Справа № 755/3698/21 Головуючий у І інстанції Курило А.В.
Провадження № 33/824/3082/2021 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
5 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, Львівської обл., громадянина України, працюючого головою ГБК «Лівобережний», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, на користь держави,
Відповідно до постанови суду,ОСОБА_1 , 17 лютого 2021 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29-А, будучи адміністратором хостелу не вжив заходів щодо його закриття, чим порушив постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києвавід 29.03.2021 року, постанову скасувати та провадження у справі закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова винесена при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, щопри розгляді справи судпершої інстанціїне повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив, і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необгрунтоване рішення. Вважає, що постанова є необгрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що співробітниками поліції вказано в протоколі неіснуючий нормативно-правовий акт, а саме постанову Кабінету міністрів України від 09.12.2021 року №1236, більш того в рапорті співробітника поліції від 17.02.2021 року також невірно вказано нормативно-правовий акт Кабінету міністрів України, а саме постанову Кабінету Міністрів України від 09.02.2021 р. №1236, що підтверджує його необізнаність з суттю інкримінованого правопорушення. Також зазначає, що він є лише головою правління гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний», тобто не є суб'єктом господарювання або фізичною особою, яка надає послуги з тимчасового розміщення і проживання, відповідно не с суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу. Окрім того, зазначає, що співробітниками поліції в порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та відповідної інструкції не розбірливо заповнено сам протокол, не повністю зазначено ПІБ співробітника поліції, не вказано в якості додатків будь-які інші матеріали, окрім рапорту. Також, зазначає, що співробітниками поліції після підписання ним протоколу. було внесено додаткові записи щодо свідків, яких фактично не було на місці, та які не зазначені в копії протоколу, шо видали йому.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні 29.03.2021 року присутній не був, тому строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2021 року слід поновити.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Разом з тим, відповідно норми ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Але даних вимог закону особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не дотрималася, враховуючи те, що в протоколі відсутні відомості про свідків адміністративного правопорушення, а саме: місце проживання (перебування) та пояснення.
Також, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із наданої ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення, відомості щодо свідків різняться. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення вказані свідки, а у копії наданої ОСОБА_1 таких свідків не зазначено.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили про те, що особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення,є адміністратором хостелу.
Інших відомостей на підтвердження обставин, зазначених в протоколі та для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 до матеріалів справи не надав.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення потребує додаткової перевірки та доопрацювання, а також надання достовірних відомостей щодо особи правопорушника з посиланням на відповідні докази.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями збирати докази, самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обгрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
З огляду на викладене, вважаю, що місцевий суд під час підготовки справи до розгляду не звернув уваги, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що є перешкодою розгляду справи по суті, а тому постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2021 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з поверненням матеріалів справи до Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві для належного оформлення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повернути до Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві для належного оформлення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига