Справа № 760/9266/16
Провадження № 1-кп/760/404/21
6 липня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090012723 від 27.12.2015 по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ, Республіки Білорусії, громадянина Білорусії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, -
Обвинувачений ОСОБА_9 , 26.12.2015 приблизно о 23.20 годині, знаходячись поряд з виходом аеропорту Жуляни терміналу А, що за адресою: м. Київ, вул. Медова 2, під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше незнайомим ОСОБА_5 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому удари кулаком по обличчю, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
В результаті протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичного експерта №3 від 01.02.2016 заподіяно наступні тілесні ушкодження: садно в лобній ділянці справа, яке відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження; закрита травма лицьового черепу: перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута, які відносяться до тілесного ушкодження ОСОБА_10 ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу. Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились від не менше двох травматичних дій тупим (тупими) предметом (предметами), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 26.12.2015.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вини у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду повідомив, що 26 грудня 2015 р. прямував літаком з Мінська до Києва із дружиною. В літаку йому по спині постукав потерпілий ОСОБА_5 та сказав: «Навушники зніми». Він промовчав. Приблизно через 1 хвилину потерпілий схопив його навушники та розтоптав. На такі дії ОСОБА_9 запитав ОСОБА_5 , навіщо той це зробив, на що останній його перекривляв.
Коли ОСОБА_9 із дружиною виходили із приміщення аеропорту, потерпілий чекав їх на виході та комусь телефонував. Вони пройшли повз нього, однак він їх наздогнав та сказав йому: «Ти нікуди не підеш». Після цього схопив обвинуваченого за капюшон куртки та вдарив в обличчя. Після цього вони впали на землю. До них підбігли люди та допомогли обвинуваченому піднятися. Після цього, вони намагалися сісти в таксі, а потерпілий їх переслідував по території аеропорту. Після того, вони сіли в таксі та поїхали.
Разом з тим, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наданими і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, показаннями потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_5 суду повідомив, що 26 грудня 2015 р. він прямував літаком із Мінська до Києва. Стюардеса зробила зауваження обвинуваченому, щоб той зняв навушники. На що ОСОБА_9 їх зняв та знов надягнув. Коли літак почав заходити на посадку, він зняв навушники із ОСОБА_9 . Обвинувачений відповів на це дуже різко ненормативною лексикою та пообіцяв із ним розібратися. Вказав, що навушники ОСОБА_9 не розтоптував.
Після приземлення літака потерпілий вийшов до залу та чекав на дружину. В цей час ОСОБА_9 підійшов до нього та погрожував йому. Коли вийшли із аеропорту потерпілий намагався викликати поліцію. ОСОБА_9 вдарив потерпілого ОСОБА_5 в ліву сторону, в щелепу, від чого він впав та відчув, що щелепа зламана, а тому викликав поліцію. Він обвинуваченого не бив, фізичної сили не застосовував, членів сім'ї не ображав. Обвинувачений із дружиною та дитиною залишили місце події.
Після цього приїхав автомобіль швидкої допомоги, лікарі надали йому першу медичну допомогу. В лікарні зробили УЗД та виявили, що в нього зламана щелепа, а пізніше, що і 2 зуби.
Потерпілий зазначив, що поніс витрати на лікування та зазнав моральної шкоди у виді моральних страждань внаслідок болю та лікування.
Потерпілий ОСОБА_5 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 .
В зазначеному цивільному позові позивач просив стягнути на користь потерпілого 217420,00 грн. матеріальної шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди, яка була завдана йому злочином.
Пізніше, потерпілий подав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із тим, що може підтвердити лише частину витрат на лікування, а тому просив стягнути з обвинуваченого 112537,00 грн. витрат на лікування, розмір стягнення моральної шкоди залишив без змін.
Після того, потерпілий подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути додатково 53 637,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Свідок ОСОБА_11 , який працював водієм таксі та забирав автомобілем обвинуваченого із сім'єю з аеропорту « ОСОБА_12 », суду повідомив, що бачив як обвинувачений виходив із аеропорту з жінкою та дитиною. Позаду них йшов потерпілий та висловлювався нецензурною лайкою. На третій лінії потерпілий ОСОБА_5 смикнув обвинуваченого ОСОБА_9 за руку та вони разом впали. Спочатку впав ОСОБА_5 , а ОСОБА_9 впав на нього. Після того, як люди їх розняли, ОСОБА_9 із сім'єю повернулися до машини, а ОСОБА_5 підійшов до нього та кричав: «Не увози», оскільки він викликав поліцію. Однак вони поїхали. Під час руху бачив, що у ОСОБА_9 був забій правої руки в районі кисті.
Свідок ОСОБА_13 , що є дружиною потерпілого ОСОБА_5 суду показала, що 26 грудня 2015р в аеропорту «Жуляни» біля 23.00 вона йшла з паркувального майданчика до входу в аеропорт. В цей момент побачила ОСОБА_5 , яки стояв весь у крові, куртка в нього була порвана. В цей момент побачила ОСОБА_9 , який із сім'єю сідав в таксі. Підійшла до потерпілого та спитала про те, що трапилося, на що ОСОБА_5 їй відповів, що його вдарив ОСОБА_9 . При цьому він говорив дуже погано, оскільки в нього було щось із щелепою та не було двох зубів із правої сторони.
Свідок ОСОБА_14 , що є цивільною дружиною ОСОБА_9 , суду повідомила, що 26 грудня 2015р. вона летіла з ОСОБА_9 та сином з Мінська до Києва. Раптом потерпілий став висмикувати навушники у обвинуваченого, почав погрожувати та топтати навушники та сказав: «Зустрінемось із вами в аеропорту». В аеропорту вони викликали таксі. На митному контролі показав, що чекає на виході із аеропорту. Коли вийшли із аеропорту потерпілий наздогнав обвинуваченого, кидався на нього та вдарив кулаком в обличчя. Вони впали. Їх розняли охоронники. Після цього вони сіли в таксі та поїхали. Свідок вказала, що не бачила, щоб ОСОБА_15 бив ОСОБА_16 . Вказала, що не знає, чому у Балашова була поламана шелепа, припустила, що вона могла бути поламана раніше.
Свідок ОСОБА_17 , яка працює заступником директора ПП «Дент-Ін» вказала, що потерпілий ОСОБА_5 дійсно лікував зуби у них. Звернувся 2.02.2016 р. Йому була проведена діагностика, видалення та імплантація. Маніпуляціїї робилися із 24,25,26 зубами. Це верхні зуби.
Свідок ОСОБА_18 , який на той час працював лікарем-стоматологом клініки «Дент-Ін» зазначив, що лікував ОСОБА_5 зуби: № 24,25,26 в зв'язку із чим видаляв кістку, нарощував зуби, вставляв імплант. Вказав, що в верхній ділянці перелому не було, не пам'ятає чи був перелом в нижній ділянці щелепи.
Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які на той час працювали в клініці «Дент-Ін» не змогли пригадати обставин лікування у них ОСОБА_5 .
Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується також дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема:
1. Висновком експерта № 3 від 04.01.2016-01.02.2016, згідно якого, при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при обстеженні і вивченні медичної документації на його ім'я, виявлені ушкодження: а) закрита травма лицьового черепу: перелом нижньої щелепи в ділянці лівого кута; б) садно в лобній ділянці справа.
2 (2-6). Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від не менш двох травматичних дій тупим (тупими) предметом (предметами), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 26.12.2015.
Тілесне ушкодження, вказане у п. а) відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, тілесне ушкодження, вказане у п. б) відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (Т.1, а.с.148-154);
2. Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2016 р., згідно яких ОСОБА_5 впізнав людину, яка нанесла йому тілесні ушкодження під № 2. Згідно довідки до протоколу під № 2 зображений ОСОБА_9 (Т.1, а.с.156-159);
3. Даними медичної документації, згідно яких під час виїзду автомобіля швидкої допомоги ОСОБА_5 надавалася медична допомога та був здійснений первинний медичний огляд, внаслідок якого було встановлено: в області правої надбрівної дуги забійні садна, при пальпації в області лівої щоки набряк тканини, біль при пальпації. Щелепна функція порушена. Попередній діагноз: ЗЧМТ, забій м'яких тканин, перелом щелепи зліва, струс головного мозку (?) (Т.1 , а.с. 161-166);
4. Даними проведення протоколу слідчого експерименту від 26 квітня 2016 р., під час проведення якого потерпілий ОСОБА_5 показав, що в нього із обвинуваченим виник конфлікт. Під час даного конфлікту від торкнувся плеча обвинуваченого та сказав, щоб він чекав приїзду поліції, яку потерпілий викликав. Раптом, несподівано для потерпілого, обвинувачений вдарив його в обличчя рукою, після чого вони впали. Коли потерпілий підвівся, побачив як ОСОБА_9 сів до автомобіля таксі (Т.2, а.с.171-179);
5. Даними протоколу огляду предмета - перегляду диска із відеозаписом, на якому відображені обставини події та даними самого відеозапису, що був переглянутий під час судового розгляду. Виходячи із змісту даного відеозапису встановлено, що потерпілий дійсно простяг руку до обвинуваченого, між ними відбулася боротьба, внаслідок якої вони впали на дорогу. Після чого ОСОБА_9 встав, а ОСОБА_5 залишився лежати. Коли ОСОБА_5 підвівся, конфлікт продовжився ще деякий час, обвинувачений та потерпілий вийшли на дорогу, продовжували бійку, потім ОСОБА_9 сів до таксі та поїхав (Т.1, а.с. 179-183);
Ці докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування загальних обставин події, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також отримані та зібрані у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши зазначені письмові докази, суд прийшов до переконання, що всі вони відповідають один одному, інформація, що в них міститься доповнює одна одну і суперечностей у даних доказах не вбачається.
Інші письмові документи, що наявні в матеріалах справи не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченого, а тому суд відкидає їх, оскільки вони не мають доказового значення для даного кримінального провадження.
Так, дані докази підтверджують події, що відбувалися 26 грудня 2015 р., а саме: конфлікт між обвинуваченим та потерпілим, під час якого сталася бійка, в ході якої потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суд не довіряє показанням свідка ОСОБА_14 , що є цивільною дружиною ОСОБА_9 , оскільки дані показання не узгоджуються із іншими доказами, показаннями інших свідків та потерпілого. Так, свідок стверджувала, що обвинувачений не бив потерпілого, а навпаки, потерпілий бив обвинуваченого. Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні на обличчі саме потерпілого були садна, а щелепа потерпілого була зламана. Як стверджує експерт дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як двох травматичних дій тупим (тупими) предметом (предметами), що повністю спростовує показання даного свідка. Припущення свідка, що щелепа потерпілого могла бути поламана раніше є взагалі надуманими, оскільки потерпілий тільки-но вийшов із літака та жодних травмонебезпечних ситуацій, окрім бійки із ОСОБА_9 , не мав.
Враховуючи зазначене, а також те, що даний свідок є цивільною дружиною обвинуваченого, суд переконаний в тому, що ці показання дані суду з метою допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності.
Крім того, суд не погоджується із міркуванням сторони захисту, що дії обвинуваченого є необхідною обороною, яку він застосував від нападу потерпілого.
Як уже зазначалося, тілесні ушкодження обвинуваченому за висновком експерта були нанесені шляхом не менш як двох травматичних дій. Тобто йдеться не про одинокий удар, а про їх комбінацію (не менше двох), що також свідчить про нападницький характер дій обвинуваченого.
Дані обставини підтверджуються також і обставинами відеозапису, на якому чітко зафіксовано, що після падіння потерпілого та його підведення конфлікт не закінчився. Обвинувачений і надалі його продовжив, вийшовши на дорогу назустріч потерпілому та вчиняв активні дії, спрямовані на потерпілого. А тому твердження сторони захисту про те, що обвинувачений більше ударів потерпілому не завдавав та покинув місце конфлікту разом із родиною, не відповідають даним, зафіксованим у висновку експерта та на відеозаписі.
Дослідивши всі письмові докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки всі вони отримані відповідно до вимог закону без порушення прав учасників судового розгляду. Суд прийшов до висновку, що вони підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
Показання потерпілого та свідків є логічними та послідовними (крім свідка ОСОБА_14 ), повністю узгоджуються із даними, що містяться в письмових доказах.
Вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та не викликає сумнівів у суду.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, яки виразилися у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи питання про цивільний позов, суд виходив з наступного.
Як встановлено під час судового розгляду потерпілому завдані тілесні ушкодження у виді саден на обличчі та перелому нижньої щелепи.
Разом з тим, як випливає із медичної документації, яку потерпілий надав суду, він звертався за медичною допомогою щодо верхніх зубів. Разом з тим, виходячи із медичної документації, що складалася безпосередньо після події та висновку експерта, пошкоджень верхніх зубів у потерпілого не спостерігалося, отже необхідність лікування верхніх зубів, на переконання суду, не пов'язане із травмою, що завдана обвинуваченим. Тому в цій частині позовних вимог має бути відмовлено. Відмовлено має бути і в частині позовних вимог щодо нарахування пені та інфляційних втрат із зазначених вище підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).
Тому обов'язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної поведінки щодо потерпілого і надання додаткових доказів не потребує. Цілком зрозуміло, що протиправна поведінка обвинуваченого по відношенню до потерпілого викликала в нього обурення, фізичні та душевні страждання, що підтверджує сам потерпілий, оскільки наслідки завданої травми вплинули на його здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, а тому цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого та відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66, 67 КПК України обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. Обвинувачений ОСОБА_9 є раніше не судимою особою.
Крім того, як встановлено під час судового розгляду, інкриміноване обвинуваченому діяння відбулося у грудні 2015 року, а отже, строк притягнення його до відповідальності сплив.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи із зазначеного та на підставі ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, суд, -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч. 5 ст. 74 та ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в якості відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речовий доказ: CD-R диск із відеозаписом обставин події - залишити зберігати в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1