справа № 208/2251/14-к
№ провадження 1-кп/208/113/21
Іменем України
05 липня 2021 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_18 за ст. 122 ч.1, 296 ч.4 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , кожен окремо за ст. 296 ч.4 КК України,
Відповідно до обвинувального акту, 25.04.2011 року приблизно о 20.45 годині ОСОБА_10 разом з неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_11 перебували біля магазину «Продукти», розташованого по вул. Осіпенко, 109 в м. Дніпродзержинську, де спілкувались між собою. В цей час до вказаного магазину підійшов раніше незнайомий їм ОСОБА_4 , який привітався з неповнолітнім ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після цього неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 умисно, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почали висловлюватись на адресу ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою. З метою уникнення виниклого конфлікту, припинення подальших хуліганських дій з боку вказаних осіб ОСОБА_4 пішов у бік свого будинку, а неповнолітній ОСОБА_7 в цей час по мобільному телефону зателефонував своєму батькові ОСОБА_6 та попросив його втрутитися в конфлікт, який стався.
Приблизно о 21.00 год. ОСОБА_6 на власному автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , разом із сином ОСОБА_6 та племінником ОСОБА_8 приїхали до магазину «Продукти», де їх чекали неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Коли ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, неповнолітній ОСОБА_7 вказав їм на ОСОБА_4 , який в цей час перебував на відстані 10-15 м. від вищезазначеного магазину на протилежному боці проїжджої частини, а саме на зупинці громадського транспорту «вул. Осіпенко», розташованій по вул. Романківській в м. Дніпродзержинську, разом із дружиною ОСОБА_24 , тещею ОСОБА_25 та малолітнім сином.
Використовуючи малозначний привід і маючи умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою домовленістю ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітнім ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_4 , озброївшись при цьому предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді металевого ланцюга, ножа та дерев'яної палки.
Розуміючи злочинний намір зазначених осіб та не бажаючи продовження з їх боку хуліганських дій, ОСОБА_4 відкликав у сторону раніше не знайомого йому ОСОБА_6 , оскільки він був старшим за віком, запропонувавши йому припинити подальші протиправні дії. Проте, ОСОБА_6 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, замахнувся рукою на ОСОБА_4 , намагаючись вдарити його. Захищаючись від удару ОСОБА_4 відштовхнув від себе ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приєднались до протиправних дій ОСОБА_6 , та, реалізуючи свій спільний злочинний намір, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, намагаючись протиставити себе існуючим нормам і правилам поведінки у суспільстві, діючи узгоджено, з особливою зухвалістю, підвергли ОСОБА_4 побиттю, обступивши його з різних боків, наносячи одночасно численні удари руками, ногами по різним частинам тіла та р голові потерпілого. При цьому, ОСОБА_11 , тримав у руках ніж, тим самим погрожуючи ОСОБА_4 його застосуванням. Від завданих ударів ОСОБА_4 упав на землю, а ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 продовжили його побиття, наносячи спільно удари по різним частинам тіла та голові, висловлюючись при цьому в бік потерпілого грубою нецензурною лайкою, принижуючи його честь та гідність, у присутності громадян та малолітнього сина, які знаходилися поряд.
На неодноразові законні вимоги присутніх громадян про припинення протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 на деякий час припинили побиття потерпілого, а останній, скориставшись відсутністю уваги з їх боку, піднявся на ноги та почав тікати в бік магазину «Продукти», розташованого по вул. Осіпенко, 109 в м. Дніпродзержинську, на протилежному боці.
Побачивши це, зазначені особи наздогнали ОСОБА_4 та, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, намагаючись протиставити себе існуючим нормам і правилам поведінки у суспільстві, діючи узгоджено групою осіб, з особливою зухвалістю, умисно продовжили його побиття, наносячи спільно удари по різним частинам тіла та і голові руками, ногами та предметом, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень (металевим ланцюгом). Коли ОСОБА_4 вирвався від нападників та став тікати у бік свого будинку, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 наздогнали його на розі вул. Осіпенко та вул. Романківської в м. Дніпродзержинську та, не реагуючи на неодноразові зауваження громадян, які намагались припинити їх хуліганські дії, продовжили побиття ОСОБА_4 , наносячи йому чисельні удари руками, ногами та предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень (металевим ланцюгом та дерев'яною палкою) по всім частинам тіла потерпілого.
Під час побиття ОСОБА_4 від нанесених ударів неодноразово падав та піднімався на ноги, при цьому сторонні громадяни приймали активну участь у припиненні побиття останнього, але хуліганські дії ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , завзято та довгостроково тривали протягом близько 20 хв., та супроводжувались особливою зухвалістю. При цьому нападники висловлювались в адресу ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою, намагаючись протиставити себе існуючим в суспільстві нормам поведінки і моралі.
Незаконні хуліганські дії ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , були припинені 25.04.2011 року приблизно о 21.20 год. завдяки наполегливим вимогам громадян ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_30 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закритої черепно- мозкової травми, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку 1 ступеню, післятравматичним отитом; перелому човноподібної кістки лівої кісті; синців, саден на тулубі, кінцівках.
Закрита черепно-мозкова травма з синцем на голові та забоєм нижньої щелепи справа, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку 1 ступеню та ускладнилась післятравматичним отитом, відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали розлад здоров'я понад 6, але менше 21 дня.
Пошкодження у вигляді перелому човноподібної кістки лівої кісті - відноситься до середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавших розлад здоров'я більше 21 дня.
Пошкодження у вигляді групи синців по зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, по біляхребтовій лінії зліва та справа, по ходу хребтового стовбуру, у верхньому відділі по границі з шийним відділом; по біляхребтовій лінії зліва на рівні 7-го грудного хребця та вниз до нього у кількості 2, по верхньому краю лівої лопатки , у поперековій області справа - загальною кількістю 11, виникли внаслідок дії предмета або предметів виступаюча контактуюча поверхня яких подовженої форми, розташованої впоперек основної лінії, рівномірно віддалені один від одного, що може мати форму ланцюга. Інші пошкодження виникли внаслідок травматичної дії тупого твердого предмета або предметів, які не мають характерних ознак.
Пошкодження у вигляді садни по зовнішній поверхні правої гомілки та задній поверхні лівого плеча по своєму характеру могли виникнути при падінні потерпілого на асфальтне покриття. Решта пошкоджень не характерні для виникнення при падінні потерпілого.
Досудовим слідством умисні дії ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожного окремо кваліфіковані як кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час хуліганських дій ОСОБА_6 , 25.04.2011 року, близько о 21.15 год. знаходячись на розі вул. Осіпенко та вул. Романківської в м. Дніпродзержинську, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , утримуючи дерев'яну палку в правій руці, реалізуючи свій злочинний намір, умисно наніс такою потерпілому удар по лівій руці.
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому човноподібної кістки лівої кісті, які відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень, як викликавши розлад здоров'я більше 21 дня.
Досудовим слідством зазначені умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 УК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні захисники обвинувачених звернулися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності. Перебіг строків давності, шляхом вчинення обвинуваченими нового злочину, не переривався. Обвинувачені від суду не ухилялись. Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожен окремо, не заперечували проти закриття кримінального провадження з визначених адвокатами підстав.
Прокурор у судовому засіданні, з урахуванням обставин справи, спливу строків давності, просив ухвалити по справі законне та обґрунтоване рішення.
Потерпілий та його представник, кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту, закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Суд вислухав клопотання сторони захисту, учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що «…звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України… Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування»
Вина ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.4 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України підтверджена відповідними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, а саме поясненнями потерпілого та свідків у судовому засіданні, витягом з ЄРДР (т.3 а.с. 204), протоколом огляду місця події, яким зафіксована обстановка на місці вчинення злочину (т.3 а.с. 14), протоколами впізнання потерпілим та свідками обвинувачених як осіб як з хуліганських мотивів нанесли потерпілому тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 77-89), протоколами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_31 , свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_24 (т.3 а.с. 134-136, т. 4 а.с. 16-30, висновками судових експертиз якими підтверджено заподіяння ОСОБА_32 середньої тяжкості тілесних ушкоджень (т.3 а.с. 58-60), можливість їх заподіяння при обставинах та за механізмом про які зазначали потерпілий та свідки при слідчих експериментах (т.4 а.с. 123-124)
У відповідності до ст. 12 КК України, частину 1 ст. 122 КК України віднесено до нетяжких злочинів, а частина 4 ст. 296 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, десять років у разі вчинення тяжкого злочину. На час розгляду клопотання минув строк понад десять років.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Даних про притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, ухилення від суду, і як слідство переривання строків давності, у суду не має. Обвинувачені, проти закриття кримінального провадження з зазначеної нереабілітуючої підстави, не заперечували.
Потерпілий ОСОБА_33 , не заперечуючи по суті клопотання та закриття провадження за ст. 49 КК України, просив при ухваленні остаточного рішення по справі стягнути з обвинувачених процесуальні витрати з надання йому правової допомоги адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_34 .
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти закриття кримінального провадження за закінченням строків давності, підтримав клопотання довірителя.
Обвинувачені, їх захисники, залишили розгляд клопотання потерпілого на розсуд суду.
Розглядаючи клопотання потерпілого суд встановив наступне.
Статтею 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати у тому числі складаються із витрат на правову допомогу.
Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК. Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені главою 9 КПК. Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, неможливість розгляду питання щодо цивільного позову, у тому числі й у частині стягнення процесуальних витрат у порядку цивільного судочинства, перешкоджає захисту порушених майнових прав особи у випадках, коли ці питання не були вирішені під час судового розгляду кримінального провадження.
ВП ВС зазначила, що оскільки процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого, то такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.
ВП ВС дійшла висновку, що потерпілий від кримінального правопорушення має право клопотати перед судом про визначення грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути йому компенсовані. Таке право залишається у потерпілого незалежно від того, чи розгляд кримінального провадження завершено винесенням обвинувального вироку або ж ухвали про закриття кримінального провадження, так як КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи зазначену правову позицію, надані потерпілим та досліджені судом розрахунки процесуальних витрат на отримання правової допомоги, суд вважає їх законними, обґрунтованими, такими, що підлягають повному задоволенню.
При вирішенні питання про стягнення процесуальних витрат, їх розміру, та в разі, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання про стягнення процесуальних витрат щодо кожного обвинуваченого.
З нормативного розуміння наведених норм кримінального процесуального закону вбачається, що процесуальні витрати підлягають чіткому розподілу та не можуть бути стягнені судом солідарно.
Загальна сума витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з обвинувачених складає 40 000 гривень.
Враховуючи обставини справи, ступень вини кожного з обвинувачених як вона визначена в обвинувальному акті та досліджена під час судового розгляду кримінального провадження, суд вважає необхідним розподілити процесуальні витрати наступним чином, стягнувши на користь потерпілого ОСОБА_4 з обвинуваченого ОСОБА_6 десять тисяч гривень, з обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 по шість тисяч гривень з кожного.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишається судом без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284-288, 350 КПК України, суд -
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_18 за ст. ст. 122 ч.1, 296 ч.4 КК України, ОСОБА_19 за ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_20 за ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_21 за ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_22 за ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_23 за ст. 296 ч.4 КК України, подальшим провадженням закрити, на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Клопотання потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.
Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 понесені ним процесуальні витрати на отримання правової допомоги у загальній сумі 40 000 гривень, розподіливши їх наступним чином, стягнувши:
-з обвинуваченого ОСОБА_6 десять тисяч гривень;
-з обвинуваченого ОСОБА_7 шість тисяч гривень;
-з обвинуваченого ОСОБА_9 шість тисяч гривень;
-з обвинуваченого ОСОБА_8 шість тисяч гривень;
-з обвинуваченого ОСОБА_10 шість тисяч гривень;
-з обвинуваченого ОСОБА_11 шість тисяч гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду, роз'яснивши останньому його право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через райсуд, протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Головуючий, суддя ОСОБА_1