Справа № 274/4073/21
Провадження № 2-о/0274/94/21
Іменем України
"02" липня 2021 р. м. Бердичів
в складі: головуючої судді Хуторної І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поступайло Х.О.,
учасники справи, присутні в судовому засіданні: заявниця ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
1. Описова частина
24.06.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк шість місяців із заборонами:
- наближатись на п'ять метрів до місця проживання (перебування) та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 на строк шість місяців вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто або через третіх осіб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
На обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 вказала, що вони разом із онукою ОСОБА_3 , чоловіком онуки та її неповнолітніми дітьми проживають по АДРЕСА_1 .
Протягом тривалого часу заявниця страждає від психологічного та фізичного насильства зі сторони онуки ОСОБА_2 . Під час періодичних конфліктів їх побутові сварки доходять до агресивної поведінки, грубої нецензурної лайки з боку онуки та погроз фізичною розправою.
06.06.2021 о 10-00 год. після чергового конфлікту заявниця вимушена була викликати поліцію, яка засвідчила факт її звернення про застосування щодо неї домашнього насильства ОСОБА_2 .
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 24.06.2021 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені у заяві вимоги та пояснила, що її онука чинить щодо неї насильство, погрожує їй, колить невідомі уколи, штовхає її, виражається нецензурно, ображає її. У травні цього року онука порубала її посіви. Вона має окрему кімнату та частину городу, який обробляє. Вона неодноразово зверталася до поліції. З онукою часто не спілкується. Разом зі своїм чоловіком свого часу вони подарували онуці свій будинок. Тепер же виникають конфлікти, оскільки їй все забороняють. Вона лише хоче, щоб їй купили окреме житло в місті, де вона буде проживати одна.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заявлені вимоги не визнала та пояснила, що заявниці вдома не обмежено доступ ні до чого. Вона має окрему кімнату, частину городу, який обробляє, отримує самостійно свою пенсію та розпоряджається нею. Проте баба останнім часом стала себе поводити агресивно, погрожує, що спалить будинок. Вона своєю поведінкою лякає дітей, які самі бояться залишатися в її присутності. Баба має проблеми зі здоров'ям, лікар-психіатр їй прописував лікування, заспокійливі, від який поведінка заявниці покращувалася. На даний час вони вирішують питання постановки заявниці на облік в лікаря-психіатра. Проте її не вдається оглянути лікареві, так як тої часто не буває вдома. Вирішити питання окремого проживання не видається можливим, оскільки коштів на придбання житла, яке хоче баба вони не мають.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Із долучених до заяви документів та матеріалів, витребуваних із Бердичівського РВП вбачається, що ОСОБА_1 01.07.2019, 18.07.2019, 26.07.2019, 15.08.2019 та 06.05.2021 зверталася до поліції щодо неправомірний дій щодо неї зі сторони її онуки ОСОБА_3 .
За кожною із заяв ОСОБА_1 дільничним інспектором поліції проведено перевірку, відібрано пояснення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та жодного разу протокол про вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 не складався.
За наслідками звернення ОСОБА_2 до Бердичівського відділу поліції щодо неправомірної поведінки ОСОБА_1 від 03.07.2019 ОСОБА_2 повідомлено, що до головного лікаря Бердичівської ЦМЛ направлений запит на проведення медичного обстеженням ОСОБА_1 та при необхідності надання їй психіатричної допомоги.
У амбулаторній карті ОСОБА_1 наявний запис сімейного лікаря ОСОБА_4 від 16.07.2019 наступного змісту: «Скарги на напади агресії, неконтрольованої поведінки, часто нападає на людей, може спричинити собі шкоду ( билася головою об стінку, падала) кричить, плаче. Увесь час погрожує родині отруєнням, пожежею, облити кислотою. Діагноз: розлади психіки та поведінки (внаслідок вживання алкоголю)."
Лікарем-психіатром ОСОБА_5 видано рецепт на ім'я ОСОБА_1 від 17.07.2019 на придбання ліків.
Норми права, які застосовані судом
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду
З урахуванням змісту вищевказаних норм закону, обмежувальний припис може бути видано щодо кривдника, тобто особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Заявниця в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надала суду належних й допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_2 фізичного, економічного чи психологічного насильства відносно неї, а також ризиків настання насильства у майбутньому.
Сам факт звернення заявниці до органів поліції свідчить про наявність конфлікту між заявницею та онукою, проте такі звернення та зібрані поліцією матеріали за цими зверненням не підтверджують факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці.
Тому оскільки необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» має бути факт вчинення домашнього насильства щодо особи, а такого факту судом не встановлено, у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265, 293, 350-5, 350-6 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 06.07.2021
Суддя І.Ю. Хуторна