Справа № 274/3228/21 Провадження № 2-а/0274/45/21 РІШЕННЯ
05.07.2021 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4171916, винесену 07.05.2021 інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Андрющенком С.С., а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на його користь судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що 07.05.2021 у пункті пропуску перетнув державний кордон на автомобілі Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_1 , під час перетину якого Волинська митниця видала йому попередню митну декларацію. Не доїхавши декілька метрів до Рівненської митниці, позивача зупинив інспектор УПП в Рівненській області лейтенант поліції Андрющенко С.С. та виніс відносно нього постанову серії ЕАН №4171916 від 07.05.2021, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам ДСТУ 4278:2019, чим порушим вимоги п. 2.9 (в) ПДР України та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 гривень.
Позивач вважає, що постанова серії ЕАН №4171916 від 07.05.2021 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки остання, зокрема, не містить посилання на те, в чому саме полягає невідповідність номерного знаку ДСТУ 4278:2019, адже автомобіль, яким керував позивач, мав іноземні номери, які не можуть і не повинні відповідати жодним ДСТУ України.
Крім того, зазначає, що відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 визначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Таким чином, позивач мав 10 діб для реєстрації (перереєстрації) придбаного закордоном транспортного засобу, на якому перетнув державний кордон України 07.05.2021, та для зміни його номерного знаку на знак, який відповідає встановленим вимогам.
Ухвалою суду від 20.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
17.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, зокрема, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №136 (зі змінами і доповненнями), відповідно до підпункту "в" пункту 2.9 яких водієві забороняється керувати транспортним засобом, з поміж іншого, з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Так, у відповідності до розділу 3 ДСТУ 4278:2019 "Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування" знаки, залежно від типу, мають містити інформацію щодо адміністративно-територіальної належності, порядкового номера, серії, символи державної належності, а також серійний номер, однак, номерний знак транспортного засобу, яким керував позивач, не містив зазанченої вище інформації, що стало підставою притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Оглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна вимога, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазанчає наступне.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4171916 від 07.05.2021, складеною інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Андрющенком С.С., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень (а.с.12).
У постанові зазначено, що 07.05.2021 у м.Сарни, вул.Бєлгородська, 70, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touareg з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів ДСТУ 4278:2019, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України.
Так, згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У силу вимог пункту 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; керувати транспортним засобом, зокрема без номерного знака або з номерним знаком, що: неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною шостою статті 121 КУпАП визначено, що за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - встановлена відповідальність шляхом накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, експлуатація транспортного засобу без номерного знака (за наявності всіх інших необхідних ознак складу правопорушення), становить собою окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Суд звертає увагу на приписи статті 37 Закону України «Про дорожній рух», якими передбачено підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Зокрема, забороняється експлуатація незареєстрованих (не перереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Вимоги до встановлення номерних знаків закріплені в ДСТУ 3650:19 «Знаки номерні транспортних засобів - Загальні технічні умови (далі ДСТУ 3650:19), ДСТУ 4278:19 «Знаки номерні транспортних засобів - Загальні вимоги, Правила застосування (далі ДСТУ 4278:19).
При цьому, ДСТУ 4278:2012 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 грудня 2012 року № 1525, встановлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування державних номерних знаків для: транспортних засобів усіх типів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та які підлягають державній реєстрації і обліку: автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів; транспортних засобів Збройних сил України; транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування: великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Відповідно до ДСТУ 4278:19 номерні знаки залежно від типу мають містити інформацію щодо адміністративно-територіальної належності, порядкового номера, серії; символи державної належності, а також серійний номер.
Згідно постанови КМУ від 7 вересня 1998 р. N1388 із змінами «Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі постанова КМУ від 07.09.1998) власник транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представник (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Положеннями п.п.17, 47 цієї ж постанови визначено порядок видачі номерних знаків і номерних знаків для разових поїздок.
Доводи позивача про те, що 07.05.2021 він у пункту пропуску перетнув державний кордон на автомобілі Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджуються попередньою митною декларацією U119814476/3200751744/700208344 (а.с.13).
Окрім того, в матеріалах справи наявний дозвіл на керування транспортним засобом з тимчасовим номерним знаком, виданий Компанією MOTRSTYRELSEN (орган податкової адміністрації Королівства Данія), в якому тимчасовий номерний знак - НОМЕР_1 використовується з метою експорту (а.с.9).
Отже, в даному випадку, на переконання суду, ОСОБА_1 при наявності документів про розмитнення автомобіля з відповідною позначкою, впродовж десяти днів мав право керувати транспортним засобом без номерного знаку для разових поїздок.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4171916 від 07.05.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 229, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 33, 121, 247, 251, 268, 278, 279, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4171916 від 07.05.2021, винесену інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Андрющенком С.С.,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції , місцезнаходження: 33028, Рівненська область, м.Рівне, вул.С.Бандери, 14а, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Т.Б.Большакова