейнерами, Статуту залізниць України та договору від 13.11.2017 № ПР/М-17-11-651/НЮдч
- стосовно посилання господарського суду у оскаржуваному рішенні на той факт, що уповноважений представник АТ «Укрзалізниця» не заперечував проти клопотання слідчого про накладення арешту на спірні вагони, позивач наголошує на тому, що цей факт не звільняє відповідача від сплати нарахованих коштів за користування вагонами.
Як видно з ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2020 р. по справі № 210/3931/19, коли було ухвалено рішення про накладення арешту на спірні вагони, участь у судовому засіданні брали представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» АТ «Укрзалізниця», кожен з яких окремо підтримали клопотання слідчого та просили його задовольнити. Очевидно, що саме представники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» насамперед би бути заінтересованими в тому, аби спірні вагони не залишались тривалий час відповідальності підприємства.
В судовому засіданні жодних клопотань визначення іншого місця зберігання арештованого майна за межами території Відповідача не заявляли, отже свідомо допускали оплату за користування цими вагонами, що буде нарахована в подальшому.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" зазначило наступне:
- з моменту арешту вагонів вони вибули з користування відповідача, що відповідно до Постанови ВС від 04.06.2019р по справі №911/2804/16 є підставою для відмови в задоволені позовних вимог.
- у зв'язку з накладеним арештом, зазначені вагони не знаходяться в користуванні/розпорядженні нашого підприємства, відсутня вина в їх перебуванні на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідач не має прав виконувати операції з ними, повертати залізниці, що робить безпідставним нарахування плати за користування вагонами.
Крім того, позивач при розгляді Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого мав можливість запропонувати інше місце зберігання вагонів, таким чином обрання місця зберігання вагонів залежало також от дій самої Залізниці.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
12.05.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6801/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.07.2021 о 12:40 годин.
Ухвалою суду від 19.05.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6801/20 повторно залишено без руху через відсутність у системі КП "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС") даних, які підтверджують зарахування судового збору по справі № 904/6801/20 до спеціального фонду державного бюджету від платника Код ЄДРПОУ 40081237.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1533/21 від 01.07.2021, (для вирішення питання про відкриття провадження у справі, тощо) проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Антоніка С.Г.
Ухвалою суду від 01.07.2021 прийнято усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено розгляд справи №904/6801/20.
Ухвалою суду від 05.07.2021 враховуючи подальше перебування у відпустці судді Іванова О.Г. справу №904/6801/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на відповідну електронну адресу учасника справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника за наявними у справі матеріалами.
05.067.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 (далі - договір) (а.с. 9-32).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами №№65282485, 65731531,66793134, 67916437,67703736, 65951238, 65335804, 65384315, нараховану згідно відомостей № 06089386 за період з 31.07.2020р. 16:15 до 05.08.2020р. 16:15 на суму 46 433,60 грн; № 14089405 за період з 05.08.2020р. 16:15 до 10.08.2020р. 16:15 на суму 46 433,60грн та № 20089423 за період з 10.08.2020р. 16:15 до 15.08.2020р. 16:15 на суму 46 433,60 грн. та плати за користування вагонами №№ 63223069, 60046265, 63692503,67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483, нараховану згідно відомостей № 14089404за період з 03.08.2020р. 05:10 до 08.08.2020р. 05:10 на суму 46 433,60 грн; № 14089406 за період з 08.08.2020р. 05:10 до 13.08.2020р. 05:10 на суму 46 433,60 грн та № 20089224 за період з 13.08.2020р. 05:10 до 18.08.2020р. 05:10 на суму 46 433,60 грн (всього за шістьма відомостями на загальну суму 278 601,60 грн.
Правовідносини сторін виникли з укладеного 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 (далі - договір) (а.с. 9-32) і унормовані відповідними положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом Залізниць України та Правилами Користування вагонами та контейнерами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, (далі - Статут) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.
Статтею 71 Статуту визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Як зазначено у пункті 14 договору, власник колії сплачує залізниці: за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги); за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві № 1 (Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги); інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (пункт 2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 №113).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113).
Відповідно до пункту 3 Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Пунктом 6 Правил встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У відповідності до пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Матеріалами справи підтверджується, що спірні вагони були подані відповідно:
вагони №№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315 - 07.07.2019 о 16 год. 15 хв. на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 697, яка підписана вантажовласником без заперечень (а.с. 40);
вагони №№ 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 - 10.07.2019 о 05 год. 10 хв. на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на підставі пам'ятки про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 706, яка підписана вантажовласником без заперечень (а.с. 39).
Відповідно до постанови Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання речовими доказами від 10.07.2019, якою постановлено вилучити напіввагони з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів № 67916437, № 65384315, № 65335804, № 65951238, № 65282485, № 67703736, № 65731531, № 66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів № 63692503, № 67675835, № 67662577, № 63676910, № 63849483, № 60046265, № 63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту визнано речовими доказами. Речові докази: напіввагони з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів № 67916437, № 65384315, № 65335804, № 65951238, № 65282485, № 67703736, № 65731531, № 66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів № 63692503, № 67675835, № 67662577, № 63676910, № 63849483, № 60046265, № 63223069, № 67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту постановлено зберігати на території ПАТ "АрседорМітгал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1 до вирішення питання про накладення арешту на дане майно суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу (а.с. 90-91).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 у справі № 210/3931/19 задоволено клопотання слідчого судді СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Голубниченка В.В. про накладення арешту на майно; накладено арешт на напіввагон № 63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "БАЛКЕР" та напіввагон № 65731531 без вантажу, напіввагонів №№ 66793134, № 67916437, № 67703736, № 65951238, № 65335804, № 65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "МЕТАЛИКА", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "МЕТАЛИКА": № 60046265, № 63692503, № 67169045, № 67675835, № 63676910, № 67662577, № 63849483. Місцем зберігання арештованого майна визначено місце збереження напіввагонів №№ 63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "БАЛКЕР", та № 65731531 без вантажу, напіввагонів №№ 66793134, № 67916437, № 67703736, № 65951238, № 65335804, № 65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "МЕТАЛИКА", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "МЕТАЛИКА": № 60046265, № 63692503, № 67169045, № 67675835, № 63676910, № 67662577, № 63849483 - на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1. Позивач не заперечував щодо задоволення клопотання про накладення арешту на спірні вагони (а.с. 92-93).
Оскільки ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 210/3931/19 про накладення арешту на вагони, стягнення плати за користування якими, винесено пізніше часу підписання відповідачем пам'яток про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 697 та № 706, відповідні твердження апеляційної скарги про підписання зазначених пам'яток відповідачем без заперечень відхиляються як необґрунтовані.
Твердження апеляційної скарги щодо відсутності з боку представника відповідача заперечень з приводу накладення арешту на спірні вагони в судовому засіданні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 210/3931/19 з розгляду клопотання слідчого СВ Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області відхиляються колегією суддів з огляду на те, що задоволення відповідного клопотання слідчого здійснено слідчим суддею у відповідності до положень КПК України з огляду на те, що незастосуваня такого виду забезпечення кримінального провадження , як арешт майна може негативно вплинути на кримінальне провадження.
В порядку вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, відповідач звернувся до слідчого з клопотанням за вих. №УД/1 - 147/19 від 16.12.2019 про надіслання на адресу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" офіційного листа з вимогою припинити нарахування сплати та звернення до суду з клопотанням про зміну місця зберігання вагонів, на яких накладено арешт (а.с. 94)
Постановою слідчого управління Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про часткову відмову в задоволенні клопотання від 16.12.2019, постановлено направити на адресу "Криворізької дирекції залізничних перевезень" структурного підрозділу "Придніпровська залізниця" Регіональної філії АТ "Українська залізниця" лист із повідомленням про накладення арешту на 16 вагонів (напіввагонів) ухвалою слідчого судді в якому роз'яснити суть такого заходу забезпечення кримінального провадження (а.с. 58).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Згідно зі змістом вказаної статті, під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 у справі №210/3931/19 спірні вагони визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно і визначенням місця його зберігання території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами та доказів його вини в затримці вагонів, що позбавляє позивача права нараховувати заявлену до стягнення плату за користування вагонами та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 (надалі - Інструкція) у ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду у кримінальних справах слідчий, працівник органу дізнання, прокурор на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі постанови або ухвали суду, зобов'язані вилучати, з-поміж іншого, речові докази.
Згідно з пунктом 12 Інструкції під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).
Відповідно до пункту 12 Розділу Ш Правил користування вагонами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України віл 25.02.1999 за №113, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
З огляду на викладене, враховуючи, що спірні вагони визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно із визначенням місця його зберігання на території Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 Кримінального кодексу України.
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.
Розподіл судових витрат:
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем заявлено про покладення на позивача 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Фінекс" (адвокат) договору про правове обслуговування підприємства №01/11/17-1-3317 від 06.11.2017 адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Термін дії цього договору в редакції додаткової угоди № 17 від 28.09.2020 з 01.11.2017 по 01.11.2021 (пункт 8.1 договору).
Згідно з пунктом 4.1 цього договору послуги, передбачені цим договором, оплачуються на підставі відповідної додаткової угоди, якою сторони встановлюють вартість таких послуг та порядок їх оплати. Вартість таких послуг встановлюється на підставі прайсових цін адвоката та при необхідності може бути скоригована у відповідній додатковій угоді (а.с. 100-103)
Щомісячна вартість послуг адвоката в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях складає 250 000,00грн (додаткова угода №2 від 16.01.2018) (а.с. 104).
Згідно платіжного доручення від 19/05/2021 клієнт сплатив адвокату винагороду у розмірі 900 000,00 грн (а.с. 183).
Згідно звіту адвоката (Додаток до Договору № 01/11/17-3317 від 16.11.2017р. протягом травня - червня 2021року здійснювалось представництво в суді апеляційної інстанції з розгляду справи №904/6801/21, загальна вартість послуг складала у цій справі 2 000,00 грн. (звіт адвоката) (а.с. 184).
Адвокатським об'єднанням складено опис виконаних на користь відповідача робіт в рамках договору №01/11/17-1-3317 від 06.11.2017 та надання правої допомоги у справі №904/6801/21:
- вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги 1 год. - 1000,00грн,
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 1 год. - 1000,00 грн (а.с. 189).
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача у справі є довіреність № 14-400 від 26.10.2020, видана адвокату Бобиля В.В. (а.с. 111), статус адвоката підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1009 від 14.06.2001.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України)
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, надаючи оцінку наведеному відповідачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, колегія суддів, вбачає підстави для задоволення поданого клопотання та вважає, обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6801/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/6801/20 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 522,25 грн. покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237).
Стягнути з Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік