Справа № 159/1584/21
Провадження № 2/159/603/21
06 липня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.10.2017 з відповідача в користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 900 гривень щомісячно. Позивач вказує, що відповідач не вчасно сплачує аліменти на утримання сина та не приймає участі в додаткових витратах на дитину. Зазначає, що в період з 30.11.2020 по 07.12.2020 ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в центрі ендорулогії та літотрипсії Ковельської ЦПР. Позивачем витрачені кошти на лікування сина на загальну суму 3510,35 грн. З посиланням на норми ст. 185 СК України, позивач просила стягнути з відповідача в її користь половину понесених додаткових витрат на дитину в сумі 1755,17 гривень.
Відповідач відзив на позов не подав.
Позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Копією свідоцтва про народження, доводиться та обставина, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що з відповідача в користь позивача на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.10.2017 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 900 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Верховний Суд у постанові від 01.04.2019 по справі № 233/3518/17 дійшов висновку про те, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на покриття додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Наявність таких додаткових витрат має довести той з батьків, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини в якості аліментів.
На підтвердження понесених додаткових витрат на дитину позивач надала довідку про тимчасову непрацездатність, копію епікризу, а також копії квитанцій на придбання ліків.
З врахуванням того, що син сторін хворів, перебував на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим позивачем на лікування сина були витрачені грошові кошти, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що вказані витрати позивача були викликані особливими обставинами та є додатковими витратами на дитину в розумінні статті 185 СК України.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача половину додаткових витрат підлягають до задоволення.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 141, 247, 258-259, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 7, 180, 181, 182, 185 СК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) кошти в сумі 1755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 17 копійок, як половина понесених позивачем додаткових витрат пов'язаних з хворобою дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в користь держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:С. Л. Панасюк