Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1321/20
Провадження № 2/273/2/21
(повне)
01 липня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., за участю представника позивачів ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 до Сільськогосподарського кооперативу «Діброва», ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства,-
Представник позивачів: ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 - адвокат Якухно О.М. звернувся в суд з позовом до Сільськогосподарського кооперативу «Діброва», ОСОБА_3 , просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165, виданого 20.08.2018 року керівником Сільськогосподарського кооперативу «Діброва» - Коваленком Миколою Васильовичем на ім'я ОСОБА_3 та стягнути судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є власниками майнового паю колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Лан» (далі КСП «Лан»), правонаступником якого є Сільськогосподарський кооператив «Діброва» (далі СГК Діброва), позивач ОСОБА_1 також є членом (засновником) СГК «Діброва». 22.08.2018 року державним реєстратором Баранівської міської ради Бабюк О.А. було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 8772,7 кв.м., які знаходять по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_3 . Підставою для реєстрації права власності було свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165, видане 20.08.2018 року головою СГК «Діброва» - ОСОБА_5 , взамін інших свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкти нерухомого майна загальною площею 8772,7 кв.м. скасовано наказом Міністерства Юстиції України від 15.01.2019 року №126/5 з підстав невідповідності дій державного реєстратора вимогам законодавства.
На думку позивачів, невідповідність оскаржуваного документа вимогам законодавства підтверджується листом Дубрівської сільської ради від 13.04.2020 року №133 згідно якого, до сільської ради не надходили документи про набуття ОСОБА_3 майнових паїв та видачу йому свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165, тобто основною підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, є його видача не уповноваженим органом.
Позивачі вважають, що право розпорядження майном співвласників реорганізованого КСП «Лан»належить колишнім членам підприємства, що є співвласниками майна, рішення загальних зборів яких є обов'язковим для виконання комісією з організації вирішення майнових питань. ОСОБА_3 не звертався до комісії із заявою про виділення йому майнового паю в натурі і рішення зборів співвласників з цього питання не приймалося, тому напис на свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ №095165 щодо переліку майна, яке виділяється ОСОБА_3 , вчинений особисто керівником СГК «Діброва» Коваленком С.М. без згоди всіх співвласників оформлених рішенням зборів, проведений в порушення вимог законодавства, що підтверджує недійсність оспорюваного документу. У зв'язку з допущеним порушенням:
- порушено право співвласників на виділення майна згідно його структури, що призвело до передачі у власність одній особі нерухомого майна, що підлягає паюванню та позбавило інших співвласників на отримання у власність не тільки рухомого, але і нерухомого майна;
- порушено вимоги законодавства, якими встановлено право на прийняття рішення щодо визначення переліку конкретного майна, яке підлягає виділенню належить тільки співвласникам, а не користувачу, який є тільки виконавцем волі співвласників і не вправі самостійно вирішувати такі питання без їх рішення;
- керівник СГК «Діброва» за відсутності рішення зборів співвласників майна, членів кооперативу та правління кооперативу, як користувача спільного майна пайовиків (членів колишнього КСП), вийшов за межі своїх повноважень, визначених Статутом, позбавив кооператив можливості використання вказаного у свідоцтві майна та отримання членами кооперативу доходів від користування ним, а також здійснив дії, які можуть потягти за собою заподіяння збитків СГК «Діброва» у вигляді відшкодування шкоди співвласникам майна колишнього КСП.
Також, видача свідоцтва про право власності на майновий пай неуповноваженим органом призводить до порушення процедури його видачі, втрати контролю по обліку співвласників пайового майна, створення умов до привласнення пайового майна в незаконний спосіб, чим порушено права співвласників цього майна та підприємства користувача в т.ч. членів кооперативу на його використання.
21.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву поданий відповідачем ОСОБА_3 , який вважає, що ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 не вказали в позові з посиланням на докази, що вони є належними позивачами, що їх права та інтереси були порушені ним як відповідачем, що способи захисту їх прав зазначених у позові відповідають вимогам закону. ОСОБА_3 зазначив, що позивач ОСОБА_1 тривалий час не працює в СГК «Діброва», а також втратила право на майно сільськогосподарського підприємства шляхом погашення майнового сертифікату серії ЖИ-6 №102085 на суму 442,00 гривень. Крім того на його думку, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ №095165 від 20.08.2018 року не відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду в справі №917/927/17, тому є не відповідним способом захисту цивільного права (т.1 а.с.142-145).
У відповіді на відзив направленій на адресу суду 31.12.2020 року, представник позивачів адвокат Якухно О.М. просив визнати безпідставними доводи відповідача ОСОБА_3 викладені у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 є належними позивачами в цивільній справі, діями відповідачів порушується право на безперешкодне володіння, користування, розпорядження власністю. Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165, видане 20.08.2018 року керівником СГК «Діброва» Коваленком М.В. на ім'я ОСОБА_3 є недійсним, оскільки видане неправомочним органом та з порушенням порядку встановленого чинним законодавством (т.1 а.с.159-161).
Представник позивачів - адвокат Невмержицька Т.О. в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги зіславшись на обставини викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додатково показала, що позовну заяву в інтересах позивачів подано належним представником, адвокатом Якухно О.М. надано всі докази на підтвердження своїх повноважень, ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 є належними позивачами в цивільній справі, свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165 видане неуповноваженим органом, тому є недійсним, майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передане ОСОБА_3 без рішення загальних зборів, тобто без дотримання процедури передачі, для передачі майна в натурі збори співвласників приймають рішення, складається акт прийому - передачі майна, спосіб захисту є належним.
В судове засідання 01.07.2021 року відповідач ОСОБА_3 не з'явився, направив до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, зазначив, що правову позицію свого представника - адвоката Желіховського В.М., яку він викладе в судовому засіданні підтримує повністю (т.2 а.с.105). Разом з тим в підготовчих судових засіданнях, судових засіданнях проведених раніше, надісланих до суду клопотаннях, заявах, відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнавав, просив відмовити в задоволенні позову, звертав увагу суду на те, що до матеріалів цивільної справи не долучено належних доказів, які підтверджують повноваження представника позивачів - адвоката Якухно О.М. Позивач ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки її права як засновника не порушувалися, засновники не наділені правом розпоряджатися майном кооперативу. ТОВ «Біріт імені Шевченка» не може звертатися до суду з позовом, оскільки виключно правління СГК «Діброва» забезпечує збереження майна кооперативу. Свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ №095165 від 20.08.2018 року, яким зафіксовано факт наявності права не може бути визнано недійсним, оскільки недійсними потрібно визнавати договори купівлі - продажу, які стали підставою видачі свідоцтва. Акт прийому - передачі майнового фонду зазначений в державній реєстрації є чинним, оскільки його ніхто не оскаржує.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Желіховський В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, додатково пояснив, що особа, яка подає позовну заяву в інтересах інших осіб має долучити до матеріалів позову належні, допустимі, достовірні докази повноважень, які надають право на звернення до суду, адвокат Якухно О.М. подав позовну заяву без належних на те повноважень, тому в судовому засіданні 26.04.2021 року було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, Верховним Судом відкрито касаційне провадження в цивільній справі №273/1808/19, тому він заявив клопотання про зупинення провадження у справі, а також вказав що подана позовна заява є неналежним способом захисту, оскільки подана неналежним позивачем.
Представник відповідача, голова правління СГК «Діброва» Коваленко М.В. в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву та просив слухати цивільну справу без його участі, позов не визнав повністю (т.1 а.с.186).
Суд, заслухавши пояснення учасників цивільного провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.02.2000 року на загальних зборах засновників було прийнято: установчий договір між засновниками кооперативу про створення та діяльність сільськогосподарського кооперативу «Діброва» с. Дубрівка, шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Лан»; Статут СГК Діброва з доповненнями і змінами, які були внесені при обговоренні проекту; обрано голову багатогалузевого СГК «Діброва», (т.1 а.с.9-10, т.2 а.с.19-20, 23-25).
Засновниками СГК «Діброва» стали п'ятдесят чотири члени, позивач ОСОБА_6 , вона ж ОСОБА_7 (т.1 а.с.33) в списку засновників значиться за номером шістнадцять (т.1 а.с.11, т.2 а.с.26,27).
Пріоритетними завданнями СГК «Діброва» стало вирощування товарної продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка та інші види діяльності, спрямовані на задоволення інтересів членів кооперативу та трудового колективу, що стверджується Статутом СГК Діброва (т.1 а.с.12-17, т.2 а.с.7-18).
15.02.2000 року Баранівською РДА проведено державну реєстрацію СГК «Діброва», реєстраційна справа 2/222, юридична адреса: с. Дубрівка, Баранівського району Житомирської області, засновники - 54 фізичні особи, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису); бобових культур і насіння олійних культур; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.39-40, 51-53, 162, 190-191, т.2 а.с.21-22).
З завіреної у встановленому законом порядку копії протоколу №3 від 30.04.2001 року зборів співвласників СГК «Діброва» вбачається, що на зборах співвласників затвердили майновий фонд, який припадає до розподілу та список людей, які мають право на майно, ОСОБА_6 значиться за номером 226, вартість її майна становить 442 гривні (т.1 а.с.18).
Інформацією наданою Дубрівською сільською радою 03.04.2020 року №130 стверджується, що ОСОБА_8 включена рішенням зборів співвласників №3 від 30.04.2001 року до списку осіб, які мають право на майновий пай колишнього КСП «Лан» під номером 226, інформація про видачу ОСОБА_8 свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства відсутня, до Дубрівської сільської ради не надходили документи про відчуження ОСОБА_8 належного їй майнового паю і нове свідоцтво у разі набуття у власність майнового паю (його частини) іншій особі не видавалося (т.1 а.с.35).
З ксерокопій довідок виданих головою СГК «Діброва» №№3, 4 від 17.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 станом на 01.08.2010 року втратила право на майно СГК « ОСОБА_9 » у зв'язку з погашенням майнового сертифіката серії ЖИ-6 №102085 на суму 442,00 гривні, шляхом виписки будівельних матеріалів (блоки) на суму 322,00 гривні, територія ферми №6 с. Дубрівка, а також сільськогосподарською продукцією (пшениця) на суму 120,00 гривень (т.1 а.с.96, 178).
20.06.2017 року Дубрівською сільською радою видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №358998, яке надало ТОВ «Біріт ім.Шевченка» право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГК «Діброва» с. Дубрівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 30.04.2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства становить 509522 гривень, частка ТОВ «Біріт ім. Шевченка» визначена в розмірі 623 гривні (т.1 а.с.23).
20.08.2018 року головою СГК «Діброва» ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165, згідно якого ОСОБА_3 отримав право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГК «Діброва» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 30.04.2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства становить 509522 гривень, частка ОСОБА_10 визначена в розмірі 210604 гривні (т.2 а.с.38).
Під час видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165, за підписом голови СГК «Діброва» - Коваленка М.В., передано в натурі ОСОБА_10 майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлові будівлі: вагова; сіносховище №1; телятник №1; корівник №1, корівник №2, корівник № НОМЕР_1 , будинок відпочинку, конюшня, кормокухня, телятник №2, сіносховище № НОМЕР_2 , водонапірна башня, артскважина» (т.2 а.с.38 зворотня сторона).
22.08.2018 року державним реєстратором Бабюк О.А. на підставі акта приймання-передачі майнового фонду сільськогосподарського кооперативу «Діброва», свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165 внесено запис про право власності, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 42718788 та внесено запис про право власності номер 27655666, форма власності приватна, власник ОСОБА_3 . Об'єктом нерухомого майна стали нежитлові будівлі загальною площею 8772,7 кв.м, які знаходяться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.19, 22).
Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_11 в інтересах засновника СГК «Діброва» Власюк С.М., 14.01.2019 року прийняла висновок яким рекомендувала скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018 року №42718788 (т.1 а.с.24-27).
Наказом заступника Міністра з питань державної реєстрації Ірини Садовської від 15.01.2019 року №126/5 на піставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.01.2019 року, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018 року №42718788, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О.А. (т.1 а.с.89).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02.03.2021 року залишено без змін рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24.06.2020 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року №126/5 та зобов'язання поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018 року №42718788, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О.А., а також зобов'язання Міністерства юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2018 року №44135895, прийняте державним реєстратором Управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчуком Р.О. - відмовлено, постанова набрала законної сили з дня її прийняття (т.2 а.с.106-111).
Згідно інформації наданої Дубрівською сільською радою 13.04.2020 року №133, ОСОБА_3 не був включений рішенням зборів співвласників №3 від 30.04.2001 року до списку осіб, які мають право на майновий пай колишнього КСП «Лан», до Дубрівської сільської ради не надходили документи про набуття ОСОБА_3 майнових паїв у співвласників колишнього КСП «Лан» (правонаступник СГК «Діброва») і нове свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165 від 20.08.2018 року ОСОБА_3 Дубрівською сільською радою не видавалося (т.1 а.с.36).
Копіями звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошове забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів сільськогосподарського кооперативу «Діброва» за лютий, жовтень та листопад 2015 року, копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за ІІ квартал 2016 року стверджується, що у кооперативі нараховувалася заробітна плата за вказаний період одній особі - Голові правління кооперативу (т.1 а.с.172-176).
Відповідно до копії відповіді Баранівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості від 18.12.2020 року №527/60202-20, ОСОБА_1 до філії упродовж 2019-2020 років не зверталася. Перебувала на обліку в службі зайнятості з 16.04.2013 року по 04.08.2013 року. 04.01.2018 року ОСОБА_1 зверталася до служби зайнятості з питань працевлаштування і їй було видано направлення для працевлаштування в Баранівську філію СП у формі ТОВ «Ріф-1» складальником верху взуття, відповідно до якого вона була працевлаштована на роботу з 11.01.2018 року (т.1 а.с.177).
З копії відповіді Дубрівської сільської ради від 10.12.2020 року №499 вбачається, що в органі місцевого самоврядування відсутні запитувані адвокатом Желіховським В.М. документи, а саме: оригінал книги обліку свідоцтв про право власності на майнові паї членів реорганізованого КСП - СГК «Діброва»; акт розрахунку (уточненого) пайового фонду КСП - СГК «Діброва» з часу розпаювання; документи, які містять структуру (уточнену) пайового фонду та перелік (уточнений) майна пайового фонду КСП - СГК «Діброва». В наявності є копії книги у якій відображається перелік громадян, які мають право на частку у майні реорганізованого КСП - СГК «Діброва», але вона може містити недостовірну, неповну або часткову інформацію, оскільки оформлена і отримана не в належному стані (без мокрих печаток, підписів, відсутності прошиття та нумерації аркушів) (т.2 а.с.31).
Копією листа голові Дубрівської територіальної громади Козиренку В.П. від 13.08.2020 року стверджується, що ОСОБА_3 звертався до органу місцевого самоврядування з проханням обміняти придбане протягом 2015-2016 років право на розпайоване майно СГК «Діброва», в кількості 38 майнових сертифікатів, загальною вартістю 51064,00 гривень на один сертифікат виданий на його прізвище (т.2 а.с.51).
Вирішуючи питання щодо процесуального статусу учасників розгляду цивільної справи, а саме право позивачів ТОВ «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 мати права та обов'язки у даному цивільному провадженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ТОВ «Біріт імені Шевченка» має свідоцтво серії ЖИ-6 №358998 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) СГК «Діброва» с. Дубрівка Баранівського району, яке видане Дубрівською сільською радою у відповідності до вимог закону, ніким не оспорене та не скасоване і є чинним. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства становить 509522 гривень, частка ТОВ «Біріт імені Шевченка» визначена в розмірі 623 гривні (т.1 а.с.23).
Аналогічне право на майно колективного сільськогосподарського підприємства СГК «Діброва» с. Дубрівка засвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165, яке видане на ім'я ОСОБА_3 (т.2 а.с.38), що є предметом спору в даному цивільному провадженні, а тому позивач ТОВ «Біріт імені Шевченка» і відповідач ОСОБА_3 пов'язані спільними правами на майно колективного сільськогосподарського підприємства СГК «Діброва» с. Дубрівка.
Наявність спору між співвласниками щодо розпорядження майном колективного сільськогосподарського підприємства свідчить про належність позивача ТОВ «Біріт імені Шевченка» у вказаній справі.
Посилання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Желіховського В.М. на інформацію отриману за адвокатським запитом №01/20 від 03.12.2020 року (т.2 а.с.28-34), як на підставу спростування фактів і обставин викладених у позовній заяві та на підтвердження правової позиції щодо прав та обов'язків позивача ТОВ «Біріт ім.Шевченка», його процесуального статусу у вказаному цивільному провадженні спростовується обставинами вказаними вище та дослідженими в судовому засіданні доказами.
В частині прав та обов'язків позивача ОСОБА_1 , її процесуального статусу у вказаному цивільному провадженні, суд обґрунтовує наступними обставинами, які підтверджені належними, достовірними, допустимими даказами дослідженими в судовому засіданні.
Порядок вступу та вибуття з членів кооперативу врегульовано нормами Закону України «Про кооперацію».
Відповідно до ст.7 цього Закону, кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.
Підстави припинення членства в кооперативі визначено у ст.13 Закону України кооперацію» відповідно до якої, членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. При цьому припинення членства у кооперативі можливе лише на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу (ст.15 Закону України «Про кооперацію», п.«и» ч.1 ст.24 Статуту), до виключної компетенції яких належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Обставини, які підтверджують право ОСОБА_1 на майновий пай колишнього КСП - користувач СГК «Діброва» с. Дубрівка, а також про її членство у сільськогосподарському кооперативі встановлені в судовому засіданні.
Як зазначено вище, установчим договором від 10.02.2000 року створено СГК «Діброва», засновниками якого стали п'ятдесят чотири члени, позивач ОСОБА_12 в списку засновників значиться за номером шістнадцять.
З моменту створення кооперативу та по даний час кількість членів СГК «Діброва не змінювалася, що підтверджується роздруківками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому ОСОБА_1 залишається його членом.
Посилання відповідача ОСОБА_3 на підставу припинення ОСОБА_1 членства в СГК «Діброва» у зв'язку із погашенням майнового сертифікату серії ЖИ-6 №102085 спростовується наступним.
Дійсно в матеріалах цивільної справи наявні довідки видані СГК «Діброва» про те, що ОСОБА_6 станом на 01.08.2010 року втратила право на майно СГК « ОСОБА_9 » у зв'язку з погашенням майнового сертифіката серії ЖИ-6 №102085 на суму 442,00 гривні, шляхом виписки будівельних матеріалів (блоки) на суму 322,00 гривні, територія ферми №6 с. Дубрівка, а також сільськогосподарською продукцією (пшениця) на суму 120,00 гривень (т.1 а.с.96, 178), однак це не підтверджує втрату її членства в СГК «Діброва». Як зазначено вище та підтверджено належними, допустимими доказами (т.1 а.с.11, т.2 а.с.26,27), ОСОБА_1 є одним із співзасновників СГК «Діброва» з 2000 року, тобто її право на майновий пай колишнього КСП ніяким чином не стосується членства в СГК «Діброва».
Згідно п.4.4 Установчого договору засновників СГК «Діброва» вступний внесок засновника кооперативу становить одну гривню (т.1 а.с.10, т.2 а.с.25). Інше майно, в т.ч. право на майновий пай колишнього КСП, ОСОБА_1 не вносила до пайового фонду кооперативу, що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про розмір пайового фонду (т.1 а.с.39, 51 зворотня сторона, 162, 190 зворотня сторона).
Отже, з урахуванням наведеного, будь-який зв'язок між правом ОСОБА_1 на пайове майно колишнього КСП та її членством в СГК «Діброва» відсутній, а тому доводи ОСОБА_3 про припинення її членства в кооперативі не узгоджуються із нормами матеріального права та наявними доказами.
Посилання ОСОБА_3 на інформацію отриману за адвокатським запитом №03/20 від 21.12.2020 року (т.1 а.с.165-179), як на підставу спростування фактів і обставин викладених у позовній заяві та на підтвердження правової позиції щодо прав та обов'язків позивача ОСОБА_1 , її процесуального статусу у вказаному цивільному провадженні спростовується обставинами вказаними вище та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту прав визначені ст.16 ЦК України, відповідно до якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Нормами ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Приписами ч.2 ст.8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, шо право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року передбачено: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності; збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв.
Підпунктом 1 п.2 Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29.01.2001 року передбачено здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів щодо: недопущення порушень майнових прав колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі права власності на паї; забезпечення неухильного виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов'язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств.
Порядок отримання свідоцтва про право власності на майновий пай врегульовано Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177 (далі Порядок).
Так, згідно п.13 Порядку, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
Пунктом 14 Порядку встановлено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству.
Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.
Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Встановлено, що 20.08.2018 року головою СГК «Діброва» ОСОБА_5 видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165 (т.2 а.с.38), при цьому ОСОБА_3 не був включений рішенням зборів співвласників №3 від 30.04.2001 року до списку осіб, які мають право на майновий пай колишнього КСП «Лан», до Дубрівської сільської ради не надходили документи про набуття ОСОБА_3 майнових паїв у співвласників колишнього КСП «Лан» (правонаступник СГК «Діброва») і нове свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165 від 20.08.2018 року ОСОБА_3 Дубрівською сільською радою не видавалося (т.1 а.с.36).
Отже, з урахуванням наведеного, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165 ОСОБА_3 видано не уповноваженим органом, що не узгоджується з нормами матеріального права.
Крім того під час видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №095165, за підписом голови СГК «Діброва» - Коваленка М.В., передано в натурі ОСОБА_10 майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлові будівлі: вагова; сіносховище №1; телятник №1; корівник №1, корівник №2, корівник № НОМЕР_1 , будинок відпочинку, конюшня, кормокухня, телятник №2, сіносховище № НОМЕР_2 , водонапірна башня, артскважина» (т.2 а.с.38 зворотня сторона).
Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема, Законом України від 14 лютого 1992 року №2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" і Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62.
Відповідно до п.9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14 березня 2001 року, виділення з складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством правонаступником на підставі рішення загальних зборів співвласників.
Типовим положенням про комісію з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, передбачено створення комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), основним завданням комісії є уточнення складу і вартості майнових фондів майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.
За змістом п.12 Порядку встановлено, що питання розподілу майна пайового фонду вирішується загальними зборами співвласників майнових паїв, які затверджують подані комісією пропозиції, після чого, згідно з п.15 Порядку, таке майно виділяється підприємством правонаступником з оформленням акту приймання - передачі.
Таким чином, законодавством чітко встановлено, що повноваження на розпорядження майном і право на розпорядження майном мають лише загальні збори співвласників майнових паїв.
З огляду на вищенаведене, належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України доказів прийняття загальними зборами членів співвласників майнових паїв, рішення про виділення ОСОБА_3 в натурі майна, суду не надано, виділення та передача майна в натурі головою СГК «Діброва» - ОСОБА_5 порушує вимоги матеріального права.
Посилання відповідача ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №917/927/17, як на підставу неналежного способу захисту прав обраного позивачами у вказаній цивільній справі спростовується наступними обставинами.
Відповідачем ОСОБА_3 не враховано відмінність обставин у справах, інші правові позиції суду касаційної інстанції та норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини. Так у цивільній справі №917/927/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: «тобто свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб'єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Отже, правовстановлюючим документом у цьому випадку є недійсне рішення Остап'ївської сільради від 17.09.2008 №12 "Про оформлення права приватної власності", на підставі якого видані відповідні свідоцтва від 13.10.2008 серії САВ/310925 та серії САВ/310924 та дійсність яких може бути підтверджена (не підтверджена) судом при вирішенні спору щодо дійсності рішення відповідного органу, на підставі якого було видано оскаржуване заявником свідоцтво. Оскільки рішення про оформлення права власності правомірно визнано недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право мають бути визнані недійсними також, що й було здійснено судами попередніх інстанцій і є вірним, на думку колегії суддів».
Отже, Верховний Суд висловив свою позицію щодо недійсності свідоцтва про право власності, видане на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що є цілком логічним, оскільки визнання рішення недійсним тягне за собою наслідком недійсність документа, виданого на його виконання.
В той же час, оспорюване свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165 видане не на виконання рішення органу місцевого самоврядування, тому є самостійним об'єктом позовних вимог.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 лютого 2012 року по справі №6-78цс11, залишивши без змін попередні судові рішення, в якій зазначено: «оскільки судом встановлено, що рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідача сільською радою не приймалося, а тому наведені заявником приклади не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку без скасування правової підстави видачі такого акта - рішення сільської ради».
Щодо посилання відповідача ОСОБА_3 на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від: 27.06.2018 року, справа №925/797/17; 05.02.2020 року, справа №904/750/19; 27.05.2020 року, справа №442/2771/17; 09.03.2021 року, справа №756/4120/16-ц, слід зазначити, що предметом розгляду у вказаних справах було визнання недійсним свідоцтв про право власності на майно видані правомочним органом з дотриманням встановленого порядку, що різниться з обставинами та порядком видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165 від 20.08.2018 року.
Суд не бере до уваги лист направлений ОСОБА_3 голові Дубрівської територіальної громади Козиренку В.П. від 13.08.2020 року про обмін придбаних сертифікатів в кількості 38 штук загальною вартістю 51064,00 гривні на один сертифікат (т.2 а.с.51), оскільки предметом розгляду є свідоцтво про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 №095165 від 20.08.2018 року видане головою СГК «Діброва» - ОСОБА_5 .
Щодо посилання представника відповідача на обставини заперечень проти позову, а саме звернення до суду з позовною заявою адвокатом Якухно О.М. без належних на те повноважень слід зазначити, що ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Біріт імені Шевченка» містить назву конкретного органу в якому надається правова допомога, що відповідає вимогам пункту 12 підпункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги затвердженої рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41. Ордер наданий на підтвердження повноважень позивача ОСОБА_1 також відповідає вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки наявність в графі «Назва органу у якому надається правова допомога» зазначено: «судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, інших установах та організаціях», є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб'єктної юрисдикції судів. Аналогічна позиція міститься у правовому висновку Верховного Суду від 24.06.2020 року по справі №362/2006/19. В частині зупинення провадження у справі судом 01.07.2021 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів слід стягнути судові витрати солідарно відповідно до сум сплаченого судового збору фізичною та юридичною особами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт імені Шевченка», ОСОБА_1 до Сільськогосподарського кооперативу «Діброва», ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №095165, видане 20 серпня 2018 року керівником Сільськогосподарського кооперативу «Діброва» Коваленком С.М. на ім'я ОСОБА_3 .
Стягнути солідарно з Сільськогосподарського кооперативу «Діброва» (код ЄДРПОУ 24704148), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт імені Шевченка» (код ЄДРПОУ 38107051), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Стягнути солідарно з Сільськогосподарського кооперативу «Діброва» (код ЄДРПОУ 24704148), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.07.2021 року.
Суддя Д.С. Бєлкіна