Окрема думка
судді Львівського апеляційного суду Приколоти Т.І.
17.06.21 м. Львів
Справа № 446/53/16-ц
Провадження № 22-ц/811/3105/20
у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області № 446/53/16-ц від 13 січня 2017 року.
13 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області заяву, у якій просить замінити у виконавчому провадженні № 54775232 з примусового виконання виконавчого листа № 446/53/16-ц, виданого 13 січня 2017 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області, сторону боржника - ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю на правонаступників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області 20 липня 2016 року частково задоволено його ( ОСОБА_1 ) позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Однак, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на момент смерті з ним проживали та були зареєстровані його дружина, батько та мати, у зв'язку з чим заявник просить замінити сторону боржника на його правонаступників (спадкоємців).
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сєргєєва О.І., про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області №446/53/16-ц від 13 січня 2017 року.
Судом встановлено, що в провадженні Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження №54775232 від 25 вересня 2017 року з примусового виконання виконавчого листа №446/53/16-ц, виданого 13 січня 2017 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 1 740 000 грн., інфляційних втрат у розмірі 930 900 грн., 3% річних у розмірі 69 600 грн., пені у розмірі 100 000 грн., всього: 2 840 500 грн., сплаченого судового збору у розмірі 3 654 грн. та 200 грн. витрат, пов'язаних із публікацією оголошення у пресі.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа за померлим ОСОБА_2 не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались та не посвідчувались.
Заявою, яка засвідчена державним нотаріусом 4 червня 2019 року (№1580), стверджується, що ОСОБА_3 - спадкоємець до майна її померлого чоловіка ОСОБА_2 відмовилась від належної їй частки у спадщині.
Інші спадкоємці першої черги заяв про прийняття спадщини не подали.
З довідки Кам'янка-Бузької міської ради №1416 від 26 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 з 18 березня 1999 року по 4 липня 2018 року, за вказаною адресою також проживають та зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Встановлено, що ОСОБА_2 4 липня 2018 року був знятий з реєстрації за вказаною адресою на підставі його заяви про зняття з реєстрації від 25 червня 2018 року у зв'язку з вибуттям до адреси майбутнього проживання: АДРЕСА_2 . Після зняття з реєстрації у м.Кам'янка-Бузька ОСОБА_2 знятий також із військового обліку.
При вирішенні заяви суд першої інстанції виходив з наступного.
У статті 442 ЦК України зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вирішуючи дану заяву, суд виходив з того, що для заміни сторони виконавчого провадження встановленню підлягає факт наявності правонаступників прав та обов'язків боржника ОСОБА_2 після його смерті.
Одним із видів правонаступництва у цивільному праві є спадкування - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено у статті 1216 ЦК України.
Відповідно до статті 1268 цього Кодексу спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Дружина спадкодавця ОСОБА_3 відмовилась від належної їй частки у спадщині і така відмова вчинена нею протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини. Суд прийшов до висновку, що вона вчинила дії, які свідчать про її небажання бути правонаступником боржника.
В частині щодо батьків ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) суд відзначив, що такі не відмовилися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Як на факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 з його батьками, заявник посилається на наявність реєстрації покійного ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де також були зареєстровані його батьки.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що покійний боржник ОСОБА_2 не був зареєстрований за адресою реєстрації батьків на момент його смерті, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається із його заяви про зняття з реєстраційного обліку, довідки про підтвердження факту зняття його з такого обліку, військового квитка, копії паспорта.
Посилання заявника на дані Міграційної служби України про зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку лише 10 січня 2019 року суд не взяв до уваги, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено факт його зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі його заяви саме 4 липня 2018 року.
Крім того, ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області у відповіді від 4 вересня 2020 року на адвокатський запит пояснює обставини щодо розбіжностей у даті зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та вказує, що об'єктивною інформацією про зняття його з реєстрації є довідка Кам'янка-Бузької міської ради, у якій зазначено дату зняття з реєстраційного обліку - 4 липня 2018 року.
Таким чином, покійний ОСОБА_2 не був зареєстрований із своїми батьками на момент смерті, а тому такі посилання заявника та його представника є безпідставні.
Оцінивши посилання представника заявника та представника ВДВС щодо фактичного проживання спадкодавця разом із спадкоємцями без реєстрації, суд вважав такі посилання голослівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявником не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів фактичного проживання ОСОБА_2 зі своїми батьками на момент його смерті поряд з тим, що самі батьки спадкодавця заперечують факт спільного проживання з покійним сином ОСОБА_2 , що не спростовано.
Не можуть бути доказом такого фактичного проживання надані представником ВДВС документи, оскільки такі є процесуальними документами у процесі здійснення виконавчого провадження і не доводять факт проживання спадкодавця за цією адресою. А вказівка його адреси: АДРЕСА_1 не доводить його проживання за такою адресою, так як є адресою, за якою ОСОБА_2 , як сторона виконавчого провадження, отримував поштову кореспонденцію.
За таких обставин, у суду відсутні докази того, що заінтересовані особи, які беруть участь у справі, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому вони не можуть бути правонаступниками його прав та обов'язків як боржника за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області №446/53/16-ц від 13 січня 2017 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено частково.
Ухвалу Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 17 вересня 2020 року скасовано.
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено частково.
Проведено заміну сторони боржника ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю у виконавчому провадженні № 54775232 від 25 вересня 2017 року з примусового виконання виконавчого листа № 446/53/16-ц, виданого 13 січня 2017 року Кам'янка - Бузьким районним судом Львівської області, на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , в межах успадкованого майна - Ѕ частки комплексу будівель загальною площею 3 530,2 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 20 липня 2016 року у справі № 446/53/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним. В решті вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована наступним.
СОСОБА_7 постійно проживав разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , він не подав заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця, тому вважається такими, що прийняв спадщину.
Переписка ОСОБА_2 з представниками ВДВС після 4 липня 2018 року свідчить про те, що останній формально знявся з реєстрації за місцем проживання в Кам'янка-Бузькій міській раді з метою ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованих сум на користь ОСОБА_1 .
Не погоджуюся з висновками колегії суддів апеляційного суду та відповідно до статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.
Рішення апеляційного суду обґрунтовано шляхом вибіркового аналізу доказів у справі без спростування інших доказів, які їх заперечують.
Проживання спадкоємців із спадкодавцем на час його смерті за відсутності реєстрації підтверджується належними та допустимими доказами, які надаються зацікавленою стороною. У цій справі такі докази відсутні. Висновок апеляційного суду ґрунтується на припущеннях.
Вважаю, що у справі відсутні беззаперечні докази проживання спадкодавця на час його смерті із спадкоємцем ОСОБА_4 . Письмові докази про зняття спадкодавця 4 липня 2018 року з реєстрації місця проживання та військового обліку за адресою проживання спадкоємця не спростовані належними, допустимими та достатніми доказами.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що із спадкодавцем на час його смерті проживав спадкоємець ОСОБА_4 , але поза увагою залишено ту обставину, що спадкоємця пережила ї його мати - ОСОБА_5 , яка також проживала за зазначеною адресою і померла під час розгляду цієї справи судом. Чому належить вважати спадкоємцем всього майна спадкодавця лише ОСОБА_4 суд своє рішення не мотивував та не з'ясовував питання про наявність іншого майна у спадкодавця на час його смерті, а також інших спадкоємців.
Для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.
Погоджуюся з рішенням суду першої інстанції та вважаю, що при вирішенні цієї заяви належить виходити з того, що спадкоємці померлого ( ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ) не прийняли спадщину, а ОСОБА_3 відмовилася від спадщини у визначений законом спосіб.
У випадку, коли спадкоємці за законом або заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщину приймає держава шляхом визнання такої відумерлою. Держава не має права відмовитися від прийняття спадщини.
Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові № 671/22/19 від 24 травня 2019 року.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (стаття 1277 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця.
Є встановленим, що у провадженні Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області перебувала заява заступника начальника Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гринюх Н.В. про встановлення способу та порядку виконання рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 липня 2016 року у справі № 46/53/16-ц, на підставі якого 13 січня 2017 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 1 740 000 грн. інфляційних втрат в розмірі 930 900 грн., 3 % річних у розмірі 69 600 грн. та пені у розмірі 100 000 грн., сплаченого судового збору в розмірі 3 654 грн. та витрат, пов'язаних із публікацією оголошення в пресі у розмірі 200 грн.
За наслідками розгляду цієї заяви Верховний Суд прийняв постанову від 20 січня 2021 року. Заяву заступника начальника Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гринюх Н.В. задоволено частково. Звернуто стягнення на Ѕ частку комплексу будівлі загальною площею 3 530,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 липня 2016 року у справі № 446/53/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 2 840 500 00 грн. заборгованості та 3 854 грн. судових витрат.
Тобто, виконання судового рішення забезпечено зверненням стягнення на майно померлого.
Заміна сторони боржника у виконавчому провадженні на ОСОБА_4 , який спадщину не прийняв, не виключає задоволення вимог стягувача за рахунок майна особи, яка замінила боржника, що не відповідає вимогам закону.
Суддя: Т.І.Приколота