вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 357/6089/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5782/2021Головуючий у суді першої інстанції - Кошель Б.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
05 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Коннової Ніни Іванівни, яка діє на підставі договору, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права та на частку у спільному майні та визнання права власності,
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення від 19.10.2020 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.10.2020 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском останнім процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, встановленого ч. 3 ст. 284 ЦПК України (а.с. 106-111).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
При цьому, в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин для поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, з огляду на наступні обставини в їх сукупності:
- перша заява про перегляд заочного рішення була подана ним у день отримання копії заочного рішення, проте передчасно повернута судом першої інстанції з підстав недотримання вимог ст. 285 ЦПК України;
- заявнику не було відомо про наявність ухвали суду від 08.12.2020 року про повернення його першої заяви про перегляд заочного рішення від 19.11.2020 року (а.с. 117-121).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.03.2021 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 127, 128).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2021 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін (а.с. 137).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, як передбачено ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
При цьому, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2020 року, ухваленим у справі №357/6089/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права та на частку у спільному майні та визнання права власності, позов задоволено у повному обсязі.
Вказане заочне рішення було отримано представником відповідача - адвокатом Конновою Н.І. 19.11.2020 року, про що свідчить заява останнього про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії рішення.
Не погоджуючись з указаним заочним рішенням, 19.11.2020 року представник відповідача вперше звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Тобто, виходячи з вищенаведених положень ст. 284 ЦПК України, 08.12.2020 року є граничним строком для звернення відповідача до суду з заявою про перегляд заочного рішення, який останній не пропустив.
Водночас, у зв'язку з відстуністю документу, що підтверджує сплату судового збору, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київського області від 08.12.2020 року заяву було повернуто заявнику.
Повторно з заявою про перегляд заочного рішення заявник звернувся до суду 21.12.2020 року, подавши при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з цією завою.
Залишаючи без розгляду заяву відповідача про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява була подана заявником до суду з пропуском строку, встановленого ст. 284 ЦПК України, а наведені ним підстави для поновлення такого строку є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Однак, постановляюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не враховував, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували як факт обізнанності заявника із ухвалою від 08.12.2020 року, так і факт отримання ним її копії.
Натомість, використавши надане законом право відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, і мавз урахуванням положень ст.ст. 185, 285 ЦПК України, очікуване сподівання на розгляд цієї заяви по суті та/або отримання відповідного судового рішення про залишення заяви без руху, повернення або залишення її без розгляду.
При цьому, як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 05.07.2021 року, при постановлення ухвали від 08.12.2020 року суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки можливість повернення заяви з підстав ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачена лише у випадку не усунення заявником недоліків, про які суд зазначає у відповідній ухвалі, яка постановляється після перевірки заяви на її відповідність вимогам ст. 285 ЦПК України.
Тобто, у даному випадку, подання заяви про перегляд заочного рішення 20.12.2020 року зумовлено причинами, які від заявника не залежали та виникли виключно через недотримання судом першої інстанції вимог процесуального закону в частині вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття заяви до розгляду, а також направлення відповідного судового рішення на адресу відповідача.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав недоведеності поважності причин пропуску строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення, що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що висновок суду про пропуск заявником без поважних причин строку звернення до суду з заявою є помилковим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Коннової Ніни Іванівни,- задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права та на частку у спільному майні та визнання права власності, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська