Справа № 521/6421/21
Номер провадження 3/521/4560/21
30 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Черевко С.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової служби України ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності: Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Одеси, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (і.д.н. НОМЕР_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи ФОП « ОСОБА_1 », магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , порушила проведення розрахункової операції, через реєстратор розрахункових операцій, без використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, згідно акту фактичної перевірки від 02.04.2021 року бланк акту №002795, чим порушила п.11 ч. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями).
По даному факту головним державним ревізором-інспектором відносно ОСОБА_1 був складений протокол №133/11/15-32-07-06-15 від 20.04.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена у встановленому законом порядку. Враховуючи, що з отриманого протоколу про адміністративне правопорушення, особі було відомо про розгляд справи саме Малиновським районним судом м. Одеси, суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи без її участі, відповідно до ст. 277-2 КУпАП.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, яка полягає в тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються документами доказами зібраними в порядку ст. 251 КпАП України, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №133/11/15-32-07-06-15 від 20.04.2021; актом фактичної перевірки №002795 від 02.04.2021 року.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 155-1 КпАП України, за вказане правопорушення передбачено накладення стягнення на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність /ч. 2 ст. 33 КУпАП/.
Даючи оцінку особистості ОСОБА_1 суддею встановлено, що остання є ФОП, раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності.
Враховуючи особистість ОСОБА_1 , а також обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останньої буде накладення мінімального штрафу, передбаченої санкції статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 23, 33, 155-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Притягти до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КпАП України та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 85 (вісімдесят п'ять ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривень.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
С У Д Д Я: Черевко С.П.