Справа №278/967/21
05 липня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник заявника звернулась з клопотанням про витребування з відділу ЗАГС міста Ташкент Республіки Узбекистан дублікат свідоцтва про народження ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ташкенті Республіки Узбекистан, відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної державами-членами СНД 22.01.1993 року в Мінску (а.с. 44).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких міркувань.
Відповідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Статтею 499 ЦПК України встановлено зміст і форму судового доручення про надання правової допомоги, які мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Відносини між Україною та Республікою Узбекистан щодо отримання за кордоном доказів у цивільних справах, регулюються Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року.
Відповідно до ст. 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 року, договірна Держава призначає Центральний Орган, який зобов'язується отримувати судові доручення, що надходять від судових органів іншої Договірної Держави, і передавати органу, компетентному їх виконувати. Кожна Держава організовує Центральний орган згідно із своїм правом. Доручення надсилаються Центральному Органу Держави виконання без посередництва будь-якого іншого органу цієї держави.
Судове доручення складається мовою запитуваного органу або супроводжується перекладом на цю мову (ст. 4 Конвенції).
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, документи за результатами виконання іноземного доручення суд України складає українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає документи мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до них завірений переклад на таку мову.
Відповідно до п. 7.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, доручення України на підставі Конвенції 1970 року надсилається через Міністерство юстиції України.
У зв'язку з вище викладеним, беручи до уваги, що докази про витребування яких просить представник заявника, знаходяться за кордоном - в Республіці Узбекистан, докази мають суттєве значення для справи, вказані докази беручи до уваги їх характер не можуть бути самостійно отримані заявником, тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про витребування доказів, направивши судове доручення про витребування доказів компетентному органу Республіки Узбекистан.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду.
У зв'язку з вище викладеним, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до надходження відповіді на судове доручення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 190, 252, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Хомчук Віти Антонівни про направлення судового доручення в порядку ст. 498 ЦПК України - задовольнити.
Надіслати Центральному органу Республіки Узбекистан судове доручення щодо витребування з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану (або відповідної архівної установи такого відділу) міста Ташкент Республіки Узбекистан дубліката свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Ташкент, Узбекистан.
Зупинити провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік