Провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-з/824/645/2021
м. Київ Справа № 367/7116/16-ц
01 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Желепи О.В.
- Рубан С.М.
при секретарі - Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Задорожної Анастасії Петрівни про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року, ухваленого під головуванням судді Мікуліна А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Бучанської міської ради Київської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру у місті Буча Київської області, Бучанська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом,-
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,1048 га, кадастровий номер 3210945300:01:104:0040, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, проте вважає, що оскаржуваним рішенням було вирішено питання, яке впливає на її права щодо оформлення прав власності на земельну ділянку та володіння нею, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
10 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Задорожна Анастасія Петрівна подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що Київським апеляційним судом в судовому рішенні від 01 червня 2021 року не вирішено питання про судові витрати. Вказувала на те, що ОСОБА_2 , розуміючи, що вона не є спадкоємцем ОСОБА_5 , все одно подала апеляційну скаргу, заздалегідь розуміючи, що не має законного права на спадщину, що свідчить про зловживання нею процесуальними правами.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заяву, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту частин 3, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 с. 131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України.
Звернення ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, з апеляційною скаргою на заочне рішення, вважаючи, що оскаржуваним рішенням було вирішено питання, яке впливає на її права щодо оформлення прав власності на земельну ділянку та володіння нею, не свідчить про зловживання нею чи її представником процесуальними права.
Інших об'єктивних доводів, які б давали апеляційному суду підстави покласти на ОСОБА_2 витрати, понесені позивачем у справі на правову допомогу, під розгляду справи в суді апеляційної інстанції, заява про ухвалення додаткового рішення не містить.
Відтак, представником позивача не доведено, що ОСОБА_2 чи її представник зловживали процесуальними правами, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції мав би право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що покладення на сторону судових витрат за правилами ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження, є правом суду, а не його обов'язком.
Встановивши, що підстави для задоволення заяви про прийняття додаткового судового рішення відсутні, апеляційний суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті додаткового рішення, яка може бути оскаржена відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 понесених позивачем витрат на правову допомогу, відсутні.
Керуючись ст.ст. 131, 141, 142, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Задорожної Анастасії Петрівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді:
.