вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 754/6752/17 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6070/2021Головуючий у суді першої інстанції - Грегуль О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
05 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, який діє на підставі договору, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
У травні 2017 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.08.2016 року станом на 13.11.2019 року у розмірі 172 713 грн. 39 коп., з яких: 54 193 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом; 40 970 грн. 20 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 75 100 грн. 20 коп. - заборгованість за пенею; 2 449 грн. 33 коп. - залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.п. 2.2 Генеральної угоди; стягнути з ОСОБА_1 на АТ КБ "Приватбанк" судовий збір у розмірі 2 590 грн. 70 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 08.08.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 56 648 грн. 19 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредит.
При цьому, зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком кредитний договір.
Разом з тим, в порушення умов Договору та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконував та станом на 13.11.2019 року мав заборгованість за договором у загальному розмірі 172 713 грн. 39 коп., з яких: 54 193 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом; 40 970 грн. 20 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 75 100 грн. 20 коп. - заборгованість за пенею; 2 449 грн. 33 коп. - залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.п. 2.2 Генеральної угоди; стягнути з ОСОБА_1 на АТ КБ "Приватбанк" судовий збір у розмірі 2 590 грн. 70 коп.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.02.2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.08.2016 року: 54 193 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом; 37 309 грн. 11 коп. - заборгованість про процентам; 25 242 грн. 18 коп. - пеня, 2 449 грн. 33 коп. - штраф; 2 590 грн. 70 коп. - судовий збір (т. 1, а.с. 232, 233).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що призначена за його клопотанням судова експертиза документів фінансово-кредитних операцій не була проведення через умисне ухилення банком від виконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів справи.
При цьому, вказує на неврахування судом першої інстанції відсутності його підпису на Умовах та Правилах надання банківських послуг, а також те, що судом невірно розраховано суму пені за рік (т. 1, а.с. 238-241).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.03.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху (т. 1, а.с. 249, 250).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.04.2021 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (т. 2, а.с. 8, 9).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2016 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (надалі - Генеральна угода).
Відповідно до п.п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 Генеральної угоди сторонами було узгоджено зменшити заборгованість, яка виникла з дати надання позичальникові кредиту, а саме проценти на 2 563 грн. 43 коп., комісію на 54 грн. 09 коп., пеню на 0 грн. 00 коп., штарф на 931 грн. 81 коп.; визначено, що заборгованість по договору становить 59 816 грн. 49 коп., а останньою датою погашення заборгованості є 31.08.2019 року.
При цьому, як передбачено п. 2.1 Генеральної угоди, банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 56 648 грн. 20 коп. на строк 36 місяців з 08.08.2016 року по 31.08.2019 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 2 % на місяць на суму залишку заборгованості у вказаній в заяві, Умовах і правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця. Позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 2 222 грн. 47 коп. для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, процентами, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. Останнє погашення заборгованості повинно бути здійснено не пізніше 31.08.2019 року.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що в порушення умов Договору та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за Генеральною угодою не виконує та станом на станом на 13.11.2019 року мав заборгованість у розмірі 172 713 грн. 39 коп., з яких: 54 193 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом; 40 970 грн. 20 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 75 100 грн. 20 коп. - заборгованість за пенею; 2 449 грн. 33 коп. - залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.п. 2.2 Генеральної угоди.
Так, відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Також, як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст.ст. 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Так, на підтвердження погодження умов договору АТ «Приватбанк» надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, копію генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості, виписку по банківському рахунку.
Водночас, не погоджуючись з наданими позивачем розрахунками заборгованості по договору, відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі експертизи документів фінансово-кредитних операцій.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.03.2020 року, яка не оскаржувалася позивачем та набрала законної сили, вказане клопотання задоволено, призначено у справі експертизу документів фінансово-кредитних операцій, на вирішення якої поставлені були питання, про які просив представник відповідача:
- чи відповідає наявний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (по сплаті заборгованості за кредитним договором) перед АТ КБ "Приватбанк" станом на 13.11.2019 року умовам укладеного кредитного договору та розрахунковим документам щодо погашення кредиту за цим кредитним договором;
- чи відповідає метод нарахування АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом, пені та комісії і штрафам за кредитним договором вимогам положення про кредитування заявника.
Проведення експертизи було доручено КНІСЕ. На час проведення експертизи зупинено провадження у справі (т. 1, а.с. 170).
25.06.2020 року до суду першої інстанції надійшло клопотання експерта щодо необхідності надання ПАТ КБ "Приватбанк" додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Вказане клопотання було отримано представником позивача 27.07.2020 року, який своїм підписом зобов'язався надати відповідь на клопотання експерта у строк до 31.07.2020 року (т. 1, а.с. 186).
Однак, 15.09.2020 року до суду першої інстанції надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку від 26.08.2020 року за № 14385/20-72 у цивільній справі № 754/6752/17, в якому він зазначив, що замість додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження, 17.08.2020 року разом з листом Деснянського районного суду м. Києва від 31.07.2020 року надійшло адресоване цьому суду представником банку ОСОБА_2 заперечення на клопотання експерта від 30.07.2020 року, в якому було висловлено прохання до суду відмовити у задоволенні клопотання експерта від 22.06.2020 року, оскільки експерт не уповноважений виконувати роль суду та з'ясовувати законність форми, змісту договору, надавати йому оцінку та вимагати пояснень від сторін щодо аргументів включення тих чи інших пунктів у договір.
У свою чергу, відповідно до ст. 3 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 року судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Згідно з вимогами ст. 12 цього Закону, судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Підпунктом 3.1 пункту 3 "Експертиза документів фінансово-кредитних операцій" розділу ІІІ "Економічна експертиза" Рекомендацій Мінюсту визначено, що одним із основним завдань експертизи фінансово-кредитних операцій є "визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності".
Чинне законодавство України не містить тлумачення термінів "правове питання" та "правова оцінка". Для забезпечення повноти дослідження експерт зобов'язаний проаналізувати всі чинники, які мають вплив на визначення кінцевого результату за поставленими на вирішення експертизи питаннями, у тому числі чинники, пов'язані з відповідністю операцій за кредитним договором нормам чинного законодавства згідно принципам судово-експертної діяльності, у тому числі принципу законності.
Без дотримання судовими експертами принципу законності, дослідження по справі звузиться до меж камеральної перевірки, чим, у свою чергу, буде порушено принцип повноти дослідження та об'єктивності.
При цьому, як встановлено ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, враховуючи те, що у клопотанні експерта було висловлено лише прохання надати відповідну інформацію, необхідну для проведення дослідження за поставленими судом питаннями, а також те, що, як зазначив, експерт, за своїм характером питання, поставлені на вирішення експертизи, не можуть бути розв'язані без надання додаткових матеріалів згідно з клопотанням експерта, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу свого рішення надані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог, адже у даному випадку має місце ухилення позивача від проведення експертизи, що, як наслідок, дає підстави встановити факт недоведеності розміру заявленої позивачем заборгованості відповідача за договором, для з'ясування якої і призначалася така експертиза.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
Отже, ухвалене судом рішення, у зв'язку неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю.
Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 886 грн. 05 коп.
Крім того, слід наголосити, що відповідно до положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 05 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська