проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" липня 2021 р. Справа № 922/2157/20
Суддя Ільїн О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Новакорм» (вх. №1992Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09 червня 2021 року (повний текст складено 14.06.21, суддя Пономаренко Т.О.) у справі №922/2157/20
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс", с. Старовірівка Харківської обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм", м. Харків
про визнаня недійсним договору, -
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" 08.07.2020 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм", в якій просить суд визнати недійсним договір поставки №01/0716-1, укладений 01 липня 2016 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новакорм".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2020 позов СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" залишено без розгляду на підставі частини 4 ст. 202 та пункту 4 частини 1 ст. 226 ГПК України.
ТОВ "Новакорм" 02.11.2020 подало до місцевого суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат, в якій просило стягнути з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" 61 399,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, заяву ТОВ "Новакорм" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" на користь ТОВ "Новакорм" 21000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2020 у справі №922/2157/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.03.2021 додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 922/2157/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09 червня 2021 року (повний текст складено 14.06.21, суддя Пономаренко Т.О.) у справі №922/2157/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (вх.№25533 від 02.11.2020 року) про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
ТОВ «Новакорм» з ухвалою Господарського суду Харківської області від 09 червня 2021 року у справі №922/2157/20 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмови у стягненні з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 61 399 грн, прийняти в цій частині нове рішення яким заяву ТОВ «Новакорм» задовольнити повністю, стягнути з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 61 399 грн.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому, посилаючись на поважність причин пропуску строку, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.
Розмір ставок судового збору встановлений статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з врахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 2 270,00 грн.
Зазначені вимоги процесуального закону заявником не виконані, до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не додано.
Натомість, апелянт зазначає, що згідно з п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
У зв'язку з чим, за оскарження ухвали суду про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не додав.
Спростовуючи позицію апелянта, апеляційний суд керується позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який, розглядаючи відповідне питання у справі №915/955/15, зазначив, що п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду обґрунтована тим, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначений правовий висновок підтриманий сталою практикою Верховного Суду (постанови від 30.01.2020 у справі № 161/7783/19, від 16.02.2020 у справі № 337/4898/18, від 01.11.2019 у справі № 569/11098/18, ухвали від 05.03.2020 у справі № 916/310/16, від 17.04.2020 у справі № 922/3503/16, від 14.02.2020 у справі № 50/311-б, від 02.09.2020 у справі № 916/1816/17 тощо).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат, має бути сплачений судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
При цьому, несплата судового збору має наслідком залишення апеляційної або касаційної скарги без руху.
Наведені апелянтом обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
За статтею 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі, унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Новакорм» у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
За приписами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявником не будуть усунуті недоліки в строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 174, 234, 254, 255, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про судовий збір”, суддя - доповідач,
1. Апеляційну скаргу залишити без руху.
2. ТОВ «Новакорм» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази на підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Ільїн О.В.