ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10222/21
провадження № 2-з/753/185/21
"05" липня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до 1. Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» (далі - Кооператив), 2. ОСОБА_2 , у якому просить:
- зобов'язати Кооператив вчинити дії щодо повернення в її користування земельної ділянки АДРЕСА_1
- зобов'язати ОСОБА_2 вчинити дії щодо відновлення стану земельної ділянки АДРЕСА_1 та повернути її в користування ОСОБА_1 .
Одночасно з поданням позову позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову (відповідно до протокола передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2021 заяву передано для розгляду судді), у якій зазначає, що предметом спору є її дачна ділянка і просить накласти арешт на земельну ділянку АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вселятися вчиняти буд-які дії щодо вказаної земельної ділянки.
Заяву обґрунтовано тим, що предметом спору є належна їй земельна ділянка (якою вона користувалася з 1989 року), ділянці вже присвоєно кадастровий номер на користь іншої особи, в самовільному господарюванні якої перебуває ця ділянка, що дає підстави вважати, що спірна земельна ділянка може бути відчужена шляхом передачі у приватну власність ОСОБА_2 ,у разі чого неможливо буде виконати рішення суду у випадку задоволення позову.
Вивчивши доводи заявника та додані до заяви документи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оскільки позивач ні у заяві, ні у позові не зазначила та не надала доказів, що відповідачами вчиняються дії щодо підготовки можливого відчуження шляхом передачі у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки,у разі чого неможливо буде виконати рішення суду у випадку задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття такого способу забезпечення, як арешт майна, оскільки таке втручання у право особи, яка користується земельною ділянкою відповідно до рішення загальних зборів членів Кооперативу від 30.03.2018, не відповідатиме вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та не забезпечить збалансованості інтересів сторін.
Керуючись нормами ст. 150, 153, 259, 260, 353, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: В.М. Курічова