Справа № 760/15693/21
Провадження № 1-кс/760/5568/21
01 липня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м.Києва скаргу ОСОБА_3 на рішення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України
про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
У скарзі зазначається, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження за №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва за повідомленням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга обґрунтована тим, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_3 не було вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим ОСОБА_3 було подано старшому детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 клопотання від 21.05.2021 про вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №52021000000000075.
Вказується, що 07.06.2021 ОСОБА_3 отримано постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 26.05.2021, якою було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075, яка, на думку ОСОБА_3 , є необґрунтованою.
Так, скаржник вказує, що 20.05.2020 старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 вручив ОСОБА_6 повістку, якою він у межах кримінального провадження №42016161010000308 здійснив його виклик до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 25.05.2020 «для проведення процесуальної дії, передбаченої ст. 278 КПК України». Крім того, 27.05.2020 старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 вручив ОСОБА_3 повістку, якою він у межах кримінального провадження №42016161010000308 здійснив його виклик до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 01.06.2020 «для проведення процесуальної дії, передбаченої ст. 278 КПК України»
Разом з тим, ані 19.05.2020, ані 20.05.2020, ані 25.05.2020, ані 27.05.2020, ані 01.06.2020 не існувало ніякого повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016161010000308, про що було достеменно відомо старшому детективу Національного антикорупційного бюро України.
Як зазначається у скарзі, старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , достовірно знаючи про неможливість вручення неіснуючого процесуального документу, з метою незаконного здійснення на ОСОБА_3 психологічного тиску навмисно вніс до вищезазначених повісток неправдиву інформацію щодо вручення останньому 25.05.2020, 01.06.2020 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 42016161010000308.
Також вказується, що внаслідок протиправної поведінки (вчинення кримінального правопорушення) старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 скаржник зазнав сильних хвилювань та значних душевних страждань, а тому відповідно до чч. 1, 2 ст.55 КПК України ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні 52021000000000075. Однак, замість того, щоб вручити ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №52021000000000075, старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову, яка не є вмотивованою та суперечить фактичним обставинам, виходячи з наступного:
-про факт завдання моральної шкоди ОСОБА_3 повідомив старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 у своєму клопотанні;
-старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 вважає, що отримання ОСОБА_3 від старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 двох повісток про виклик для вручення повідомлення про підозру, в яких містилася недостовірна інформація, не може мати негативних наслідків у вигляді моральної шкоди, проте він абсолютно не врахував (проігнорував) не тільки сильні душевні хвилювання ОСОБА_3 , цілком доречні у такому випадку, а також обурення тим, що ця повістки виявилася підробленими саме працівником Національного антикорупційного бюро України;
-формальний склад кримінального правопорушення, вчиненого старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , не виключає можливості завдання моральної шкоди саме внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення;
-у постанові не спростовано факт завдання моральної шкоди, оскільки це був стрес, глибоке душевне хвилювання, наслідками яких і є завдана моральна шкода.
Враховуючи вищенаведене, вказуючи на те, що постанова є такою, що була винесена старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 з порушенням прав та інтересів, гарантованих ОСОБА_3 . Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України та КПК України, а також з повним ігноруванням усіх обставин завдання моральної шкоди саме внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , скаржник просить слідчого суддю:
-скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 26.05.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075;
-зобов'язати старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 вручити ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні за №52021000000000075.
До слідчого судді надійшла заява ОСОБА_3 , в якій він просив проводити судове засідання за його відсутності, скаргу підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Національне антикорупційне бюро України було належним чином повідомлено про судове засідання, проте свого представника в судове засідання не направило. Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та осіб, які можуть оскаржувати такі рішення, дії або бездіяльність.
Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Як передбачено п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність як рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно з чч. 1, 2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди (зокрема, постанови від 30.01.2018, справа № 804/2252/14, від 20.02.2018, справа № 818/1394/17, від 24.06.2020, справа № 455/1076/16-ц).
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як передбачено ч.1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 було подано старшому детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 клопотання про вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №52021000000000075.
Слідчий суддя також виходить з того, що старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 було винесено постанову від 26.05.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
При цьому, вказана постанова детектива мотивована, серед іншого, тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, встановлено, що в повідомленні ОСОБА_3 від 21.12.2020 про вчинення кримінального правопорушення відсутні будь-які дані про моральну, фізичну або майнову шкоду, яка була заподіяна ОСОБА_3 внаслідок незаконних, на його думку, дій старшого детектива Національного антикорупційного бюро України. Крім того, в ході досудового розслідування не отримано інформації про завдання будь-якої шкоди ОСОБА_3 , у зв'язку з чим підстави для визнання його потерпілим наразі відсутні.
Виходячи з вищенаведених норм КПК України, досліджених матеріалів скарги слідчий суддя дійшов висновку, що рішення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а саме постанова від 26.05.2021, на даний час є вмотивованою, доводи, викладені в постанові старшого детектива Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_3 не спростовано, відомостей щодо наявності моральної шкоди, протиправності поведінки особи, яка завдала моральної шкоди, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою, на час розгляду скарги ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно до чч.1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись стст. 55, 110, 303, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 26.05.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000075 від 08.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1