Справа № 161/10120/21
Провадження № 2/161/2937/21
05 липня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов мотивує тим, що 13.02.2004 між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис № 99.
У вказаному шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що подружнє життя з відповідачем не склалось внаслідок різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння та спільних інтересів. Зазначає, що її шлюб з відповідачем існує лише формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечитиме його інтересам.
На підставі викладеного, просить шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 - розірвати.
Ухвалою судді від 08 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк не надходило.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідач подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав, просить шлюб розірвати.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 13.02.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис № 99 (а.с.04).
Від шлюбу в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.05).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя встановлено, що Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач та відповідач подружніх стосунків не підтримують у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, взаємоповаги, різних поглядів на життя. Їхні стосунки стали неприязними на ґрунті сімейно-побутових проблем, їхній шлюб існує лише формально, примирення між ними неможливе.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в даній сім'ї, та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, та з врахуванням вимог ст.ст. 24, 55, 56 СК України, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, позивач просив суд, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, залишити за ним, тому дана вимога підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луцьку та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луцьку, зареєстрований 13 лютого 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 99 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок на відшкодування суми сплаченого судового збору.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору згідно квитанції № 35 від 04.06.2021, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ІПН - НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН - невідомо).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта