Справа 165/2852/13-к
Провадження 1-в/165/101/21
06 липня 2021 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинська заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120130020020000292 від 16.07.2013 за попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст.368 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2013 у кримінальному провадженні №120130020020000292 від 16.07.2013 накладено на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належну йому на праві приватної власності. На виконання ухвали реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області до державного реєстру внесено рішення про державну реєстрацію обтяжень, а саме: арешт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2 .
Вироком Нововолинського міського суду від 24 вересня 2013 року кримінальне провадження №120130020020000292 від 16.07.2013 затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки без конфіскації майна. На підставі статті 54 КК України позбавлено обвинуваченого рангу державного службовця. На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Вказує, що у постановленому судом вироці не вирішено питання про зняття арешту з майна у рамках зазначеного кримінального провадження, а саме: квартири АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує, просить її задоволити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2013 у кримінальному провадженні №120130020020000292 від 16.07.2013 накладено на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 .
Вироком Нововолинського міського суду від 24 вересня 2013 року кримінальне провадження №120130020020000292 від 16.07.2013 затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки без конфіскації майна. На підставі статті 54 КК України позбавлено обвинуваченого рангу державного службовця. На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Проте, вищезазначеним вироком не вирішено питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 13.08.2013, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріалами заяви доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна, на квартиру АДРЕСА_2 , відпала потреба, а тому наявні правові підстави для скасування арешту на вказане житло.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 174, 369-372 КПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2013 у кримінальному провадженні №120130020020000292 від 16.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,на тимчасово вилучене майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження - 2365350, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 5575188 від 04.09.2013, що належить ОСОБА_3 .
Ухвала в апеляційному порядку не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_4 -Піжук