3/381/647/21
381/1133/21
22 червня 2021 року місто Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які 07 квітня 2021 року надійшли з Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого пожежником в СТОВ «Світанок», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, -
встановив:
07 квітня 2021 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області з Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 511153, щодо громадянина ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. в с. Кищинці по вул. Вишнева 47 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, від проходження на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою «AICOTEST DRAGER» та в медичному закладі КЗБМР БУМЛ № 4 водій відмовився в присутності свідка. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посвідчення водія НОМЕР_2 вилучено.
Окрім того, 07 квітня 2021 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області з Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 214358, щодо громадянина ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 керував т/з ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням ПДР та явними ознаками алкогольного сп'яніння. На законну вимогу інспектора ВРПП Білоцерківського РУП ст. с-та поліції ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправо, хватав за формений одяг, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 було об'єднано для спільного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та присвоєно об'єднаній справі № 381/1133/21 (провадження 3/381/647/21).
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 своєї вини у вчинених правопорушеннях не визнав. Суду пояснив, що він їхав з дочкою додому, його зупинили працівники поліції та запитали чому немає страховки на лобовому склі авто. Нащо він пояснив поліцейським, що на даний час страховка не кріпиться, але потім працівники поліції запитали його чому він не пристебнутий. Зазначив, що він не був у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження тесту на визначення стану сп'яніння він відмовився, оскільки йому не показали сертифікат на прилад «Драгер», вважав, що прилад «Драгер» може бути недійсним чи простроченим, а працівники поліції давали йому використані прибори. В подальшому працівники поліції вдарили його в ногу та в пах, скрутили в наручники та завезли у відділення поліції в м. Біла Церква. Направлення до лікарні йому ніхто не давав, на прохання завести до лікарні працівники поліції не відреагували. Зазначив, що він розуміє, що був агресивний, але поводив себе з працівниками поліції так, як вони з ним.
Між тим, гр. ОСОБА_1 зазначив, що не звертався нікуди щодо вчинення відносно нього фізичного насильства, поліцію не викликав, побоїв не знімав.
Представник правопорушника ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_1 не був у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок в судовому засіданні суду пояснила, що, що вони з батьком їхали додому з магазину, нічого не порушували, навпроти їхав патруль. Працівники поліції запитали в батька за страховку та за ремінь безпеки, заставили вийти з машини, нічого не пояснили. Потім пропонували дути в трубку. Батько не відмовлявся пройти тест на визначення стану сп'яніння, однак попросив в працівників поліції сертифікат на прилад «Драгер», який йому не надали. В подальшому батька били в коліна та між ноги, скрутили та посадили на заднє сидіння автомобіля і сказали, що повезуть до райвідділу. Батько повернувся додому під ранок. Разом з тим, зазначила, що працівник поліції своїх документів не пред'явили, один із поліцейських сказав, що він пасажир. Чому, батько не віддав прилад не бачила.
Суд, заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, свідка, вивчивши матеріали об'єднаних справ про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КпАП України, Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 185 КУпАП визначено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 511153 від 22 березня 2021 року та серії ГР № 214358 від 22 березня 2021 року; поясненнями свідка ОСОБА_4 від 22 жовтня 2021 року; DVD+R диском; Рапортом ст. сержанта поліції Цимбалюка В. від 22 березня 2021 року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких пом'якшуючих чи обтяжуючи обставин, що могли бути враховані при обранні адміністративного стягнення, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вчинив злісну непокора працівникам поліції при виконанні ними службових обов'язків та те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до суспільно небезпечних, носить умисний характер дій порушника та свідчить про його неповагу до безпеки руху, суд приходить до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керуванням транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 38, 40-1, 130, 185, 221, 245, 248, 249, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати штрафу в вказаний термін, підлягає стягненню з порушника подвійний розмір штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.А. Осаулова